СНРЖД: проблеми i досягнення на сучасному етапi

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



?тання смертельно небезпеча стадiя iнфекцiя вiрусу iмунодефiциту людини. Пiдступнiсть ВРЖЛ полягаСФ в тому, що, потрапивши в органiзм, вiн довгий час нiяк себе не виявляСФ i знайти його можна тiльки при лабораторному обстеженнi.

Так, на початковому етапi пiсля зараження, упродовж 3-6 мiсяцiв, еiяких ознак ВРЖЛ- iнфекiСЧ немаСФ. Утiм у 30% хворих через 2-3 тижнi 1 мiсяць може вiдзначатися хворобливий стан: бiль у мязах, суглобах, головнi болi, пiля яких iнфiкованого знову нiчого не турбуСФ. У цей час можуть бути збiльшенi лiмфатичнi вузли

Через деякий час (iнколи через 3-5-8 рокiв) починаСФ розвиватися комплекс сиптомiв провiсникiв СНРЖДу: тривале нездужання незрозумiлого походження, колотiння, помiтне збiльшення пiщелепних, шийних, пахвових лiмфовузлiв, порушення функцiСЧ кишечника, втрата ваги, нiчна пiтливiсть, сонливiсть, швидка втомлюванiть.

Такий стан в одних уражених триваСФ кiлька мiсяцiв, в iнших до 2-3 рокiв i переходить у СНРЖД.

Нешкiдливi ранiше мiкроорганiзми (бактерiСЧ, вiруси, грибки, найпростiшi) викликають рiзнi запальнi процеси в легенях (пневмоцисна пневмонiя, герпетична пневмонiя, туберкульоз), у порожнинi рота (кандидоз слизових оболонок, молочниця), розвиваються туберкульозне ураження нирок, кiсток, шкiри, паразитарне ураження тонкого i товстого кишечника.

У бiльшостi половини хворих спостерiгаються неврологiчнi i психологiчнi порушення, обумовленi ураженням центральноСЧ i периферичноСЧ нервовоСЧ системи, викликанi як самим ВРЖЛ, так i вiрусами простого герпесу, оперiзуючого лишаю, токсоплазмозу та iншими мiкроорганiзмами. Зявляються скарги на прогресуюче зниження памятi, притуплення емоцiй, розвиваються психози, паралiчi, судоми, потьмарення свiдомостi. Прогресуюче потьмарення розуму СФ одним iз характерних симптомiв.

Близько в 10% хворих розвиваються рiзнi пухлини: саркома Капошi (множиннi плями, вузлики на шкiрi i слизових оболонках синюшно-бурого чи коричнево-бурого кольорiв, що згодом перетворюються у виразки), лiмфоми мозку та iнше.

У свiтi поки що не встановлено ще жодного випадку одужання вiд ВРЖЛ-iнфекцiСЧ.

Шляхи зараженя ВРЖЛ-iнфекцiСФю.

ВРЖЛ не живе в органiзмi тварин. Для своСФСЧ життСФдiяльностi i розмноження йому потрiбнi клiтини людини, тому вiн не може передаватися вiд тварини людинi.

У ВРЖЛ-iнфiкованоСЧ людини вмiст вiрусу в рiзних рiдинах неоднаковий. Найбiльша кiлькiсть вiрусу у ВРЖЛ-iнфiкованого мiститься у кровi, спермi, вагiнальному секретi, спинномозковiй рiдинi, в грудному молоцi.

Отже, можемо говорити про три шляхи передачi ВРЖЛ-iнфекцiСЧ:

  • статевий;
  • парентеральний (потрапляння вiрусу у кров);
  • вертикальний (вiд ВРЖЛ-iнфiкованоСЧ матерi до дитини пiд час вагiтностi, пологiв, годуання грудьми).

Статевий шлях зараження.

У людини, що не маСФ статевих контактiв i не практикуСФ внутрiшньовенне введення наркотикiв, ризик зараження ВРЖЛ дорiвнюСФ нулю.

Раннi статевi звязки можуть призвести до небажаноСЧ вагiтностi, зараження венеричними захворюваннями, ВРЖЛ. Тому основою в попередженнi зараження ВРЖЛ повинно бути:

  1. Безпечна i вiдповiдальна поведiнка, здоровий спосiб життя.
  2. Виключення раннiх статевих стосункiв (утримання вiд статевих стосункiв до вступу в шлюб сприяСФ створенню дiйсно глибоких вiдносин, розвиваСФ терпiння i самоконтроль, вiдкриваСФ можливiсть радуватися юностi; допоможе увiдомити унiкальнiсть подружнiх стосункiв; позбавить вiд страху зараження iнфекцiями, що передаються статевим шляхом, i СЧх наслiдками)
  3. Дотримання вiрностi у шлюбi.
  4. Використання презирвативiв при випадкових статевих контактах.
  5. Використання iндивiдуальних предметiв особистоСЧ гiгiСФни.

Парентеральний шлях потрапляння вiрусу у кров.

Основний шлях передачi ВРЖЛ-iнфекцiСЧ в УкраСЧнi iнСФкцiйне введення наркотикiв. ВражаСФ той факт, що починають вживати наркотики рiдлiтки у вiцi 13-15 рокiв, якi не усвiдомлюють наслiдкiв своСЧх дiй. Цi наслiдки вiруснi гепатити, ВРЖЛ-iнфекцiя, iнфекцiСЧ, що передаються статевим шляхом, тощо. У бiльшостi випадкiв у таких групах наркотик вводять одним шприцом внутрiшньовенно з наступною передачею його одне одному.

Зараженню ВРЖЛ сприяСФ використання iнфiкованого наркотика, спiльних предметiв при його виготовленнi (тампони, посуд). Як тiльки серед споживачiв наркотикiв зявляСФться хоча б один заражений ВРЖЛ, через якийсь час члени групи (близько 70 % упродовж 2-3 рокiв) стають ВРЖЛ-iнфiкованими.

Наркоманiя хвороба, що характеризуСФться потягом до наркотикiв, якi викликають у малих дозах ейфорiю, у великих оглушення, наркотичний сон. Результатом СФ безконтрольнiсть поведiнки (це призводить до вступу в безладнi статевi звязки), можливiсть зараження ВРЖЛ-iнфекцiСФю i, як наслiдок, смерть. Тому потрiбно зробити все, щоб нашi дiти не пiддавалися тиску з боку однолiткiв, не прагнули пробувати, а тим бiльше вживати наркотики.

З метою запобiгання зараженню проколювати вуха слiд тiльки в косметичних кабiнетах, робити татуювання у спецiальних кабiнетах, а також мати власнi предмети особистоСЧ гiгiСФни: бритви, манiкюрнi приналежностi. Можливiсть зараження в медичних установах мiнiмальна.

Вертикальний шлях зараження.

Зараження дитини вiд ВРЖЛ-iнфiкованоСЧ матерi вiдбуваСФться при прониканнi вiрусу вiд матерi до плоду пiд час вагiтностi, пологiв i при годуваннi грудьми. Тому рiшення про народження дитини приймаСФ сама ВРЖЛ-iнфiкована жiнка, що повинна враховувати всi можливi наслiдки. Лiкарi роблять усе можли