Соцiальнi проблеми у ЗМРЖ
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
?ля здiйснення своСЧх соцiальних потреб.
Всi три учасники iнформацiйного процесу видавець, журналiст, аудиторiя СФдиний в сподiваннях, що газетний матерiал мусить якось дiяти на реальне життя, давати певний ефект.
Яким же повинен бути газетний матерiал, щоб полонити читача, вразити його i силою думки i красою викладу на позитивнi соцiальнi дiяння? Адже завдання преси згуртувати народ в досяганнi СФдиноСЧ мети, дати повну iнформацiю сьогодення, втягти у спiвпереживання, прилучити до скарбниць духовних цiнностей. Здiйснити це завдання не просто.
По-перше, слiд привернути увагу до iдеСЧ.
По-друге, треба щоб вона була зрозумiлою, тобто близькою до читача i його соцiальноСЧ практики.
По-третСФ, необхiдно щоб вона була сприйнята, а це можливо в тому випадку, коли читач побачить користь iдеСЧ для своСФСЧ соцiальноСЧ практики.
По-четверте, необхiдно, щоб читач включив у свiй духовний свiт позицiСЧ авторiв (редакцiСЧ). Станеться це за умови, якщо в iнформацiСЧ будуть новi духовнi цiнностi, якi не суперечать його духовному свiтовi, а доповнюють i розширюють його.
По-пяте, читач маСФ одержати iмпульс до дiСЧ.
Цi психологiчнi умови ефективностi друкованого слова продиктованi тим, що людина сприймаСФ навколишнiй свiт в чотири своСФрiднi етапи :
- увага ;
- сприйняття ;
- розумiння ;
- засвоСФння.
В залежностi вiд багатьох чинникiв, про якi вже йшлося, ставлення читача до журналiстського твору може бути позитивним, негативним, критичним, скептичним, байдужим. Всi цi пять видiв реакцiСЧ проявляються в ходi сприйняття комплексу повiдомлень, тобто газетного номера в цiлому. Вiд того, яке ставлення виробилося у читача, залежать кiнцевi ефекти iнформацiйного трансу.
Коли тема торкаСФться соцiального захисту населення, то розроблятися вона повинна на соцiальному матерiалi, а якщо журналiст не пiде по лiнiСЧ аналiзу матерiальних результатiв, а заглибиться у духовну, досвiд показуСФ, що ефективнiсть матерiалiв вiдбуваСФться через житейськi ситуацiСЧ, тобто коли iдея спiвпадаСФ з iнтересами аудиторiСЧ.
Постiйно сприймаються матерiали в основi яких лежить ситуацiя, протирiчча, сюжет, роздуми, коли журналiст не даСФ вже готовi висновки, а веде пошук iстини, розкриваСФ свою логiку. Знаючи смаки, настроСЧ читачiв, досвiдчений журналiст, звертатиметься до них, зiставлятиме й протиставлятиме рiзнi позицiСЧ, дискутуватиме й згоджуватиметься.
1.2 Проблеми соцiального захисту у нормативних актах
тАЬПеребудува, ринкова економiкатАЭ. Разом з цими словами прийшли в наше життя i новi проблеми. Це закономiрний процес, адже народження нового та розпад старого завжди тягнуть за собою цiлу низку питань, якi iнодi дуже важко розвязати. В краСЧнi Рад, яка десятирiччями вiдшлiфофувала тАЬрадянську людинутАЭ все йшло за певним порядком, за вказiвкою партiСЧ, за державним планом. Ця система, звичайно, мала своСЧ плюси i мiнуси. РЖ якщо творчi люди стикалися з тим, що працювати доводилося багато, то пенсiонерам, малозабезпеченим верствам населення жилося бiльш менш спокiйно. Стабiльнiсть цiн, та можливiсть придбати недорогий одяг та продукти харчування дозволяли СЧм жити. До нормального рiвня життя було далеко, але вони були впевненнi, що держава СЧх пiдтримаСФ, не дасть померти з голоду. Захищеннi були пенсiонери, студенти, багатодiтнi сiмСЧ, дiти сироти. Безкоштовнi путiвки до санаторiСЧв, пiонерських таборiв, державнi пiльги на отримання житла, звичайно ж, не могли не подобатися людям.
Зараз ситуацiя змiнилася. Молода держава прикладаСФ всi зусилля для того, щоб налагодити економiку, будувати справжнi ринковi вiдносини.
За останнi роки вийшло безлiч наказiв, законiв, доповнень до них. Багато з них спрямованi на захист населення, на те, щоб в перiод становлення ринковоСЧ економiки, в перiод iнфляцiСЧ люди не загинули вiд голоду, мали, хочаб елементарнi засоби для iснування. Звичайно державi зараз дуже важко, вона не може нагодувати та одягти всiх знедолених. За кожним пiдвищенням цiн зявляСФться новий наказ уряду, щодо пiдтримки цих верств населення.
Хотiлося б звернутися до таких законiв.
- Закон УкраСЧни тАЬПро статус ветеранiв вiйськовоСЧ служби та СЧх соцiальний захисттАЭ.
- Про внесення змiн до Закону УкраСЧни тАЬПро зайнятiсть населеннятАЭ.
- Указ президента тАЬПро заходи щодо посилення соцiального захисту громадян УкраСЧни, якi зазнали переслiдувань за правозахисну дiяльнiстьтАЭ.
- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв тАЬПро затвердження порядку надання пiльгового проСЧзду студентам вищих навчальних закладiв 1-4 рiвня акредитацiСЧ та учням професiйно технiчних навчальних закладiв у мiському i примiському пасажирському транспортi та мiжмiському автомобiльному i залiзничному транспортi територiСФю УкраСЧнитАЭ.
Розглянемо детальнiше закон УкраСЧни тАЬПро статус ветеранiв вiйськовоСЧ служби та СЧх соцiальний захисттАЭ.
- Цей Закон встановлюСФ статус ветеранiв вiйськовоСЧ служби, визначаСФ основнi засади державноСЧ полiтики щодо соцiального захисту звiльнених з вiйськовоСЧ служби громадян та членiв СЧх сiмей.
- Законодавство УкраСЧни про статус ветеранiв вiйськовоСЧ служби базуСФться на КонституцiСЧ УкраСЧни i складаСФться з цього закону та iнших нормативно правових актiв УкраСЧни, що регулюють суспiльнi вiдносини у сферi соцiального захисту громадян (ст. 2).