Святковi i неробочi днi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
РЖнститут Мунiципального Менеджменту i Бiзнесу
Святковi i неробочi днi
КИРЗВ-2002
План.
Вступ
- Святковi i неробочi днi в украСЧнському законодавствi
- Значення святкових i неробочих днiв
Висновок
Лiтература
Задачi
В наш час трудове право в промислово розвинених краСЧнах свiту визнаСФться однiСФю з головних галузей права. РЖ це зрозумiло, оскiльки саме в сферi застосування працi, де створюються матерiальнi й духовнi блага, знаходиться зона переплетiння життСФво важливих iнтересiв рiзних соцiальних груп, iнтересiв державних, суспiльних i особистих, приватних. Вiд методiв правового регулювання працi багато в чому залежить суспiльний спокiй i вiдчуття обопiльного порозумiння мiж суб'СФктами трудових правовiдносин. Це сфера, в якiй задiяно найбiльше число членiв суспiльства i тому вона заслуговуСФ на особливо пильну увагу держави.
Але не тiльки уряд, керiвники, юристи повиннi добре розумiтися в основах трудового права. Кожна людина, незалежно вiд того, де вона працюСФ, i на якiй посадi, повинна знати своСЧ трудовi права i обовязки, добре розумiти як себе вести в тiй чи iншiй ситуацiСЧ, що стосуСФться трудового законодавтства.
Кожний працюючий маСФ право на вiдпочинок, але iснують такi днi, як святковi i неробочi, якi не можуть iгноруватися державою, в силу нацiональних, культурних чи релiгiйних традицiй. Тому в своСЧй контрольнiй роботi я хочу висвiтлити тему святкових i неробочих днiв в украСЧнському законодавствi.
Законодавство про працю не даСФ визначення часу вiдпочинку. Наукою трудового права традицiйно пiд часом вiдпочинку розумiСФться час, протягом якою працiвник СФ, вiльним вiд виконання трудовнх обов'язкiв i вправi використовувати його на власний розсуд.
Правове поняття часу вiдпочинку не вiдновiдаСФ фiзiологiчному поняттю вiдпочинку, коли людина, наприклад, спить. У зв'язку з цим науковцi пропонували увесь час поза робочим часом називати "вiльним вiд роботи часом" або "неробочим часом". Проте у законодавствi застосовуСФться саме термiн "час вiдпочинку", i його правовий аспект полягаСФ у зв'язку iз трудовими обов'язками працiвника, а точнiше, коли працiвник вiльний вiд такого зв'язку.
Законодавством встановленi наступнi види часу вiдпочинку:
- перерви протягом робочою дня (змiни);
- щоденний вiдпочинок (мiжзмiнна перерва);
- вихiднi днi (щотижневий вiдпочинок);
- святковi i неробочi днi;
- вiдпустки.
Розглянемо докладнiше, що ж маСФться на увазi пiд святковими i неробочими днями.
Законом УкраСЧни про працю передбаченi наступнi святковi днi, робота в якi не проводиться:
- 1 сiчня - Новий рiк;
- 7 сiчня - Рiздво Христове;
- 8 березня - Мiжнародний жiночий день;
- 1 i 2 травня - День мiжнародноСЧ солiдарностi трудящих;
- 9 травня - день Перемоги;
- 28 червня - День КонституцiСЧ УкраСЧни;
- 24 серпня - День незалежностi УкраСЧни.
Законом УкраСЧни тАЬПро внесення змiн до КЗпП УкраСЧнитАЭ вiд 24 грудня 1999р. з перелiку святкових днiв виключенi 7 та 8 листопада - рiчниця ВеликоСЧ ЖовтневоСЧ соцiалiстичноСЧ революцiСЧ.
Робота також не провадяться i в днi релiгiйних свят, такi днi згiдно iз ст.73 КЗпП називаються тАЬнеробочимитАЭ, чим пiдкреслюСФться СЧх недержавний характер. Проте держава, шануючи релiгiйнi традицiСЧ переважноСЧ бiльшостi населення, закрiпила це положення у законi:
- 7 сiчня - Рiздво Христове;
- один день (недiля) - Пасха (Великдень);
- один день (недiля) Трiйця.
За поданням релiгiйних громад iнших (неправославних) конфесiй, зареСФстрованих в УкраСЧнi, особам, якi сповiдують вiдповiднi релiгiСЧ, надаСФться до 3 днiв вiдпочинку протягом року для святкування СЧхнiх великих свят з вiдпрацюванням за цi днi.
У вказанi вище днi допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технiчнi умови. Залучення окремих працiвникiв до роботи у цi днi допускаСФться з дозволу профспiлкового комiтету в наступних виняткових випадках:
- для вiдвернення громадського або стихiйного лиха, виробничоСЧ аварiСЧ i негайного усунення СЧх наслiдкiв;
- для вiдвернення нещасних випадкiв, загибелi або псування державного чи громадського майна;
- для виконання невiдкладних, наперед не передбачених робiт, вiд негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота пiдприСФмства, установи, органiзацiСЧ в цiлому або СЧх окремих пiдроздiлiв;
- для виконання невiдкладних навантажувально-розвантажувальних робiт з метою запобiгання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажiв у пунктах вiдправлення i призначення.
У таких ситуацiях залучення до роботи у вихiдний день провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Згiдно iз ст.67 КЗпП, у випадку, коли святковий або неробочий день збiгаСФться з вихiдним днем, вихiдний день переноситься на наступний пiсля святкового або неробочого.
Робота у святковий та неробочий день згiдно зi ст.107 КЗпП УкраСЧни оплачуСФться у подвiйному розмiрi: