Свiтова валютна система: iсторiя розвитку та сучасний стан
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ами РДС у Маасстрiхте (Нiдерланди) у лютому 1992 р., ратифiкований i набрав чинностi з 1 листопада 1993 р. i передбачаСФ поетапне формування валютно-економiчного союзу.
Основнi цiлi створення валютного союзу i введення СФвро полягають в наступному:
- Створення найбiльшого свiтового економiчного i фiнансового центру, ключовим iнструментом якого стаСФ нова валюта СФвро.
- Полегшення обмiнiв: нестабiльнiсть обмiнних курсiв усерединi чинноСЧ СФвропейськоСЧ валютноСЧ системи призводить до важких наслiдкiв для економiк краСЧн-учасниць, якi змушенi страхуватися вiд обмiнних ризикiв.
- Створення зони економiчноСЧ стабiльностi. ПiдприСФмства отримають впевненiсть при творi розрахункiв, наслiдком цього зявиться наявнiсть бiльш гостроСЧ конкуренцiСЧ - що приведе до бiльш низьких% ставками, стабiльностi цiн i забезпечення надiйних робочих мiiь.
- Узгодження економiчних полiтик; Створення противаги впливу США, доларизацiСЧ свiтовоСЧ економiки; Посилення полiтичних позицiй РДС на свiтовiй аренi.
Термiни введення СФдиноСЧ валюти були схваленi в Мадридi в груднi 1995 р. i було прийнято рiшення про СЧСЧ назву ("СФвро"). Попереднi курси були оголошенi в травнi 1998 року глави держав i урядiв 15 краСЧн-учасниць, вiдштовхуючись вiд економiчних показникiв, прийняли рiшення про те, якi з краСЧн вiдповiдають критерiям конвергенцiСЧ для вступу у валютний союз. Остаточнi курси стали вiдомi 1 сiчня 1999 розпочався процес введення СФдиноСЧ валюти в краСЧнах, що вiдповiдають критерiям конвергенцiСЧ: - були Установлюються що не пiдлягають перегляду курси валют краСЧн-учасниць (взаСФмнi i по вiдношенню до "СФвро"); - "СФвро" став повноправною валютою i офiцiйна "кошик" валют, за якою обчислюСФться ЕКЮ, припинила свою дiю; - ЕКЮ - складова валюта, СЧСЧ пiдтримуСФ кошик нацiональних валют краСЧн Спiвтовариства, причому частка кожного учасника заздростi вiд ваги краСЧни в сукупному валовому продуктi i взаСФмнiй торгiвлi.
Квоти виглядають наступним чином: - була вироблена i почала застосовуватися СФдина грошова полiтика з боку РДвропейськоСЧ системи центральних банкiв (РДiБ), до якоСЧ входять центральнi банки краСЧн-учасниць i РДвропейський центральний банк (його установа намiчено на 1998 р.), краСЧни-учасницi стали обчислювати розмiр свого нового державного боргу в "СФвро"; - фiнансовi ринки також були переведенi на "СФвро".
Пiсля оголошення остаточних курсiв вони залишаться незмiнними до 28 лютого 2002 року, коли нацiональнi валюти припинять ходiння. На завершальному етапi з 2002 року почнеться випуск готiвкових банкнот i монет СФвро. Вони будуть друкуватися РДвропейським Центральним Банком (РДЦБ) i нацiональними центральними банками наступних переваг: 5, 10, 20, 50, 100, 200 i 500 СФвро.
Перспективи функцiонування РДвро. Введення "СФвро" перш за все, маСФ проявитися в державах, що пiдтримують тiснi економiчнi, торговi та фiнансовi вiдносини з РДС (краСЧни ЦентральноСЧ та СхiдноСЧ РДвропи, Росiя, деякi середземноморськi та африканськi краСЧни).
Основнi iнструменти полiтики РДЦБ (РДвропейського центрального банку): тартетiрованiя; встановлення меж коливань основних процентних ставок, зокрема для СЧх зближення по всiй зонi РДВРО; операцiСЧ на вiдкритому ринку; встановлення мiнiмальних резервних умов для банкiв.
Переваги введення СФвро:
- Досягнення бiльшою мiрою iнтеграцiСЧ в рамках РДвропейського Союзу;
- Пiдвищення ефективностi валютноСЧ системи i монетарноСЧ полiтики РДС;
- Досягнення бiльшоСЧ ефективностi торгових угод мiж краСЧнами СФвропейського Союзу;
- Можливий бiльш швидке економiчне зростання;
- РДвро як СФдина валюта полегшить процес порiвнювання цiн.
З точки зору компанiй головна перевага СФвро - зникнення коливань обмiнних курсiв, що значно полегшить СЧм планування свого бiзнесу та iнвестицiй. Це вiдкриСФ новi можливостi для компанiй i разом з тим надасть СЧх конкурентам бiльш легкий доступ на ринок. РДвро, безсумнiвно, виведе внутрiшньо-СФвропейськi iнтеграцiйнi процеси на новi бiльш високi якiснi та кiлькiснi рiвнi.
3 Регулюючi органи та СЧх роль
Мiжнароднi фiнансовi iнститути переслiдують наступнi цiлi: - обСФднати зусилля свiтовоСЧ спiльноти з метою стабiлiзацiСЧ мiжнародних фiнансiв i свiтовоСЧ економiки; - здiйснювати мiждержавне валютне та кредитно-фiнансове регулювання; - спiльно розробляти i координувати стратегiю i тактику свiтовоСЧ валютноСЧ i кредитно-фiнансовоСЧ полiтики.
Ступiнь участi i впливу окремих краСЧн у мiжнародних фiнансових iнститутах визначаСФться величиною СЧх внеску в капiтал, тому що звичайно застосовуСФться система зважених голосiв. Змiна спiввiдношення сил у всесвiтньому господарствi, зокрема виникнення в 60-х роках трьох центрiв (США, Захiдна РДвропа, Японiя) на противагу пiслявоСФнного амерiканоцентрiзму. вiдбиваСФться у дiяльностi мiжнародних фiнансових iнститутiв. Так, краСЧни РДС домоглися права вето по принципових питань, пiдсиливши свiй вплив в МВФ. У дiяльностi цих iнститутiв виявляються двi тенденцiСЧ взаСФмин трьох центрiв - розбiжностi i партнерство з глобальних проблем мiжнародних фiнансiв промислово розвинених держав, краСЧн, що розвиваються, РосiСЧ, СНД, краСЧн СхiдноСЧ РДвропи.
3.1 Мiжнародний Валютний Фонд
МВФ (International Monetary Fund. IMF) - мiжурядова органiзацiя, призначена для регулювання валютно-кредитних вiдносин мiж державами-членами i надання СЧм фiнансовоСЧ допомоги при валютних утрудненнях, що викликаються дефiцитом платiжного балансу, шляхом надання кратк