Системний підхід до планування підготовки кваліфікованих працівників
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
систему підвищення кваліфікації з відривом і без відриву від виробництва.
Інтерес представляє заочна форма підвищення кваліфікації, включаючи екстернат, який особливо ефективний у звязку з тим, що виключає відрив керівників і фахівців від навчальної роботи на 2 місяці.
Заочній формі підвищення кваліфікації необхідний цілий арсенал навчально-методичних допомог, що активізують самостійну роботу фахівців, а також продумана система роботи з ними в сесійний період. Для широкого упровадження цієї форми потрібна відповідна підготовча робота. На нашу думку, досягненню ефективності підвищення кваліфікації кадрів профтехосвіти будуть сприяти наступні обставини:
1. Сучасний рівень організації навчально-виховного процесу. Сюди входять належний рівень планування, залучення як лекторів учених і фахівців, досконалі плани і програми, розвинута навчально-матеріальна база, забезпечення слухачів необхідними методичною документацією, підручниками, допоміжною літературою і т.д.
2. Цілеспрямований характер процесу підвищення кваліфікації, суть якого полягає в тому, що процес навчання повинен відповідати кінцевій меті функціонування профтехосвіти з урахуванням всієї сукупності внутрішніх і зовнішніх чинників його розвитку.
3. Комплексний підхід до підготовки і підвищення кваліфікації. Це значить, що необхідний обхват навчанням всіх категорій працівників даного учбового закладу, установи, організації ціллю скорочення значного розриву в рівні підготовки кадрів різних категорій.
4. Безперервність підвищення кваліфікації, включаючи вивчення прямого і зворотного звязків між цим процесом і функціонуванням системи профтехосвіти.
Створення системи безперервного утворення інженерно-педагогічних кадрів є важливою соціально-економічною і педагогічною проблемою, від успішного рішення якої зрештою залежить підготовка працівників високої кваліфікації.
3. Системний аналіз планування підготовки кваліфікованих працівників
Обєктивний механізм планомірності припускає підтримкою пропорційності між масою і структурою суспільних потреб.
Дія закону планомірного розвитку стосовно сфери професійно-технічної освіти означає суспільну необхідність прямого, свідомого регулювання процесу планування підготовки кваліфікованих працівників у відповідності з потребами провідних галузей народного господарства України.
Будучи інструментом планомірності, планування в даному випадку повинне забезпечити пропорційність між підготовкою кваліфікованих працівників і суспільною потребою в них окремих галузей або економічних районів. Для встановлення необхідного співвідношення слід планувати певні темпи розвитку цих чинників. Перерахуємо найбільш загальні вимоги закону планомірного розвитку української економіки до планування підготовки кваліфікованих робочих: виявлення ступеня відповідності масштабів підготовки кваліфікованих працівників суспільним потребам в цілому і з окремих галузей народного господарства; розкриття галузевих пропорцій підготовки кваліфікованих працівників в розрізі міністерств, відомств; аналіз внутрішньовиробничих пропорцій підготовки кваліфікованих працівників на прикладі дрібних, середніх, і великих підприємств (обєднань), будівництв, приватних фірм і компаній; облік територіальних співвідношень в підготовці кваліфікованих працівників на прикладі окремих областей та регіонів.
Планування підготовки кваліфікованих працівників як цілісне багаторівневої освіти є складною підсистемою, органічно повязаною з іншими видами народногосподарського планування як системи. Проте в даному конкретному дослідженні планування підготовки кваліфікованих працівників розглядається як відносно самостійної системи, що складається у свою чергу з великої кількості підсистем. Останні залежно від задач, цілей і характеру дослідження також можуть (і повинні) розглядатися як самостійні системи, утворювані приватними підсистемами, і т.д. Таким чином, планування підготовки працівників по своїй суті є складним організмом, багато порядковою системою, утворюваною безліччю взаємозвязаних елементів і підсистем. У звязку з цим в ході дослідження вельми важливо виявити, розкрити і обґрунтувати місце, роль і структуру звязків підсистеми, включаючи цілісну систему планування підготовки кваліфікованих працівників, діючу в країні.
Звідси відмінні риси системного аналізу, який дозволяє перш за все вивчити обєкт всесторонньо, комплексно, визначити стійкі тенденції, звязку і закономірності його розвитку. Обєкт, що вивчається, розглядається в якості ієрархи чесанням системи, де підсистеми, що її становлять, утворюють органічні ланки. Нарешті, системний аналіз дозволяє визначити ефект всієї системи, а не тільки окремих її підсистем. З цією метою системний аналіз повинен ґрунтуватися на певних принципах, з яких можна виділити наступні:
принцип цілісності: якості обєкту як системи, що не відповідає властивостям складових його елементів;
принцип всебічності: максимально можливий облік всіх. звязків і відносин обєктів;
принцип системоосвітніх відносин: виявлення тих звязків між елементами обєкту, які забезпечують його цілісність, існування і розвиток;
принцип субординації: побудова ієрархії елементів з урахуванням їх ваги, мобільності і керованості;
принцип компенсації: недопущення оцінки результатів дії обєктів по бе