Святковi i неробочi днi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



?двiйноСЧ погодинноСЧ або денноСЧ ставки;

  • працiвникам, якi одержують мiсячний оклад, у розмiрi одинарноСЧ погодинноСЧ або денноСЧ ставки понад оклад, якщо робота у святковий i неробочий день провадилася у межах мiсячноСЧ норми робочого часу, i в розмiрi подвiйноСЧ погодинноСЧ або денноСЧ ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад мiсячну норму.
  • Оплата у зазначеному розмiрi провадиться за години, фактично вiдпрацьованi у святковий i неробочий день.

    На бажання працiвника, який працював у святковий i неробочий день, йому може бути наданий iнший день вiдпочинку.

    На працiвника, який перебуваСФ у вiдрядженнi, поширюСФться режим робочого часу того пiдприСФмства, до якого вiн вiдряджений. Замiсть днiв вiдпочинку, не використаних за час вiдрядження, iншi днi вiдпочинку пiсля повернення з вiдрядження не надаються. Якщо працiвник спецiально вiдряджений для роботи у вихiднi або святковi й неробочi днi, компенсацiя за роботу в цi днi виплачуСФться вiдповiдно до чинного законодавства. У разi, коли працiвник вiдбуваСФ у вiдрядження у вихiдний день, йому пiсля повернення з вiдрядження в установленому порядку надаСФться iнший день вiдпочинку (РЖнструкцiя про службовi вiдрядження в межах УкраСЧни та за кордон: Затв. наказом Мiнiстерства фiнансiв УкраСЧни вiд 13 березня 1998р. №59 в ред. наказу Мiнiстерства фiнансiв УкраСЧни вiд 10 червня 1999р. №146 // Праця i зарплата - 1999 - №14).

    Яке ж значення для економiки краСЧни мають святковi, а особливо неробочi днi? Багато фахiвцiв вважають, що багато неробочих днiв СФ поганою тенденцiСФю, особливо в краСЧнах, якi стають на шлях ринковоСЧ економiки.

    Газета "Коммерсантъ" у лютому опублiкувала список краСЧн - тАЬчемпiонiвтАЭ по колективному вiдпочинку (див. таблицю). Як ми бачимо, УкраСЧна з нашими святковими днями i днями, в якi тАЬпорушений ритм дiловоСЧ активностiтАЭ, знаходиться в тАЬприСФмномутАЭ оточеннi малорозвинених краСЧн (Японiя i Корея виключення - у цих краСЧнах дуже короткi щорiчнi вiдпустки).

    УкраСЧнський уряд iз постiйною регулярнiстю демонструСФ бажання "вiдкупитися" вiд спiвгромадян тривалими вихiдними днями - свого роду канiкулами в розпал дiловоСЧ активностi. Найбiльший зиск вiд цих канiкул мають хiба що бюджетники, що працюють на окладi. Тi ж, хто працюСФ й одержуСФ вiдповiдно до якостi i кiлькостi своСФСЧ працi, вимушеним прогулам не можуть радiти, тому що в такi днi вони просто втрачають своСЧ грошi. Так, наприклад першотравневе свято в 2002 роцi, якщо вже i не говорити про дурiсть тАЬпервiсноСЧтАЭ iдеСЧ, то чи можна вiдзначати свято тАЬпрацiтАЭ тижневим тАЬнеробствомтАЭ... За шiсть святкових днiв травня ВВП УкраСЧни тАЬнедорiстАЭ приблизно на 3 млрд.грн.

    Табл.1. КраСЧни з найбiльшою кiлькiстю святкових днiвмiiекраСЧнаКiлькiсть святкових днiвКiлькiсть днiв з порушеним ритмом дiловоСЧ активностi1Бутан21422Бразилiя21333РЖндiя18244Бiлорусiя13215Пуерто-Рiо21106Пiвденна Корея17147Росiя11218Молдова10219УкраСЧна102110ШрiЛанка24011Сальвадор101712Вiрджинськi острови (США)21013РЖран21014Мальдiвскi острови21015Сан-Марино21016Японiя210

    У сучасний перiод вiдносини в сферi працi регулюються великою кiлькiстю нормативно-правових актiв. Не всi вони адекватно вiдображають ринковi процеси, якi народжуються i переживають перiод свого становлення. УкраСЧна вступила на шлях ринкових перетворень, тому новi суспiльнi вiдносини потребують нових моделей правового регулювання. Регулювання соцiально-трудових вiдносин у нових умовах, необхiднiсть забезпечення захисту трудових прав працiвникiв вимагають прийняття нового Трудового кодексу УкраСЧни.

    Лiтература.

    1. Кодекс законiв про працю УкраСЧни.
    2. Трудове право УкраСЧни: Пiдручник/за ред. Н.Б. БолотiноСЧ, Г.РЖ. ЧапишевоСЧ. - К.: Знання, КОО, 2000.
    3. Прокопенко В.РЖ. Трудове право УкраСЧни. Пiдручник, Харкiв, 1998

    ЗАДАЧА №1

    Користуючись Кодексом законiв про працю УкраСЧни, знайдiть статтi, якими регулюються питання:

    1. про переважне право на залишеннi на роботi при вивiльненi працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiСЧ виробництва i працi - ст.42;
    2. про обмеження вiдрахувань iз заробiтноСЧ плати ст.127;
    3. про надання молодi першого робочого мiiя ст.197;
    4. про покладення матерiальноСЧ вiдповiдальностi на службову особу винну в незаконному звiльненнi або переведеннi працiвника ст.237.

    ЗАДАЧА №2

    У зв'язку з переСЧздом до Ялти за станом здоров'я Журбенко просила власника звiльнити СЧСЧ з роботи 14 травня, тобто через три днi пiсля подання заяви.

    Якою правовою нормою керувалася Журбенко при поданнi заяви про звiльнення за такий короткий термiн? ст.38 КЗП.

    ЗАДАЧА №3

    Тесленко вирiшила звiльнитись з роботи за власним бажанням, про що попередила власника у розмовi з ним 5 вересня. Через два тижнi вона не вийшла на роботу, хоча власник не видав наказ про звiльнення.

    Чи правомiрнi дii сторiн? ДiСЧ Тесленко неправомiрнi, власник вчинив згiдно ст38 КЗП.

    ЗАДАЧА №4

    Оскаржуючи в судi правильнiсть звiльнення за систематичне невиконання трудових обов'язкiв, економiст Роженко стверджувала, що наказ про оголошення СЧй догани; що передував звiльненню, не був повiдомлений СЧй пiд розписку. Представник власника заявив, що витяг iз наказу було вивiшено на стендi для iнформацiСЧ того вiддiлу, де працювала Роженко, i тому вона не могла не знати про стягнення.

    Чи правомiрнi дiСЧ власника? Яке рiшенн