Система соцiального захисту в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
анням за рахунок страхових внескiв громадян, пiдприСФмств, установ i органiзацiй, а також: бюджетних та iнших джерел соцiального забезпечення, створення мережi державних, комунальних, приватних закладiв для догляду за непрацездатними.
Згiдно з КонституцiСФю УкраСЧни право громадян на соцiальний захист гарантуСФться загальнообовязковим державним соцiальним страхуванням за рахунок страхових внескiв громадян, пiдприСФмств, установ i органiзацiй, а також бюджетних та iнших джерел соцiального забезпечення; створенням мережi державних, комунальних, приватних закладiв для догляду за непрацездатними. Реалiзацiя цих конституцiйних гарантiй набула втiлення у створеннi законодавчого та iнституцiйного механiзму загальнообовязкового державного соцiального страхування, дiяльностi фондiв соцiального страхування щодо акумуляцiСЧ коштiв шляхом збирання страхових внескiв з роботодавцiв i працiвникiв i надання застрахованим соцiальних виплат i соцiальних послуг при настаннi страхових випадкiв.
3. Основнi передумови необхiдностi соцiального захисту населення в суспiльствi ринкових вiдносин
Процес ринковоСЧ трансформацiСЧ економiки зумовлюСФ необхiднiсть розробки принципово нових методологiчних пiдходiв щодо аналiзу, оцiнки та регулювання соцiально-економiчних процесiв з метою досягнення перманентного економiчного зростання i соцiального прогресу в суспiльствi. У сучасний перiод суттСФвому перегляду пiдлягають основнi уявлення про найважливiшi складовi життСФзабезпечення населення. Безумовно, ринкова система взаСФмодiСЧ не тiльки вiдображаСФ можливiсть найбiльш активноСЧ та вiльноСЧ соцiально-економiчноСЧ дiСЧ, але i мiстить додатковi фактори соцiального ризику, супроводжуСФться значними економiчними та соцiальними втратами.
На жаль, сучасна модель соцiальноСЧ полiтики УкраСЧни спираСФться на низку принципiв, якi несумiснi з ринковою системою. Так, добробут кожноСЧ людини залежить не тiльки вiд iнтенсивностi та якостi трудовоСЧ дiяльностi, обраноСЧ стратегiСЧ життСФвоСЧ поведiнки, а також вiд загальноСЧ ефективностi економiки i полiтики держави. Цiлком зрозумiло, що основнi елементи системи соцiальних гарантiй, якi iснували за часiв адмiнiстративно-командноСЧ економiки, з переходом до ринковоСЧ економiчноСЧ системи виявилися несумiсними не лише з фiнансовими можливостями держави, а й з ринковими механiзмами.
У звязку з цим, домiнуючим напрямком соцiальноСЧ полiтики УкраСЧни СФ консервацiя заходiв соцiального захисту на рiвнi грошово-компенсацiйних механiзмiв, використання пiльг, привiлеСЧв, що пiдвищуСФ ступiнь податкового тиску, призводить до перевантаження соцiальних фондiв i бюджету, а також до фiнансового дисбалансу. Тому розбудова демократичноСЧ соцiально-правовоСЧ держави супроводжуСФться створенням ефективноСЧ системи соцiального управлiння. Здiйснення основних напрямкiв соцiальноСЧ полiтики потребуСФ розроблення науково-обТСрунтованого економiчного механiзму реалiзацiСЧ соцiального захисту щодо створення умов, якi б забезпечували усiм громадянам повноцiнне життя, гарантували СЧм рiвнi можливостi для участi в економiчному, полiтичному i соцiальному життi держави.
4. Сутнiсть соцiального захисту, його принципи, методи, напрямки
Соцiальне забезпечення (соцiальний захист) система суспiльно-економiчних заходiв, спрямованих на матерiальне забезпечення населення вiд соцiальних ризикiв (хвороба, iнвалiднiсть, старiсть, втрата годувальника, безробiття, нещасний випадок на виробництвi тощо).
Соцiальний захист в УкраСЧнi маСФ такi складовi частини:
А) Соцiальне страхування захист громадян вiд соцiальних ризикiв, що впливають на СЧх працездатнiсть: хвороба, калiцтво, старiсть, та iншi випадки, передбаченi законом;
Б) Соцiальна допомога рiзнi види соцiальних виплат, дотацiй, пiльг, субсидiй, що надаються особам, якi потребують соцiального захисту.
В) Соцiальна справедливiсть (соцiальна солiдарнiсть) компенсацiя впливу непередбачуваних негативних явищ, таких як техногеннi катастрофи чи природнi стихiйнi лиха.
Нацiональнi системи соцiального захисту сформувалися з урахуванням специфiки економiчного, соцiального й культурного розвитку краСЧн. Однак, попри вiдмiнностi в шляхах розвитку й особливостях органiзацiСЧ, якостi й обсязi послуг, а також у методах фiнансування, всi системи соцiального захисту функцiонують на основi СФдиних принципiв:
1) Принцип соцiального страхування, згiдно з яким фiнансування механiзмiв соцiального захисту здiйснюСФться за рахунок страхових внескiв членiв страхового обСФднання, якi при настаннi страхового випадку отримують страховi виплати. Фiнансування виплат по соцiальному страхуванню також може частково здiйснюватися за рахунок державних дотацiй або кредитiв. Соцiальний захист i соцiальна справедливiсть забезпечуються тим, що громадяни мають вiльний доступ до системи соцiального страхування (на вiдмiну вiд добровiльного страхування), незалежно вiд наявностi у них соцiальних ризикiв (похилий вiк, хронiчна хвороба, iнвалiднiсть тощо) i ступеня ймовiрностi цих ризикiв. Це надаСФ соцiальному страхуванню суспiльноСЧ значимостi й обумовлюСФ обовязковiсть участi громадян в системi соцiального страхування;
2) Принцип соцiального забезпечення. На вiдмiну вiд принципу соцiального страхування, принцип соцiального забезпечення передбачаСФ надання соцiального захисту iншим категорiям населення (державнi службовцi, вiйськовi, дiти-сироти тощо) i фi