Система позамовного калькулювання собівартості
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
?ідко збігається із завершенням фінансового року.
Собівартість одиниці продукту для кожного замовлення просто складається із загальної вартості використаних матеріалів, витрат праці та накладних витрат, віднесених із використанням одного або більше чинників діяльності. Незважаючи на те, що концепція є простою, практика застосування розрахунків може бути в деяких випадках більш складною, особливо щодо продуктів, які відрізняються один від одного.
Розглянемо розрахунок собівартості одиниці продукції на прикладі підприємства Колобок. Приклад 1: на виробництво 20 тістечок для замовника кафе Капля потрібні прямі матеріали (мука, яйця, масло, цукор та ін.), пряма заробітна плата (заміс, випічка, прикраси) та накладні витрати. Припустимо, що накладні витрати відносяться за допомогою єдиного чинника витрат, повязаного з обсягом виробництва, годин прямої праці (загальнозаводської ставки накладних витрат). Далі припустимо, що матеріальні витрати сягають 50 грн., а прямі витрати на оплату праці 30 грн. (3 години х 10 грн. за годину). Якщо нормативна ставка накладних витрат становить 2 грн. на годину прямої праці, тоді накладні витрати, віднесені на це замовлення, становлять 6 грн. (3 години х 2 грн. на годину). Тепер ми бачимо, що повні витрати на виготовлення тістечок (собівартість замовлення) складають, собівартість одиниці продукції (тістечка) складає. Розглянемо наведені нижче розрахунки:
Прямі матеріали 50 грн.
Пряма праця 30 грн.
Накладні витрати 6 грн.
Повні витрати 86 грн.
кількість одиниць 20
Собівартість одного тістечка 4,30 грн.
Цей приклад, в якому наведені повні витрати матеріалів, праці та накладні витрати для окремого замовлення, є найпростішим прикладом відомості (картки) обліку витрат на замовлення. Відомість обліку витрат на замовлення готується для кожного замовлення. Вона є регістром аналітичного обліку до рахунку Незавершене виробництво і вихідним документом для нагромадження всіх витрат, повязаних з конкретним замовленням. Звичайно, є ще набагато більше інформації, яка може бути представлена у відомості обліку витрат на замовлення, але про це мова піде нижче.
1.3 Рух витрат по рахунках
Коли ми говоримо про рух витрат, то маємо на увазі спосіб, за допомогою якого обліковуємо витрати з моменту, коли вони понесені, до того моменту, коли вони визнаються витратами звітного періоду у звіті про прибуток. У системі калькулювання за замовленнями найбільший інтерес викликає рух виробничих витрат. Таким чином, ми розглянемо рух трьох елементів виробничих витрат прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та накладні витрати рухаються через такі рахунки: Матеріали, Незавершене виробництво, Контрольний рахунок накладних витрат, Готова продукція та Собівартість реалізованої продукції.
Рахунок Матеріали це рахунок запасів. Крім того, це контрольний рахунок для всіх видів сировини і матеріалів. Коли придбано матеріали, їхня вартість рухається на рахунок матеріалів шляхом дебетування рахунку Матеріали.
Коли майстер цеху потребує матеріалів для виконання замовлення, вони відпускаються зі складу. Вартість матеріалів списується з рахунку Матеріали і додається до рахунку Незавершене виробництво. Звичайно в позамовному середовищі матеріали переміщуються зі складу в незавершене виробництво і повинні бути повязані з відповідним замовленням.
Заробітна плата відображається на рахунку Заробітна плата і додається до рахунку Незавершене виробництво на основі нарядів або карток обліку робочого часу по кожному окремому замовленню.
Рух витрат на оплату праці відображає лише прямі витрати праці. Непрямі витрати праці відносяться на продукт як частина накладних витрат.
Застосування нормального калькулювання означає, що фактичні накладні витрати ніколи не відносяться прямо на замовлення. Накладні витрати розподіляються на кожне індивідуальне замовлення з використанням нормативної ставки або ставок. Більш загальним випадком є, звичайно, розподіл накладних витрат з використанням калькулювання на основі діяльності (АБС). Використання єдиної загальнозаводської ставки накладних витрат є окремим випадком калькулювання на основі діяльності. Нарешті, понесені фактичні накладні витрати мають бути також обліковані, але не на загальній (без урахування специфіки замовлення) підставі.
Калькулювання на основі діяльності (АБС) і калькулювання за замовленнями. Калькулювання на основі діяльності потребує від фірми визначити продуктивні види діяльності і відповідні чинники цих видів діяльності. Потім обчислюється ставка для кожної операції (або однорідних груп видів діяльності.
Розглянемо приклад 2: накладні витрати становлять 9600 грн. Ця сума може бути розділена на три категорії: закупівля (пошук постачальників, підготовка документів на закупівлю і закупівля матеріалів), утримання та експлуатація обладнання (електроенергія, мастильні матеріали і використання машин) та сукупність видів діяльності на рівні одиниці продукції, що називається інші. Витрати на закупівлю спричиняються кількістю замовлень на закупівлю, витрати на утримання та експлуатацію обладнання спричиняються кількістю машино-годин, а сукупність витрат на рівні одиниці продукції відноситься на обєкт витрат пропорційно кількості годин прямої праці. Бюджетні витрати на кожну сукупність вид