Совместные предприятия на примере Киевской области
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
узагальнення світового досвіду свідчить про наявність в цілому сформованої системи регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності, що включає:
- адміністративні, економічні, соціально-психологічні та правові методи з пріоритетом останніх;
- сукупність форм та інструментів стимулювання та обмеження, що релізується на національному, міжнародному і наднаціональному рівнях (рис.3).
Правові методи реалізуються через систему цивільного та процесуального права, арбітражну практику тощо з відповідним інституціональним забезпеченням. Адміністративні методи юридично визначають господарську суб”єктність, регламентують питання власності, процедури розв”язання суперечок в судовому порядку тощо. Економічні методи реалізуться через систему дотацій, кредитів, здійснення фіскальної політики. Соціально-психологічні методи орієнтовані на формування і розвиток тієї чи іншої ідеології, виховання типу менталітету громадян і суспільства в цілому за допомогою організаційно оформлених інститутів.
Між методами регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності є очевидний взаємозв”язок із пріоритетом правових методів, зумовлений:
- їх оформленістю у конкретних документах, що дає можливість проводити відповідний аналіз;
- усталеністю і тривалістю нормативно-правової бази;
- значенням правових методів як основи для розвитку інших методів регулювання [22, c.34].
Рівні
Наднаціональний
Міжнародний
Національний
Методи Правові Адміністративні Економічні Соціально-психологічні
Форми
Стимулювання
Обмеження
Рис.3. Система регулювання міжнародної спільної
підприємницької діяльності [22, с.34].
У виданнях ООН “Національне законодавство і регулювання стосовно ТНК” за 1983 і 1986 рр. розглядаються наступні методи державного регулювання: “параметричні” і прямі, заохочувальні і обмежувальні, автоматичні і дискреційні методи державного регулювання [49, c.58].
Параметричний контроль за діяльністю суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності проводиться у формі промислової, комерційної, валютної, кредитної політик, інвестиційних кодексів, законів, постанов і правил, що визначають рамки діяльності ТНК, спільних підприємств, реєстрації заявок про іноземні інвестиції.
Прямий контроль це методи безпосереднього впливу на процес прийняття рішень ТНК. Він здійснюється централізовано, якщо державні органи приймають участь у процесі прийняття рішень на рівні підприємств. Це особливо важливо, коли національні партнери не здатні захистити свої інтереси в спільних з ТНК підприємствах, використати стимули, які надаються в рамках параметричного державного регулювання.
Серед прямого регулювання діяльності ТНК, що діють в рамках СП, виділяють наступні методи: включення в угоду про спільне підприємство пунктів про права іноземного партнера, забезпечення права вирішального голосу для національних партнерів, посилення уваги національних партнерів до деталей управлінських і технічних рішень.
Децентралізований прямий контроль здійснюється при передачі національним державним або приватним компаніям функцій контролю над спільним з ТНК підприємством.
Заходи державного регулювання поділяються на заохочувальгі та обмежувальні.
Сучасними формами стимулювання іноземної інвестиційної діяльності для забезпечення пільгового режиму є: фінансово-кредитне та податкове стимулюванн, стимулювання інфраструктурного забезпечення та конкретних проектів, протекціоністські заходи (табл.3).
Таблиця 3.
Форми стимулювання іноземної інвестиційної діялльності [22, с. 112].
ФормиІнструменти1.Фінансово-кредитне стимулювання
- Безпроцентні кредити
- Пільгові кредити
- Інвестиційні гарантії2. Податкове стимулювання2.1. Зниження ставки податку
2.3. Зняття податків на реінвестиції
2.4. Безмитний імпорт обладнання та/або сировини
2.5. Прискорена амортизація
2.6. Податкові кредити3. Стимулювання інфраструктурного забезпечення3.1. Надання землі у безкоштовне користування або за пільговими цінами
3.2. Надання будівель і споруд у безкоштовне користування або за пільговими цінами
3.3. Субсидії на користування енергією
3.4. Транспортні гранти
3.5. Пільги щодо фракту4. Стимулювання конкретних інвестиційних проектів4.1. Гранти (цільове фінансування) ресурсо- і природозберігаючого обладнання
4.2. Гранти (цільове фінансування) проектів, орієнтованих на підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів, покращення умов праці
4.3. Сприяння в проведенні техніко-економічних обгрунтувань проектів
4.4. Гранти (цільове фінансування) на проведення науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт5. Протекціоністські заходи5.1. Тарифи та нетарифні інструменти
Виходячи з інтересів національної безпеки, враховуючи стан і перспективи розвитку сфер і галузей, важливих для життєзабезпечення країни, виділяються галузі, які будуть закриті для іноземного капіталу, та галузі, де участь іноземного капіталу так чи інакше обмежуватиметься: безпосередня експлуатація природних ресурсів, стратегічні об”єкти виробничої інфраструктури, телекомунікації, супутниковий зв”язок, банківська і страхова сфери. Типовими інструментами обмеження іноземної інвестиційної діяльності є обмеження на час?/p>