Система управління базою даних (підсистема "Бібліотека") в середовищі Access
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
°зва книги, дата отримання, ПІБ читача, рік народження, адреса, номер телефонна, код книги, автор, рік друку, язик книги, кількість сторінок, видавник, зображення.
Отримано декілька таблиць, назви яких приведені в попередньому пункті.
Рисунок 1.1 Розробка таблиць БД
Найчастіше структуру таблиць створюють командою Конструктор таблиць. Користувач у цьому випадку задає:
- назви полів методом введення назви;
- тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;
- описи, які є необовязковими;
- додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей:
а) довжину поля;
б) значення за замовчуванням;
в) умови на значення, яке вводитимуть;
г) формат поля;
д) індексованість поля тощо.
Далі необхідно звязати отримані таблиці, обрати ключове поле. Для такого звязку(його називають реляційним) вибираємо поля, в яких значення не повторюються, наприклад, числове поле типу лічильник, поле з персональними номерами виду продукції тощо (поле з назвою продукції не підходить, бо в БД можуть бути однакові назви продукції). У Конструкторі таблиці такому полю присвоюють ключ (командою з головного меню Вправка ? Ключове поле або командою з контекстного меню поля).
Записи з таблиці, що мають ключове поле, подаються на екран, відразу впорядковані за зростанням значень ключового поля.
На рисунках 1.2, …, 1.4 зображено конструктори таблиці, в яких описано поля та їх типи,а також ключове поле, по якому будуть зєднані наші таблиці.
Рисунок 1.2 Перелік категорій літератури
Рисунок 1.3 Інформація про читача
Поля даної таблиці однакові в усіх таблиць даної категорії.
Рисунок 1.4 Інформація про книгу
Приклад задання ключового поля наведено на рисунку 1.5.
Рисунок 1.5 Приклад задання ключового поля
Задавши ключове поле хоча б в одній таблиці, налагоджуємо звязки між таблицями командою Сервіс ? Схема даних. У вікно Схема даних вставляємо потрібні таблиці, а звязок налагоджуємо методом перетягування і накладання назви поля з однієї таблиці на назву поля іншої.
Рисунок 1.7 Створення схеми даних
2. Розробка універсального відношення
Провівши аналіз предметної області, визначимо атрибути, які необхідно ввести в універсальне відношення. До них віднесемо:
а) жанри літератури:
1) №;
2) категорія літератури;
б) картки читачів:
1) назва книги;
2) дата отримання;
3) ПІБ читача;
4) рік народження;
5) адреса;
6) номер телефонна;
в) жанр літератури:
1) код книги;
2) автор;
3) рік друку;
4) язик книги;
5) кількість сторінок;
6) видавник;
7) зображення.
Отже, cпроектоване універсальне відношення матиме наступний вигляд:
R (№, категорія_літератури, назва_книги, дата_отримання, П_І_Б_читача, рік_народження, адреса, номер_телефонна, код_книги, автор, рік_друку, язик_книги, кількість_сторінок, видавник, зображення).
Кожен інформаційний обєкт характеризується певним набором атрибутів (властивостей)[2]. Перелік цих атрибутів для даного обєкта представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Перелік атрибутів для формування універсального відношення бази даних вузу (підсистема “Бібліотека”)
Назва атрибутуІмя поляКоментар№ номер продукції№унікальнекатегорія_літературиКатегорія літературиунікальненазва_книгиНазва книгиможе повторюватисьдата_отриманняДата отриманняможе повторюватисьП_І_Б_читачаПрізвищеможе повторюватисьІмяПобатьковірік_народженняРік народженняможе повторюватисьадресаадресаможе повторюватиськод_книгиКод книгиунікальнеавторавторможе повторюватисьрік_друкуРік друкуможе повторюватисьмова_книгимова_книгиможе повторюватиськількість_сторінокКількість сторінокможе повторюватисьвидавниквидавникможе повторюватисьзображеннязображенняунікальне
3. Розробка ЕR-моделі предметної області
ER-модель (entіty-relatіonshіp model) базується на важливості інформації про обєкт дослідження і призначена для логічного представлення даних вона визначає дані в контексті їх взаємозвязків з іншими даними. Фактично, на основі даної моделі можуть бути побудовані і такі, як ієрархічна, мережева, реляційна моделі.
Під сутністю ЕR-моделі слід розуміти обєкт, який може бути ідентифікований деяким способом, що відрізняє його від інших обєктів (наприклад, людина). Будь-яка сутність складається з множини атрибутів, які описують властивості всіх обєктів, що належать до даної сутності [3].
В данному проекті сутностями є такі обєкти: жанри книг, картки читачів, жанри літератури.
Характеристики звязків предметної області можна представити за допомогою ER-моделей. Звязок в рамках ER-моделі представляє собою деяку асоціацію, встановлену, як мінімум між двома сутностями [4]. Це можна побачити на рисунках нижче.
Рисунок 3.1 ER-діаграма сутностей Жанри книг і Жанри літератури
Рисунок 3.2 ER-діаграма сутностей Жанри літератури і Картки читачів
Аналізуючи наведені ER-моделі, можна описати характеристику звязків предметної області „Бібліотека” і побудувати результуючу ER-модель.
Таблиця 3.1 - Характеристика звязків предметної області
Суть 1Суть 2Тип звязкуІмя звязкуТип належностіЖанри книгКартки читачів1:1Можуть підлягатине обов.;не обов.Жанри літературиКартки читачів1:1Маєн