Сезонні зміни в житті безхвостих, пов’язані з особливостями їх біології (жаби, ропухи)
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
?водні ведуть присмерковий та нічний способи життя. Під час дощу та відразу після нього вони стають активними і вдень. Водні форми - переважно денні тварини, хоча часто бувають активними протягом доби, особливо у теплі літні ночі.
Сезонні цикли в земноводних чіткіше виражені у районах із різкими сезонними змінами умов життя: у помірних широтах, горах, напівпустелях та пустелях. Період розмноження у середній смузі припадає на весну. Для відкладання ікри земноводні відшукують водойми, де вода добре прогрівається сонцем. У цей період земноводні окремих видів здійснюють міграції на значну відстань. Окремі види амфібій виявляють турботу про потомство (рис. 1). Самка звичайного та карпатського тритонів яйця загортає у листок водяної рослини. Самці деяких тритонів, що мають зовнішнє запліднення, охороняють ікру. Найбільш різноманітні форми турботи про потомство у тропічних земноводних.
Рис. 1. Турбота про потомство в амфібій: а - самка рибозмія цейлонського, яка обвилась навколо яєць, відкладених у спеціально викопаній нірці; б жаба-повитуха, що виношує яйця на задніх кінцівках; в - піпа сурінамська - виношує яйця у виводкових комірках на спині; г - жаба чілійська - метаморфоз пуголовків відбувається у голосовому мішку самця; д гніздо квакші південноамериканської над водою.
Деякі земноводні (саламандри) затримують ікру в яйцеводі і відкладають її у воду в момент виходу личинок або ж народжують сформованих личинок. Плодючість у більшості амфібій велика (ропухи відкладають 1200-12000, жаби - 600-10000 ікринок), проте вона значно менша у видів, що турбуються про потомство (у тритонів - 100-600, у червуги - 5-15 яєць).
З ікри розвивається личинка (пуголовок), що має ряд спільних із рибами ознак: хвостовий плавець, бічну лінію, зяброве дихання, хорду, двокамерне серце, одне коло кровообігу. Поступово формуються властиві дорослим земноводним органи (кінцівки наземного типу, легені, трикамерне серце, два кола кровообігу та ін.), у безхвостих регенерує хвіст. Метаморфоз відбувається під впливом гормонів щитовидної залози.
Тривалість личинкового періоду різна у різних видів; вона також залежить від клімату та погоди. Так, у середній смузі в пуголовків жаби травяної завершується метаморфоз у віці 35-40 днів, а в північних районах (наприклад, під Архангельськом) - 60-70 днів. За несприятливих погодних умов метаморфоз у деяких видів завершується наступного літа (часникової та озерної жаби, карпатського та альпійського тритонів).
Восени всі земноводні наближаються до місць зимівлі. Зелені жаби (озерна, ставкова), а також травяна зимують у водоймах (річки, ставки, озера та ін.), збираючись групами у глибоких непромерзаючих місцях (під камінням, у заростях водоростей) або зариваючись у мул. Гостроморді жаби і квакші здебільшого зимують на суші, але частина особин може зимувати у водоймах. Ропухи, джерелянки, часникові жаби, тритони, саламандри проводять зиму на суші, забираючись у ями, нори гризунів, під коріння, пеньки, каміння та ін. У суворі зими, коли земля глибоко промерзає, велика їх кількість гине. У напівпустелях і пустелях земноводні впадають у стан літнього заціпеніння, під час якого всі життєві процеси дуже сповільнюються.
У неволі при належному утриманні зафіксовано таку тривалість життя земноводних: жаби травяної 18, джерелянки 29, ропухи сірої - 36, гребінчастого тритона - 28, квакші - 22, очеретяної ропухи - 16, часничниці - 11, жаби ставкової - 6-10 років. У природних умовах тривалість життя земноводних коротша і становить 3-6 років.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ РОДИН БЕЗХВОСТИХ АМФІБІЙ
2.1 Представники родини Жаби (Ranіdae)
Одна з найбільших родин ряду безхвостих земноводних поєднує більш 555 видів, що входять у 45 родів. Надзвичайно різноманітні амфібії цієї родини характеризуються тим, що більшість тулубових хребців у них, за винятком крижового, передньовігнуті, рідше всі передньовігнуті. Ймовірним центром виникнення амфібій цієї родини варто вважати східну півкулю, причому Африка стала місцем їх найбільшої диференціації. Нині поширені по усьому світу, за винятком арктичних районів, Австралії і крайнього півдня Південної Америки.
Самий великий рід - справжні жаби (Rana) - поєднує більш 200 видів. Сюди відносяться як дуже дрібні види з максимальною довжиною тіла до 30 мм, так і сама велика з безхвостих земноводних - Жаба-Голіаф, що досягає 326 мм.
Озерна жаба (Rana rіdіbunda), що відноситься до групи зелених жаб, - самий великий вид серед земноводних нашої фауни. Її тіло довжиною до 170 мм. Самки завжди крупніше самців. Однак у різних місцях середовища існування величина тварин помітно змінюється. Максимального розміру досягають озерні жаби, що живуть між 45-50 с. ш. і 30-50 в. д. Іншими словами, самі великі особи живуть у центрі ареалу, що відрізняється, видимо, самими сприятливими умовами існування для виду. В міру просування до границь ареалу розміри озерної жаби зменшуються. Так, у дельті Волги самі великі самки бувають довжиною 149 мм, а самці 128 мм; північніше, у Воронезькій області, найбільші самки довжиною 117 мм, а самці 112 мм. У Туркменії, територія якої лежить у зоні пустель, по південній границі поширення виду, найбільша з пійманих озерних жаб досягала 88 мм. Розміри тварин змінюються не тільки в різних частинах ареалу, але й у різних місцях середовища існування. Наприклад, озерні жаби, що населяють околиці Астрахані, виявилися крупніше жаб того ж віку, що живуть від них приблизно на відстані 80 км - у нижній зоні дельти Волги. Р?/p>