Свiдомiсть та творчiсть
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
Shura19@yandex.ru
Реферат на тему:
СВРЖДОМРЖСТЬ ТА ТВОРЧРЖСТЬ
Виконала:
РРЖВНЕ - 2004
СВРЖДОМРЖСТЬ ТА ТВОРЧРЖСТЬ
Загальна характеристика творчостi. Творчiсть, з фiлософськоСЧ точки зору, СФ насамперед працею, завзятою, кропiткою i в той же час натхненною, потребуючоСЧ оптимальноСЧ напруги усiх фiзичних i духовних сил людини. Справжня творчiсть завжди даСФ суспiльно корисний i значимий результат. Творчiсть соцiальна обумовлена дiяльнiсть людини. У творчостi розкриваються багато психiчних якостей людини, виражаСФться змiст особистостi. Дiяльнiсть людини в процесi творчостi протiкаСФ на найвищому рiвнi. Це вiдноситься до iнтелекту, емоцiйнiй i вольовiй сферам особистостi.
РЖстотнi моменти творчостi захопленiсть i спрямованiсть. Для захопленоСЧ людини творчiсть СФ сенсом життя. Захопленiсть пiдсилюСФться, якщо продукти творчостi одержують всенародне визнання.
Стан натхнення - iнша типова для творчостi риса. Натхнення характеризуСФться, з одного боку, високою продуктивнiстю, з iншого боку - величезним пiдйомом i напругою сил людини. РСФпiн писав, що натхнення це нагорода за каторжну працю. Творча задача, розвязувана художником майстром слова, чи кистi рiзця,досягаСФться через тривалi i наполегливi пошуки максимально виразноСЧ i змiстовноСЧ форми.
РЖ в науковiй творчостi тiльки завдяки безустаннiй працi дослiдника досягаСФться проникнення в сутнiсть життя - закономiрностi природи i людського суспiльства. Так, генiальна праця К.Маркса "Капiтал" пiдсумок усього життя великого мислителя. В ньому узагальненi сотнi лiтературних джерел, статисти. Сама назва роботи РЖ.П. Павлова "Двадцятилiтнiй досвiд обСФктивного вивчення вищоСЧ нервовоСЧ дiяльностi (поводження) тварин..." говорить про те, скiльки часу i сил витрачаСФ вчений на створення новоСЧ науковоСЧ теорiСЧ.
В iдеалiстичнiй фiлософiСЧ творчiсть розглядаСФться як несвiдомий процес, як осяяння, що нiбито раптово приходить до людини. Представники iдеалiстичноСЧ теорiСЧ несвiдомоСЧ творчостi виходять з фактiв, якi випливають. По-перше, рiшення творчоСЧ задачi виникаСФ як би раптово (такi випадки в iсторiСЧ наук дiйсно зареСФстрованi). По-друге, про протiкання дiяльностi в процесi творчостi людина сказати майже нiчого не може (такого роду факти також вiдомi). Однак цi факти не СФ доказом несвiдомого характеру, творчостi. "Раптове" вирiшення творчоСЧ задачi, здогад результат безустанноСЧ розумовоСЧ дiяльностi людини. Здогад у переважнiй бiльшостi випадкiв вимагаСФ "доведення" до рiвня остаточного вирiшення, ясного як у своСЧх основних положеннях, так i в деталях.
У трактуваннi iдеалiстiв випадковiсть виступаСФ як iстотний фактор творчостi, як момент, що граСФ важливу роль у наукових вiдкриттях. У дiалектико-матерiалiстичнiй теорiСЧ пiзнання категорiСЧ випадковостi не заперечуСФться, але вона не протиставляСФться необхiдностi причиною обумовленостi будь-якого явища чи процесу. Якби не здавалося людинi, що дана асоцiацiя чи даний образ виникли випадково, вони предметно обумовленi, тобто виникають у потоцi свiдомостi згiдно з природою речей, у процесi вiдображення людиною обСФктивноСЧ дiйсностi. Навiть випадкове виникнення образу чогось нового (крiм своСФСЧ обСФктивноСЧ обумовленостi) також обумовлено субСФктивно-особистiсними причинами. Пiд цiСФю субСФктивно-особистiсною обумовленiстю варто розумiти зовсiм реальнi причини, якi спонукають людину до створення нових по своСФму змiсту образiв чи iдей.
Той факт, що людина не може охарактеризувати самого процесу творчостi, процесу формування образiв уяви, також повинний бути правильно iнтерпретований. Ця особливiсть творчоСЧ уяви ще не говорить про те, що людина не усвiдомлюСФ того, що вона робить, на що спрямованi СЧСЧ творчi зусилля. Неусвiдомленим СФ тiльки протiкання самого процесу, тому що увага людини цiлком концентруСФться на обСФктi творчостi.
Люпроцесу, тому що увага людини цiлком концентруСФться на обСФктi творчостi.
Людина завжди контролюСФ, оцiнюСФ творче рiшення. Вона задоволена чи не задоволена досягнутими результатами, а по завершеннi роботи продуктом творчоСЧ дiяльностi. Не менш типово i те, що продукт творчостi багато разiв оцiнюСФться i переоцiнюСФться. Нерiдко болiсно i довго йде переоцiнка цiнностей, i здiйснюються пошуки остаточного i найбiльш змiстовного вирiшення творчоСЧ задачi. Усi цi незаперечнi факти вагомi докази правильностi точки зору на творчiсть як на працю, тобто цiлеспрямовану дiяльнiсть, здiйснювану завжди свiдомо.
Наукова фiлософiя характеризуСФ натхнення наступними особливостями:
стан натхнення виникаСФ в людини, жагуче i завзято прагнучоСЧ до творчого вирiшення поставленоСЧ проблеми. "Натхнення - це така гостя, яка не любить вiдвiдувати ледачих" (П.РЖ.Чайковський);
стан натхнення характеризуСФться легкiстю руху думки й образiв, СЧхньою яснiстю i достатком, глибокими переживаннями;
на фонi стану натхнення всi пiзнавальнi процеси протiкають особливо продуктивно. Воля забезпечуСФ диiиплiну думки i дiСЧ.
Отже, творчiсть причинно обумовлена i СФ вищим проявом людськоСЧ свiдомостi, вираженням рiвня його розвитку.
Процес творчостi здобуваСФ особливостi в залежностi вiд характеру тiСФСЧ областi дiяльностi, у якiй людина реалiзуСФ своСЧ "сут