Соціальні установи по реабілітації інвалідів

Информация - Социология

Другие материалы по предмету Социология

иповим положенням.

Установа забезпечує:

  1. реалізацію завдань, визначених Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про соціальні послуги", "Про психіатричну допомогу", Концепцією соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 619-р, а також постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 716 "Про затвердження Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року", щодо забезпечення прав інвалідів та дітей-інвалідів на отримання реабілітаційних послуг;
  2. експертну оцінку стану інваліда або дитини-інваліда;
  3. пріоритетність реабілітаційних заходів, а також установлення наступності реабілітаційного процесу;
  4. систему комплексної абілітації, реабілітації та догляду відповідно до індивідуальної програми реабілітації;
  5. сприяння у встановленні опіки чи піклування у випадку визнання інваліда недієздатним;
  6. сприяння у забезпеченні тимчасового цілодобового догляду за інвалідом та (або) дитиною-інвалідом з розумовою відсталістю (у випадку тимчасової складної життєвої ситуації у законного представника інваліда - на весь період перебігу цієї ситуації).

Основними структурними підрозділами такої установи є:

- кімната долікарського огляду.

- кімната соціально-педагогічної корекції.

- кабінет психокорекції та психотерапії.

- кабінет лікувальної фізкультури та фізичної реабілітації.

- відділення соціальної реабілітації.

- відділення психологічної реабілітації.

- відділення трудової реабілітації.

- відділення медичного супроводу.

- методичний кабінет.

- комплекс господарського обслуговування.

- служба соціального патронату. [2]

До установи приймаються діти-інваліди до 18 років та повнолітні інваліди I - III групи з розумовою відсталістю або з психічними захворюваннями відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 N 80 "Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг".

Показаннями для зарахування до установи є розумова відсталість будь-якого ступеня, психічні захворювання, за винятком випадків, коли особа, внаслідок наявності в неї тяжкого психічного розладу, вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

В установі утворюється реабілітаційна комісія, до якої входять фахівці цього закладу.

На засідання реабілітаційної комісії залучаються представники місцевих органів охорони здоровя, освіти і науки, а також праці та соціального захисту населення.

Реабілітаційна комісія установи здійснює:

  1. складання індивідуального плану реабілітації;
  2. контроль за виконанням індивідуальної програми реабілітації інваліда та дитини-інваліда;
  3. визначення строків і тривалості проходження реабілітації інвалідом або дитиною-інвалідом відповідно до індивідуальної програми реабілітації;
  4. забезпечення послідовності, комплексності і безперервності виконання реабілітаційних заходів, оцінку їх результатів та ефективності.

Персональний склад реабілітаційної комісії і положення про неї затверджує керівник Установи.

На підставі індивідуальної програми реабілітації інваліда та (або) дитини-інваліда фахівці Установи розробляють індивідуальний план реабілітації, що включає комплекс реабілітаційних заходів та враховує діагноз інваліда та (або) дитини-інваліда, їх психофізичний стан, індивідуальні особливості та можливості, відносини між членами сімї.

Індивідуальний план реабілітації затверджується керівником Установи.

До установи зараховуються інваліди або діти-інваліди за рішенням реабілітаційної комісії.

Здебільшого, в установах наявне відділення соціального патронату, яке є підрозділом установи і призначене для надання соціально-побутової допомоги інвалідам та дітям-інвалідам з розумовою відсталістю та з психічними захворюваннями.

Відділення створюється за наявності не менше 50 осіб, які потребують соціально-побутової допомоги вдома.

У складі відділень можуть створюватись спеціалізовані бригади соціальних працівників для надання певних видів послуг для інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю та з психічними захворюваннями.

Якщо в населеному пункті виявлено менше ніж 50 осіб, інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю та з психічними захворюваннями, які потребують соціально-побутової допомоги вдома, обслуговування може бути організовано по договору з інвалідом або законним представником інваліда або дитини-інваліда.

Заходи з соціальної реабілітації складаються з:

  1. навчання інваліда або дитини-інваліда побутовим операціям для задоволення власних фізіологічних потреб;
  2. опанування навичок захисту власних прав та інтересів;
  3. забезпечення автономного проживання у суспільстві з необхідною підтримкою.

Заходи з психологічної реабілітації складаються з:

  1. проведення психологічної діагностики особистості інваліда або дитини-інваліда, визначення форм, методів, засобів, терміну та процедур психологічної корекції;
  2. навчання прийомам та методам саморегуляції, самових