Рукокрилі Чернігова
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
?вості екології цього виду на Україні не вивчені. Очевидно, основні райони поширення гірські й скелясті місцевості. Оселюється групами по 3 20 особин у розщелинах скель, а також за лиштвами вікон камяних будівель. У кінці травня на початку червня народжується двоє малят, які вже в кінці червня починають літати. На полювання вилітає пізніше, ніж інші нетопирі. Літає низько, кружляє колами, на відміну від інших нетопирів, не кидаючись у боки. Полює вночі. Відомості про зимівлю відсутні. Можливо, зникаючий вид. Чисельність дуже низька.
3.5 Вечірниця дозірна (Nyctalus noctula)
Вечірниця дозірна (Nyctalus noctula) вид кажанів, поширений в Європі, Азії та Північній Африці. Має довжину 8см ра розмах крил 35, що робить її одним з найбільших видів кажанів Західної та Центральної Європи. Зазвичай починає полювати із заходом сонця, раніше за більшість європейських кажанів. Літає високо та швидко, піднімається над верхівками дерев звичайних для цієї тварини лісових районів. Вважає за краще селитися в невеликих гаях, може пролітати на відстань до 20км від місця сну. Удень зазвичай ховається в дуплах або інших укриттях. Інколи мешкає у містах, багато цих тварин живе в Гамбурзі, Відні, Брно та інших великих європейських містах.
На додаток до типового для кажанів ультразвуку (2647 кГц), що використовується для ехолокації, цей кажан видає різкі крики, якими привертає представників протилежної статі. Зазвичай харчується жуками, моллю, крилатими мурахами, інколи нападає на дрібних птахів [1].
Узимку руда вечірниця впадає у сплячку, як і решта кажанів помірних широт. Зазвичай для цього дупла занадто холодні, тому тварина шукає печери або штучні споруди, такі як горища. Часто місця сплячки знаходяться у сотнях кілометрів від районів мешкання улітку.
Хоча дозірна вечірниця знаходиться під відносною загрозою, вона більш поширена, ніж решта європейських кажанів, багато в чому завдяки здатності мешкати у містах.
3.6 Лісовий нетопир (Pipistrellus nathusii)
Нетопир лісовий дрібний кажан (довжина тіла близько 5см). Улітку влаштовує колонії до декількох десятків звірків у дуплах і різних будівлях. Дуже люблять селитися в різних щілинах на горищах, під схилами дахів, за віконними лиштвами, у стінках.
Харчуються комахами, яких ловлять уночі на узліссях, над водоймами і галявинами. Восени летять від нас зимувати в більш південні краї. Козелок у основі вужчий, ніж у середній частині, а його кінчик загнутий уперед. Край крилової перетинки прикріплюється до основи зовнішнього пальця задньої лапи. Епіблема добре розвита, має поперечну перегородку. Кінчик хвоста не видається за край літальної перетинки (у кожановидного нетопира видається на 35мм). Забарвлення дуже мінливе.
Розповсюджений у середній смузі і на півдні європейської частини. Один із самих звичайних кажанів зони хвойно-широколиствених лісів. Влітку утворює колонії до 100150 звірків, переважно самок і молодняку, у дуплах з вузьким входом, рідше в порожнечах стін, на горищах. На зиму летить на південь.
Політ швидкий, рівний, без різких поворотів.
3.7 Лилик двоколірний (Vespertіlіo murіnus)
Темні основи волосинок хутра спини (бурі, майже чорні або руді) та їх сріблясті кінчики формують чітке двокольорове забарвлення. Хутро черева брудно-сіре. Трагус розширений у приверхівковій частині (дещо грибоподібний), нахилений до ока. Епіблема широка з поперечною кристою.
Довжина тіла 5464мм, передпліччя 4148мм, вуха 1417мм, трагуса 68мм, хвоста 3647мм.
Ареал охоплює Середню, Східну Європу, Кавказ, Передню та Центральну Азію, Південну Сибір, Монголію та Північний Китай, до Далекого Сходу. Україна повністю входить в ареал виду [12].
Зустрічається в гірських районах та на рівнинах, нерідко в населених пунктах. Влітку оселяється в будівлях, дуплах, скельних тріщинах. Мігрує. Останніми роками зявилися докази формування осілих популяцій, що тісно повязані з урболандшафтами.
За стратегією полювання відноситься до видів відкритих просторів. Основу трофічного списку складають двокрилі, крім цього ручейники, жуки, лускокрилі, рівнокрилі, сітчастокрилі.
Самиці утворюють виводкові колонії до кількох десятків особин, іноді спільні з іншими видами. Самиця народжує звичайно двох малят. Народження припадає на кінець червня початок липня. Самці та ялові самиці оселяються окремо. Період парування відбувається восени та на початку зимівлі. Восени для самців цього виду характерна демонстрація гонної поведінки.
За чисельність звичайний вид.
3.8 Пізній кажан (Eptesicus serotinus)
Характерний представник гладконосих кажанів (родина Vespertіlіonіdae) і один з найбільш великих видів цієї родини: довжина тіла 68см, довжина передпліччя 4,55,5см, маса 1530г.Самки звичайно помітно крупніші самців. Хвіст коротший тіла, кінець хвоста на 46мм виступає за край хвостової перетинки. Крила великі і широкі. Вухо досить широке і високе, козелок злегка розширений у середній частині. Хутро високе і нерівне, волоссяний покрив одноколірний або слабко двоколірний, на спині від темно-коричневих до світлих палево-сірих, на череві від коричнювато-сірих до чисто білих. Лицьова маска практично гола, темно-бура в європейських звірків і блідо-рожева у середньоазіатських. Зуби великі. Ехолокаційні сигнали в діапазоні 6515 кГц, з максимальною амплітудою близько 2530 кГц [7].
Живе в різних ландшафтах, від напівпустель до широколистяних і гірських тропічних лісів, а також в антропогенних місцевостях. Найчастіше пов&#