Система соцiального захисту в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
вання договiрних засад, в обсязi нормального рiвня прожиття iз спецiальних фондiв соцiального забезпечення (Пенсiйного фонду, фондiв соцiального страхування, а в окремих випадках з Державного та мiiевих бюджетiв).
5. Глобалiзацiя соцiального захисту
На сучасному етапi свiтового економiчного розвитку соцiальний захист набираСФ наднацiонального та транснацiонального характеру. Це сталося з кiлькох причин. Економiчна конкуренцiя мiж державами змушуСФ СЧх скорочувати кошти на соцiальний захист з метою пiдвищення конкурентоспроможностi, якщо не створено наднацiональних чи глобальних регуляторiв, що покликанi протидiяти цьому. Мiжнародний мiграцiйний тиск змушуСФ перерозподiляти доходи мiж краСЧнами, щоб запобiгти полiтичним наслiдкам масових мiграцiй. Спiльнiсть ринкiв капiталу та працi сприяСФ виникненню наднацiональних органiв, що забезпечують на наднацiональному рiвнi захист громадянських прав, якi заперечуються або iгноруються на нацiональному рiвнi.
Наднацiональний характер соцiального захисту набираСФ принаймнi двi форми: наднацiональний перерозподiл доходiв i наднацiональне правове регулювання.
ОднiСФю з форм наднацiонального соцiального захисту СФ мiжнародний перерозподiл доходiв. На субглобальному рiвнi цей принцип ефективний у РДвропейському Союзi, коли фонди цiСФСЧ та iнших органiзацiй забезпечують певний рiвень пiдтримки бiднiших регiонiв за рахунок заможнiших. Це ще раз доводить тотожнiсть пiдходiв дослiдникiв процесiв розвитку i тих, хто наголошуСФ на необхiдностi створення глобального рiвня управлiння. У щорiчнiй доповiдi ООН Людський розвиток декларуСФться: Людське суспiльство дедалi бiльше набуваСФ глобального вимiру. Рано чи пiзно воно створить глобальнi органiзацiСЧ, якi забезпечать систему прогресивного оподаткування (вiд багатих до бiдних нацiй), яку пiдтримуСФ ООН. Передумовою глобалiзацiСЧ перерозподiлу доходiв СФ не лише загальнолюдський прогрес, а й загроза соцiальним iнтересам високорозвинених держав з боку бiднiших нацiй.
РЖншою формою наднацiональноСЧ та глобальноСЧ соцiальноСЧ полiтики СФ наднацiональне правове регулювання, що передбачаСФ приСФднання до конвенцiй i виконання рекомендацiй МОП та iнших мiжнародних органiзацiй i формування на цiй основi нацiонального законодавства, що регулюСФ соцiальний захист.
6. Здiйснення необхiдних реформ у сферi соцiального захисту населення
Пiд тиском демографiчних змiн основнi дебати про пенсiйне забезпечення в наступнi десятирiччя розгорнулися навколо питання про необхiднiсть збiльшити надходження коштiв до пенсiйних фондiв, щоб задовольнити подальшi фiнансовi потреби та зобовязання. Отже, краСЧни стоять перед важливим полiтичним вибором вiд подовження пенсiйного вiку i збiльшення зайнятостi лiтнiх людей, пiдвищення страхових тарифiв та iнших податкiв до створення багаторiвневих пенсiйних систем. Державне пенсiйне страхування поступово маСФ бути доповнене не лише професiйними та iншими програмами пенсiйного забезпечення за мiiем роботи, а й державними та приватними накопичувальними пенсiйними системами.
Стосовно безробiття краСЧни ОЕСР виробили спiльний пiдхiд, згiдно з яким стратегiчним напрямком СФ перенесення центру ваги соцiального захисту з виплати допомог на заходи з мобiлiзацiСЧ резервiв робочоСЧ сили. Ця мета маСФ бути досягнута шляхом збiльшення рiвноправностi в доступi до робочих мiiь i отриманнi професiйноСЧ пiдготовки, полiпшення якостi робочоСЧ сили завдяки пiдвищенню квалiфiкацiСЧ та реiнтеграцiСЧ безробiтних протягом тривалого перiоду i менш конкурентоспроможних верств до ринку працi.
Основним фактором пiдвищення ефективностi соцiальних витрат вважаСФться посилення профiлактичноСЧ спрямованостi всiх заходiв соцiальноСЧ полiтики створення можливостей для самозахисту, самостiйноСЧ пiдготовки до можливих соцiальних ризикiв. Ця мета досягаСФться завдяки активнiй спiвпрацi й наближенню думок рiзних гiлок влади, полiтичних партiй, громадських органiзацiй на реформування системи соцiального захисту.
Соцiальна полiтика у краСЧнах Заходу дедалi бiльше демократизуСФться, зменшуСФться роль загальнодержавних заходiв i пiдвищуСФться роль мiiевих органiв самоврядування, недержавних органiзацiй та iнститутiв соцiального партнерства. Усi соцiальнi програми мають реалiстичний характер i забезпеченi фiнансово, матерiально, органiзацiйно й кадрово. Заходи реформування соцiальноСЧ полiтики характеризуСФ розумiння СЧх принципiв пересiчними громадянами, чiтке усвiдомлення ними своСЧх прав i обовязкiв. Будь-якi змiни спираються на вiдповiднi науковi розробки, експертизи, монiторинг соцiально-трудових процесiв, насамперед бiдностi, на широке iнформування населення та масштабну пiдготовку кадрiв.