Система позамовного калькулювання собівартості
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
ів діяльності й очікуваний попит на кожний чинник витрат мають такий вигляд:
Сукупність видів діяльностіВитратиЧинник витратПопитЗакупівля
Утримання та експлуатація обладнання
Інші3000
4200
2400Замовлення на закупівлю
Машино-години
Години прямої праці100
2800
4800
Ставки накладних витрат за видами діяльності (на одиницю чинника) будуть такими:
Закупівля: 3000 грн. / 100 = 30 грн. на одне замовлення
Утримання та експлуатація
обладнання: 4200 грн. / 2800 = 1,50 грн. на одну машино-годину
Інші: 2400 грн. / 4800 = 0,50 грн. на одну годину прямої праці
Для того, щоб віднести накладні витрати на кожне замовлення, потрібно знати попит кожного замовлення на три чинники діяльності. Попит двох замовлень буде таким:
Замовлення №1Замовлення №2Замовлення на закупівлю
Машино-години
Години прямої праці3
60
1201
30
50
Накладні витрати, віднесені на кожне замовлення
Замовлення №1Замовлення №2Закупівля (3*30); (1*30)
Утримання та експлуатація обладнання (60*1,50) (30*1,50)
Інші (120*0,50) (50*0,50)
Загальна сума розподілених накладних витрат90
90
60
24030
45
25
100
Накладні витрати, розподілені із застосуванням АВС, відносяться на кредит рахунку накладних витрат в сумі 340 грн. (240 грн. до замовлення №1 та 100 грн. до замовлення №2). Підсумовуюча проводка відбиває загальну суму 340 грн. (відносячи всі накладні витрати до замовлень):
4. Незавершене виробництво Контрольний рахунок накладних витрат340340
Сума (оборот) по кредиту рахунку Контрольний рахунок накладних витрат дорівнює загальній сумі розподілених накладних витрат у даний момент часу. За умови застосування калькулювання нормальної собівартості тільки розподілені накладні витрати записуються на рахунок Незавершене виробництво.
Розподіл накладних витрат із застосуванням функціональних підходів. Накладні витрати також можуть бути віднесені за допомогою загальнозаводських ставок накладних витрат або ставок накладних витрат підрозділів. Типово години прямої праці є показником, який використовується для розрахунку єдиної ставки накладних витрат, в той час як ставки накладних витрат підрозділів базуються на чинниках витрат на рівні одиниці продукції, таких як години прямої праці, машино-години та вартість прямих матеріалів. Використання єдиної ставки накладних витрат має таку перевагу як простота, і зменшує вимоги до збирання даних. Для ілюстрації цих двох характерних рис наведемо приклад 3: сума накладних витрат (з попереднього прикладу) становить 9600 грн. Припустимо, що бюджетна кількість годин прямої праці становить 4800 годин. Відповідно нормативна ставка накладних витрат визначається так:
Ставка накладних витрат = 9600 грн. / 4800 = 2 грн. на годину прямої праці.
Для замовлення №1 із загальною кількістю відпрацьованих годин 120 сума накладних витрат, віднесених на рахунок Незавершене виробництво, складає 240 грн. (2 грн. х 120). Для замовлення №2 накладні витрати складатимуть 100 грн. (2 грн. х 50). У порівнянні з віднесенням накладних витрат в системі АВС, маємо меншу кількість розрахунків. Хочу звернути увагу, що для віднесення накладних витрат на замовлення потрібно знати лише ставку накладних витрат і кількість годин прямої праці, використаних замовленням. Оскільки інформація про кількість годин прямої праці вже зібрана для віднесення витрат прямої праці на замовлення, віднесення накладних витрат не потребуватиме ніяких додаткових даних.
На жаль, використання загальнозаводської ставки може суттєво знизити точність віднесення витрат. Використання єдиного чинника витрат на рівні одиниці продукції може не відбивати реального споживання ресурсів окремими замовленнями. Наприклад, третє замовлення, яке потребує 6 замовлень на закупівлю, 200 машиногодин і 100 годин прямої праці, отримає при віднесенні накладних витрат із застосуванням АВС 530 грн. [(6 х 30 грн.)+(200 х 1,50 грн.)+(100 х 0,50 грн.)] і лише 200 грн. (100 х 2 грн.) при використанні ставки на базі показників випуску. Зрозуміло, що собівартість цього замовлення буде заниженою, якщо використовувати єдину ставку, оскільки вплив більш високого рівня використання машин на цьому замовленні та закупівлі ігнорується, в той час як використовується лише єдиний виробничий чинник кількість годин прямої праці. Це зростання собівартості могло б мати суттєвий вплив на рішення що до асортименту продукції та ціноутворення (серед інших).
Облік фактичних накладних витрат. Щоб проілюструвати, як реєструються фактичні накладні витрати, розглянемо приклад 4:
припустимо, що підприємство понесло такі непрямі витрати:
Сплата оренди 200 грн.
Комунальні послуги 50
Амортизація обладнання 100
Непрямі витрати праці 65
Загальні накладні витрати 415 грн.
Зауважу, що ці накладні витрати відбивають те, що було витрачено по категоріях рахунків, а не по категоріях видів діяльності. Ці ресурси були використані, щоб забезпечити виконання трьох видів діяльності: закупівля, утримання й експлуатація обладнання та інші види діяльності, що виконуються на рівні одиниці продукції. В системі АБС визначення фактичних витрат діяльності потребує, щоб ці витрати були розкриті і віднесені до окремих видів діяльності. Наприклад, скільки витрат непрямої праці відноситься до закупівлі? Якщо існують окремі допоміжні підрозділи, витрати на види діяльності простежуються до них, а п