Свiдомiсть та творчiсть
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?iснi сили".
Творчiсть письменника. Лiтературно-художня дiяльнiсть являСФ собою процес, у якому питома вага творчоСЧ уяви особливо велика. Продуктом розумовоСЧ дiяльностi письменника СФ складна система образiв, через яку письменник вiдбиваСФ життя людей, СЧхню фiлософiю, переживання i вiдношення друг до друга, характеризуСФ епоху i пануючi вдачi.
Творчiсть художника слова припускаСФ не просте фотографування (опис) життя. Лiтературно-художнiй твiр повинен бути пiдручником життя (М. Г. Чернишевський), де в яскравiй образнiй формi порозумiваСФться сенс життя, розкриваються типовi людськi характери, прагнення i намiри, внутрiшнiй свiт людей епохи, яка описуСФться.
В процесi творчоСЧ дiяльностi письменник вирiшуСФ дуже складнi завдання. Це вимагаСФ вiд нього глибокого розумiння життя, здатностi бачити i розумiти людей i СЧхнi характери, усвiдомлювати змiст подiй, якi вiдбуваються у свiтi, i перспектив розвитку людського суспiльства. Письменнику необхiдно бути не тiльки художником слова, але i мислителем, громадянином у найглибшому i повному змiстi цих слiв.
Творчий успiх письменника, насамперед, залежить вiд його iдейноСЧ спрямованостi, яка втiлена в задумi твору. Успiх залежить вiд того, наскiльки чiтко, ясно уявить собi автор те, що i в iмя чого бажаСФ вiн сказати читачу. На цьому початковому етапi роботи можуть бути визначенi тiльки основнi вiхи i, в першу чергу, iдейний задум твору. Вiд задуму лiтературно-художнього твору залежить його змiст i лiтературна форма (розповiдь, повiсть, новела, поема, роман). Вибiр лiтературноСЧ форми - вiдповiдальний момент у роботi письменника, вiн у вiдомiй мiрi визначаСФ успiшне виконання задуму. Особливо важливо знайти, i умiло використовувати вiдповiднi мовнi засоби, що забезпечують iнтелектуальний i емоцiйний вплив на читача.
Художнiй твiр завжди торкаСФ розум i серця читача, тому що вiн насичений яскравими образами i порiвняннями, епiтетами, алегорiями. Письменник в iмя досягнення найвищоСЧ виразностi слова робить величезну чорнову роботу над мовою твору, яка СФ разом з тим i роботою над його змiстом. 06"СФм цiСФСЧ роботи можна представити, якщо переглянути рукописи Л. М.Толстого (мал. 38). Вiдомо, що тiльки пiсля девятикратноСЧ переробки Л. М. Толстой рахував свою роботу над романом "Вiйна i мир" завершеною.
Створення образiв лiтературних персонажiв СФ одним з центральних моментiв творчостi письменника. Для того щоб створити типовий образ у лiтературi, письменник накопичуСФ враження, спостерiгаСФ явища громадського життя, прагне проникнути у внутрiшнiй свiт людини. М. Горький вiдзначав важливiсть спостережень за людьми в роботi письменника, пiдкреслюючи необхiднiсть безпосереднiх вражень для створення лiтературного образу. Вiн писав, що необхiдно дуже добре придивитися до сотнi-другоСЧ попiв, крамарiв, робочих для того, щоб приблизно вiрно написати портрет одного робiтника, попа, крамаря.
Створений письменником образ буде вражаючим, якщо в ньому гармонiчно зливаються в СФдине цiле типовi й iндивiдуальнi риси, якщо в образi окремоСЧ людини з його своСФрiдною зовнiшнiстю, особливостями поведiнки i манерами, звичками i поглядами вiдображенi типовi особливостi тiСФСЧ чи iншоСЧ соцiальноСЧ групи.
Особистiсть лiтературного персонажу, iндивiдуальне i типове в ньому розкриваються через дiяльнiсть, систему вчинкiв, у яких виражаються вiдносини героя до навколишнього i життя. Тому письменнику надзвичайно важливо знайти, визначити, такi життСФвi ситуацiСЧ, в яких найбiльш чiтко виступить та чи iнша сторона особистостi або риса характеру героя.
Сила творчоСЧ уяви письменника у створеннi лiтературних образiв, якi вiдрiзняються виразнiстю, змiстовнiстю, неповторнiстю. РЖдеСЧ, поняття, погляди i переконання письменника реалiзуються в логiку образiв.
Будь-який художнiй твiр повинний бути засобом формування, визначення поглядiв i переконань у людей, заради яких i в iмя яких воно створюСФться. Це основна мета творчоСЧ дiяльностi письменника.
Наукова творчiсть. Наукова творчiсть являСФ собою створення нових наукових понять, нових наукових теорiй. РЗхня реалiзацiя забезпечуСФ технiчний прогрес, вiдкриваСФ шляхи; до удосконалення того чи iншого виду або областi практичноСЧ дiяльностi людей. Створення наукового поняття i тим бiльше науковоСЧ теорiСЧ вимагаСФ найглибшого аналiзу явищ, вдумливого зiставлення СЧх, узагальнення й оцiнки з нових позицiй, часто навiть вiдмiнних вiд загальноприйнятих. Найважливiшою умовою науковоСЧ творчостi СФ умiння по-новому уявити собi картину протiкання дослiджуваних явищ.
Творча уява необхiдний компонент розумовоСЧ дiяльностi на всiх етапах науковоСЧ творчостi.
На первiсному етапi дослiдження уява виступаСФ у визначеннi робочих гiпотез на основi первiсноСЧ творчоСЧ переробки наявних у науцi даних, у виношуваннi експериментального задуму чи дослiдження його принциповоСЧ (теоретичноСЧ) схеми, у створеннi конкретноСЧ методики дослiдження, iнодi уявному моделюваннi.
Творча уява необхiдна й у перiод розробки експериментальноСЧ ситуацiСЧ визначення умов намiченоСЧ серiСЧ досвiдiв, якi повиннi пiдтвердити чи вiдкинути вихiднi гiпотези. Важливо представити цю експериментальну ситуацiю в СЧСЧ образнiй формi. При конструюваннi новоСЧ експериментальноСЧ установки чи нового приладу також приходиться прибiгати до експериментального моделювання.
На наступному етапi дослiдження - етапi нагромадження вихiдних даних, необхiдних для вирiшення проблеми