Система забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників у процесі їх мовленнєво-творчої діяльності
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
лля. Як складова частина різних видів діяльності (гри, малювання, конструювання, театралізації, спілкування) мовленнєвотворча діяльність не завжди завершується складанням твору, який би відповідав певним літературним та мовним нормам, тому що дитина не ставить собі такого завдання.
А словесна творчість, як первинна форма літературної творчості це спеціально організований, зумовлений мотивацією процес складання твору в будь-якій формі мовленнєвого висловлювання, що відповідає певним літературним нормам.
Н.Гавриш визначено особливості мовленнєвотворчої діяльності залежно від умов її перебігу.
- Мовленнєвотворча діяльність в умовах навчання
Відбувається переважно за ініціативою педагога. Орієнтована на кінцевий результат. Обов?язкове дотримання літературно-мовленнєвих норм.
Багатоваріантність творчого рішення. Логіка заняття передбачає послідовність етапів творчого процесу. Педагог виконує функцію організатора, коректора, режисера.
- Ініціативна словесна творчість
Завжди відбувається за ініціативою дитини. Орієнтована на сам процес.
Самостійно переносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментна імпровізація, часто без повтору. Можлива відсутність окремих елементів творчого процесу. Без прохання дитини про допомогу педагог в процес не втручається.
Визначено форми мовленнєвотворчої діяльності.
- Ініціативна словесна творчість
- Складання віршів, загадок
- Мовні ігри (дражнили, лічилки, заклички)
- Пізнавальна діяльність (міркування, пояснення)
- Спілкування (само презентація, фантазування)
- Сюжетно-рольова гра (сюжетоскладання, діалоги)
- Образотворча діяльність (акомпанемент, коментування)
- Регламентована словесна творчість
- Вислів-міркування
- Створені індивідуальні казки, оповідання
- Римовки
- Колективні етюди
- Вислів-пропозиція(задум)
- Загадки, лічилки, заклички
Науковець подає визначення типів мовленнєвотворчої діяльності (МТД) дітей дошкільного віку.
За видом діяльності:
- Образотворчо-мовленнєва
- Театрально-мовленнєва
- Музично-мовленнєва
За адресністю:
- Моногра
- Презентація
За умовами перебігу:
- Ініціативна МТД
- В умовах організованого навчання
За способом організації
- Індивідуальна
- Групова
- Колективна
Про значення індивідуальної творчості на занятті й подальшого включення складених дітьми творів у колективний художній аналіз свідчить дослідження Г.М. Кудіної і З.М. Новлянської. Автори зазначають, що цінним є саме поєднання індивідуального і колективного етапу мовленнєвотворчої діяльності на занятті. Складений дитиною твір презентується всій групі, яка стає його цілувальником, критиком, співавтором, що, безперечно, впливає на підвищення якості індивідуальної мовленнєвої діяльності, адже поступово у процесі навчання кожен іх дітей тимчасово перебуває в ролі автора, критика і слухача. Отже, використання різних способів організації мовленнєвотворчої діяльності дітей у процесі навчання сприяє підвищенню її якості.
Особистість розвивається і формується в різних видах діяльності, що тісно взаємодіють між собою. Відтак, розвиток звязного мовлення дітей дошкільного віку залежить від того, наскільки раціонально поєднуються види діяльності в мовленнєвій практиці, наскільки дитина є активною у процесі виконання цих видів діяльності.
3. Експериментальне дослідження
Експериментальне дослідження щодо розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників через залучення їх до мовленнєво-творчої діяльності була спрямована нами на:
- розробку концепції розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку
- створення технології розвитку мовленнєво-творчих вмінь та навичок на засадах особистісно-орієнтованого підходу
- підбір оптимальних методів та засобів розвитку, їх експертної оцінки та адаптоване втілення в практику роботи
- розроблення діагностики сформованості мовленнєво-творчих здібностей дітей
- забезпечення науково-методичного потенціалу для проведення експериментального дослідження
- забезпечення дотримання здоровязберігаючої, природовідповідної побудови освітнього процесу.
Було визначено основні вимоги до проведення експериментального дослідження:
- дитина є абсолютною цінністю, і їй надається можливість бути собою
- дитина реалізує своє право на освіту і всебічний духовний розвиток і саморозвиток у відповідності зі своїми потребами, здібностями та можливостями
- педагог розвиває свої професійні й особистісні якості, духовну культуру; організує навчально-виховний процес, виходячи з принципу природо та культуровідповідності, гуманізації, естетизації на основі взаємодії загальнолюдських і національних цінностей
- колектив працює у творчому пошуковому режимі на основі діалогу культур; взаємовимогливість, повага, довіра й атмосфера спільної радості успіху як основа життєдіяльності колективу.
Особистісно-орієнтований підхід до дитини як основна ланка експериментальної роботи
1. Новий погляд на особистість як мету освіти. Тут започатковуються такі позиції: