Соціальна інфраструктура України
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
?м немає побутових підприємств. Платіжна криза значно зменшила обсяг побутових послуг.
У районі досить сприятливі умови для розвитку туризму та санаторно-курортного господарства. Найбільше приваблюють туристів такі обєкти природи, як Кременецькі гори, Медобори, каньйони Дністра, гіпсові печери, дендропарки: Гермаківський, Полонський, Новоселецький та ін. Цілющі води типу Нафтуся в Гусятині й родонові у Хмільнику використовуються у курортних центрах для лікування.
Невиробнича сфера Карпатського економічного району включає освіту, культуру, науку й мистецтво, охорону здоровя, побутове обслуговування, торгівлю, звязок, житлове будівництво, пасажирський транспорт.
У районі 1617 дитячих садків і ясел, більше половини яких у сільській місцевості. їх відвідує 92,6 тис. дітей. Важливу роль відіграють також позашкільні навчальні заклади, гуртки, центри дитячої творчості, спортивні, художні, музичні школи, станції юних туристів, натуралістів тощо.
Розміщення професійних училищ, технікумів, інших спеціалізованих середніх навчальних закладів більш-менш рівномірне по території і привязане переважно до районних центрів та містечок.
Як і в усій Україні, в Карпатському економічному районі спостерігається тенденція до збільшення кількості вищих навчальних закладів. Сьогодні їх 120, у т.ч. І-ІІ рівнів акредитації 96, III і IV рівнів 24. У них навчається відповідно 71 та 116,8 тис. студентів (всього 187,8 тис). Найбільшими і найвідомішими з них є Львівський національний університет ім. І.Франка, Львівська політехніка, медичний, лісотехнічний, зооветеринарний, фізичної культури, торгово-економічний, Український поліграфічний університети (Львів), медичний, педагогічний, нафти та газу університети (Івано-Франківськ), Ужгородський та Чернівецький університети, Буковинська медична академія. У Львові функціонують Західне відділення НАН України, низка філій науково-дослідних інститутів, наукові розробки проводять також на підприємствах району.
Культура представлена мережею бібліотек, будинків культури, музеїв, театрів.
Заклади торгівлі й масового харчування розміщені переважно в містах і великих сільських населених пунктах. Як правило, тут працюють спеціалізовані магазини з продажу промислових і продовольчих товарів. У кожному малому сільському поселенні зазвичай функціонує один магазин, де реалізуються товари обох груп. Установи з побутового обслуговування (пошиття та ремонт одягу і взуття, хімчистка, ремонт радіо і телеапаратури, побутової техніки, лазні, сауни, надання ритуальних послуг) розміщені переважно у містах. Незадовільний стан сфери послуг поглиблюється платіжною кризою, що призвело до різкого скорочення обсягів наданих послуг [9, c.370-371].
Природні умови Карпатського економічного району є надзвичайно сприятливими для розвитку санаторно-курортного господарства. Тут густа мережа санаторіїв 112 (на 27851 лікувально-оздоровчих місць). Найвідомішими місцями відпочинку й оздоровлення є Вузлове (санаторій), Косини (санаторій), Боржава (зона відпочинку Боржава), Кострина (дві турбази), Східниця, Черче, Кваси, Сойми і Синевирська Поляна (санаторії), Рахів (турбаза Тиса), Ясиня і Кобилецька Поляна (турбази), бальнеологічний курорт Трускавець (18 санаторіїв, 16 пансіонатів), Хуст (турбаза Нарцис), Моршин (8 санаторіїв, 4 пансіонати), с Ясень (дитячий санаторій) та ін.
Грошові доходи населення у Центрально-українському економічному районі менші за середні по країні: у Кіровоградській області вони становили у 2001 р. 1602,9 грн. на душу населення, в Черкаській 1544,8 грн. (по Україні 2247,5 грн.); середньомісячна заробітна плата відповідно 282 грн. (75,0 % від середнього рівня в економіці), в Черкаській 276 грн. (73,4 %).
Рівень торговельних послугу районі менший за середній по країні. Роздрібний товарообіг на душу населення у 2002 р. становив у Кіровоградській області 644 грн., у Черкаській 570 грн. (в Україні 823 грн.); обсяг вироблених послугвідповідно 571,2 млн. грн. і 605,9 млн. грн. (2,7 % від загального обсягу по Україні).
Забезпеченість регіону дошкільними закладами освіти вища, ніж у середньому по Україні. Показники, що характеризують рівень розвитку шкільної освіти, близькі до середніх по країні. У загальноосвітніх навчальних закладах у 2005 р. навчалися 336,5 тис. дітей (5,3 % від загальної кількості по країні); у вищих закладах І-ІІ рівнів акредитації 30 тис. (5,1 %), III-IV 52,9 тис. осіб (3,1 %). Розвиваються нові типи навчальних закладів: гімназії 16 (4,3 % від загальної кількості по країні), ліцеї 7 (2,1 %), колегіуми 2 (5,9 %), навчально-виховні комплекси 106 (6,3 %).
У регіоні 37 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації і 13 III-IV рівнів: два педагогічних (у Кіровограді, Умані), Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, Черкаська академія менеджменту, сільськогосподарського машинобудування, Вище льотне училище цивільної авіації (Кіровоград), Уманська сільськогосподарська академія та ін.; функціонує багато середніх спеціальних навчальних закладів (у т.ч. гідромеліоративний технікум в с Шевченкові), професійно-технічних училищ. Є науково-дослідні інститути і проектно-конструкторські бюро (43 одиниці, або 2,9 % від кількості їх в Україні): філія Українського проектного інституту Укрміськбудпроект, Придніпровське відділення Українського НДІ праці, проектно-конструкторсько-технологічний інститут Укрґрунтмаш, селекційно-дендрологічна станція Українського інституту лісового господарства і лісомеліорації, Черкаська обласна сільськогосподарс?/p>