Geum.ru


Свiтова валютна система: iсторiя розвитку та сучасний стан

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



? Економiчного Спiвробiтництва

МБЕС заснований краСЧнами-членами Ради ЕкономiчноСЧ ВзаСФмодопомоги 22 жовтня 1963 для здiйснення багатостороннiх розрахункiв у перевiдних рублях, сприяння економiчному спiвробiтництву краСЧн - членiв РЕВ з iншими державами, виконання СЧх взаСФмних зобовязань за товарнi поставки, змiцнення плановоСЧ i розрахунковоСЧ диiиплiни. Основним видом дiяльностi МЗЕЗ СФ здiйснення пiдтримки та регулювання зовнiшньоекономiчних валютно-фiнансових i кредитних вiдносин мiж краСЧнами - учасницями.

3.6 Регiональнi Банки Розвитку

Регiональнi валютно-кредитнi i фiнансовi органiзацiСЧ захiдноСФвропейськоСЧ iнтеграцiСЧ представляють собою складову частину СЧСЧ iнституцiйноСЧ структури. Вони мають на метi змiцнення iнтеграцiСЧ та створення економiчного i валютного союзу (РДС) вiдповiдно до Маастрихтським договором 1993 р., проведення узгодженоСЧ полiтики по вiдношенню до розвиваючих краСЧн, асоцiйованими з ЕС. До основних регiональних органiзацiй РДС вiдноситься:

  1. РДвропейський iнвестицiйний банк (РДРЖБ, Люксембург), надаСФ кредити краСЧнам, що розвиваються. Мета РДРЖБ - розвиток вiдсталих регiонiв краСЧн РДС, реконструкцiя пiдприСФмств, створення спiльних господарських обСФктiв, розвиток прiоритетних галузей;
  2. РДвропейський фонд розвитку (ЕФР, 1958 р.) проводить колектив ною полiтику РДС по вiдношенню до краСЧн, що розвиваються, координуСФ двостороннi програми офiцiйноСЧ допомоги для розвитку цих краСЧн;
  3. РДвропейський фонд орiСФнтацiСЧ i гарантування сiльського господарства (1969 р.) сприяСФ створенню спiльного аграрного ринку (Зелена РДвропа);
  4. РДвропейський фонд регiонального розвитку (ЕФРР, 1975 р.) предоставлять кредити за рахунок коштiв спiльного бюджету РДС з метою вирiвнювання регiональних диспропорцiй в краСЧнах-членах РДС;
  5. РДвропейський валютний iнститут (еви, Франкфурт-на-Майнi. 1994 р.) замiнив РДвропейський фонд валютного спiвробiтництва, створений в 1973р. - це наднацiональний орган у составi керуючих 12 центральних банкiв, котрi проводять здiйснення складових координацiй грошовоСЧ i кредитноСЧ полiтики цих банкiв, для сприяння становленню системи СФвропейських центральних банкiв i переходу до СФдиноСЧ валюти.

4 Вiльно плаваючi i фiксованi валютнi курси, вiдмiнностi мiж ними

Як масштаби, так i стiйкiсть дефiциту або активу платiжного балансу, а також характер заходiв, що робилися краСЧною для подолання незбалансованостi, залежать вiд застосовуваноСЧ системи валютних курсiв. РЖснуСФ два полярно протилежних варiанти систем валютних курсiв:

  1. Система гнучких або плаваючих валютних курсiв, при якiй курси обмiну нацiональних валют один на одного визначаються попитом i пропозицiСФю;
  2. Система жорстко фiксованих валютних курсiв, при якiй змiн валютних курсiв у результатi коливання попиту та пропозицiСЧ перешкоджають державне втручання у функцiонування ринкiв iноземних валют або iншi механiзми.

Вiльно плаваючi валютнi курси визначаються безперешкодноСЧ грою попиту i пропозицiСЧ, i володiСФ безперечною гiднiстю: вони автоматично коригуються таким чином, що в кiнцевому рахунку, зникають дефiцити й активи платiжних балансiв. Вiльне коливання валютних курсiв, реагуючи на зрушення в попитi i пропозицiСЧ iноземноСЧ валюти, автоматично коригуСФ дефiцити i активи платiжних балансiв.

Фiксованi валютнi курси. Використання цiСФСЧ системи зменшуСФ ризик i невизначенiсть, повязанi з мiжнародною торгiвлею i фiнансами, застосування фiксованих валютних курсiв призводить до розширення обсягiв взаСФмовигiдноСЧ торгiвлi i фiнансових операцiй. РЗх основна проблема - уряд (яке оголошуСФ нацiональну валюту прирiвняноСЧ за вартiстю до декiлькох одиницях iноземноСЧ валюти) не декретуСФться стабiльнiсть у вiдношеннi попиту та пропозицiСЧ iноземноСЧ валюти. Т. к. попит i пропозицiя з часом змiнюються, держава для стабiлiзацiСЧ валютного курсу повинна прямо або побiчно втручатися в функцiонування валютного ринку.

5 Поняття СФвровалют

Нацiональнi валюти, що виконували функцiСЧ свiтових грошей, поступово перетворилися в тiй частинi, яка зверталася на свiтовому ринку, в так званi "СФвровалюти".

РДвровалюта (eurocurrency) - це грошовi одиницi, що вийшли з пiд контролю нацiональних урядових органiв, вiльно перемiщаються по свiту i мають цiлий ряд податкових та iнших переваг у порiвняннi з тими нацiональними валютами, з яких утворилися СФвровалюти. Дана валюта, перекладена на рахунки iноземних банкiв i використовуСФться ними для операцiй у всiх краСЧнах, включаючи краСЧну-iмiтента цiСФСЧ валюти. Хоча СФвровалюти функцiонують на свiтовому ринку, вони зберiгають форму нацiональних грошових одиниць.

Приставка СФвро не говорить про те, що цi ринки обмежуються РДвропою, а свiдчить про вихiд нацiональних валют з-пiд контролю нацiональних валютних органiв. Долари США на рахунках у банках ВеликобританiСЧ, ФранцiСЧ, Щвейдцарii та iнших краСЧн, називають (СФвродолари); Японськi СФни депонованi в Нiмеччинi, називають (СФвроСФни); Валюти СФвропейських краСЧн, депонованi в iнших СФвропейських краСЧнах: - Нiмецькi марки - евромаркi, Швейцарськi франки - еврофранкi, Фунти стерлiнгiв на рахунках у банках США, ГолландiСЧ i т.д. - Еврофунти; Голландськi гульдени - еврогульдени i т.д.

Позичальниками на СФвровалюти виступають перш за все транснацiональнi корпорацiСЧ (ТНК) i держави, що мають дефiцит платiжного балансу, а кредиторами - група великих i середнiх комерцiйних банкiв (близько 500),