СНРЖД: шляхи зараження, розвиток, профiлактика
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство освiти i науки УкраСЧни
Вищий державний навчальний заклад
Ужгородський нацiональний унiверситет
Медичний факультет
Кафедра пропедевтики внутрiшнiх хвороб
Реферат з теми:
СНРЖД: шляхи зараження, розвиток, профiлактика
Ужгород - 2010
СНРЖД: шляхи зараження, розвиток, профiлактика
СНРЖД (синдром набутого iмунодефiциту) - iнфекцiйне захворювання, яке супроводиться тяжким порушенням дiяльностi iмунноСЧ системи, в результатi чого органiзм втрачаСФ здатнiсть до захисту вiд патогенних i умовно-патогенних мiкроорганiзмiв.
Етiологiя. Збудник СНРЖДу - вiрус iмунодефiциту людини (ВРЖЛ), чутливий до фiзичних i хiмiчних факторiв. Швидко гине при нагрiваннi вище 57С, пiд час кипятiння - миттСФво, його легко вбивають ацетон, ефiр, спирт та iншi дезинфiкуючi засоби.
Епiдемiологiя. Джерело iнфекцiСЧ - хворий та вiрусоносiй.
Шляхи передавання: статевий, парентеральний (через кров та СЧСЧ препарати, а також при користуваннi нестерильними медичними iнструментами) i вертикальний (вiд матерi до дитини пiд час вагiтностi та пологiв).
Хворiють люди всiх вiкових груп, найчастiше - гомосексуалiсти, проститутки та наркомани вiком 25-45 рокiв.
Патогенез. ВРЖЛ, збудник СНРЖДу, потрапивши у кров, уражуСФ Т-лiмфоцити та макрофаги. В Т-лiмфоцитi ВРЖЛ може бути нескiнченно довго i не зумовлювати змiн доти, доки Т-лiмфоцит не активуСФться (наприклад, iншою iнфекцiСФю). При активацiСЧ Т-лiмфоциту вбудований в його генетичний апарат ВРЖЛ продукуСФ новi частинки вiрусу, якi при руйнуваннi клiтини потрапляють 9 iншi Т-лiмфоцити. Цi процеси повторюються, i поступово протягом 2-10 рокiв настаСФ повне виснаження всiСФСЧ популяцiСЧ Т-лiмфоцитiв. На вiдмiну вiд Т-лiмфоцитiв, у макрофагах ВРЖЛ розвиваСФться постiйно, але дуже повiльно i не вбиваСФ клiтину, а тiльки дещо погiршуСФ СЧСЧ функцiСЧ. Ураження макрофагiв веде до дальшого ослаблення iмунологiчноСЧ реактивностi органiзму.
Клiнiка. За клiнiчними проявами при СНРЖДi можна видiлити 6 послiдовних стадiй, якi вiдображують ступiнь ослаблення iмунноСЧ системи органiзму.
Стадiя 0 - iнкубацiйний перiод, вiрусоносiйство. Цьому перiоду властива безсимптомнiсть. Дiагноз встановлюють при обстеженнi осiб, якi контактують з хворим, на основi виявлення в них антитiл до збудника СНРЖДу. Тривалiсть цiСФСЧ стадiСЧ залежить вiд величини iнфiкуючоСЧ дози та iндивiдуальних особливостей iмунноСЧ системи.
Стадiя 1 - гостра iнфекцiя, первинний манiфестний стан. Клiнiчнi прояви СЧСЧ рiзнi. Можуть спостерiгатися: втомлюванiсть, гарячка, грипоподiбнi симптоми, висипи, збiльшення рiзних груп лiмфатичних вузлiв, диспепсичнi розлади, втрата маси тiла (при збереженнi попереднього режиму харчування). РЖнодi спостерiгаСФться рiзного ступеня вираженостi симптоми ураження центральноСЧ нервовоСЧ системи - вiд головного болю до проявiв енцефалопатiСЧ (розлад свiдомостi, судороги тощо). Це перша хвиля iнтенсивного розмноження збудника СНРЖДу в органiзмi. Вiрус виявляють у цей перiод в кровi, спинномозковiй рiдинi, слинi, спермi, грудному молоцi, сльозах. Через кiлька тижнiв число вiрусiв, що циркулюють в органiзмi, значно зменшуСФться i початковi симптоми хвороби поступово зникають. Але вiрус залишаСФться в органiзмi. Його можна виявити в лiмфоцитах, у макрофагах, у клiтинах нервовоСЧ системи, кiсткового мозку.
Стадiя 2 - латентний перiод. ХарактеризуСФться стiйким збiльшенням лiмфатичних вузлiв, Воно зумовлюСФться постiйною наявнiстю вiрусу в лiмфоцитах, яких особливо багато в лiмфатичних вузлах. Лiмфоцити, якi мiстять вiрус СНРЖДу, постiйно актив i посилено секретують антитiла, в тому числi i проти iнших iнфекцiй. Це призводить до поступового виснаження СЧх. Самопочуття хворого в цiй стадiСЧ хвороби залишаСФться задовiльний. Тривалiсть СЧСЧ - 3-5 рокiв.
СтадiСЧ 3-4 - продромальний перiод, субклiнiчнi порушення клiтинного iмунiтету. Ця стадiя характеризуСФться симптомами ураження центральноСЧ нервовоСЧ системи та зниженням опiрностi органiзму. СпостерiгаСФться апатiя, депресiя, зниження апетиту, безсоння, нiчна пiтливiтсь, немотивованi перiодичнi пiдвищення температури тiла та iн. У цей перiод хвороби iстотно знижуСФться концентрацiя Т-лiмфоцитiв (менше 400 в 1 мм3), що свiдчить про пригнiчення iмунноСЧ системи. Поява чiтких клiнiчних проявiв iмунодефiцитного стану, що настаСФ через 15-18 мiс, свiдчить про змiну стадiСЧ хвороби - прогресування патологiчного процесу.
Стадiя 5 - ураження шкiри та слизових оболонок внаслiдок iмунного дефiциту. У цiй стадiСЧ спостерiгаються вiруснi та грибнi ураження шкiри i слизових оболонок. Це насамперед стiйкi прояви герпетичноСЧ iнфекцiСЧ (болюча виразковiсть шкiри, слизових оболонок статевих органiв та рота); плiснявка. Гриб, що спричинюСФ плiснявку (Candida аlbicans), може поширюватися i за слизову оболонку статевих органiв, зумовлюючи тяжкi та стiйкi ураження. РЖншi патогеннi гриби та вiруси в цiй стадiСЧ хвороба можуть також спричинювати ураження шкiри та слизових оболонок. Останнiм часом у багатьох хворих, що перебувають на 5-й стадiСЧ СНРЖДу, спостерiгаСФться бородавчаста лейкоплакiя. Вона проявляСФться у виглядi волосистих бiлих клаптiв, звичайно на язику. Причину цього симптому ще не зясовано. В цiй стадiСЧ кiлькiсть лiмфоцитiв становить менш як 200 в 1 мм 3.
Стадiя 6 -