Рукокрилі Чернігова
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
? вниз головою задніми кінцівками та склавши крила. Незважаючи на ненажерливість, летючі миші здатні довго жити без їжі, зберігаючи здатність до польоту і не втрачаючи маси тіла. Сплячка дає їм змогу переносити несприятливі умови, оскільки значно гальмуються усі життєві процеси. Тварини живуть за рахунок нагромадженого жиру, маса якого восени досягає 50% маси тіла. Цей енергетичний резерв летючі миші використовують дуже ощадливо і навесні мають ще достатньо жирових запасів. Під час сплячки сповільнюється серцевий ритм, різко знижуються енергозатрати, температура тіла становить 1С.Все це є адаптацією до несприятливих умов. Цикли життєдіяльності кажанів і обєктів їх живлення комах практично синхронні. Характер добової активності також відповідає денному циклу жертви [1].
Рукокрилі можуть здійснювати міграційні кочівлі. На цій підставі виділяють дві екологічні групи: перелітні й осілі. Завдяки кільцюванню вивчено ряд цікавих сторін їх біології, встановлено місця зимівлі, строки і шляхи міграції. Нагромадження жирових запасів восени до певного рівня є сигналом готовності тварин до перельоту і зимівлі.
У добрих літунів (вечірниці, кожани) колонії налічують сотні особин. За здобиччю літають на відстань до кількох кілометрів, а під час перельотів долають до 1000км і більше. За типами стацій та місць полювання кажани України В. І. Абеленцев поділяє на вечірниці та підковоноси і нічниці, а нетопирі та кожани займають проміжне положення. Вечірниці віддають перевагу узліссям, великим галявинам, водоймам та лукам поблизу лісу, нетопирі лісовим дорогам, алеям парків, кожани рівнинним просторам з травяною рослинністю, вулицям населених пунктів. Нічниці частіше полюють над водоймами. Такі широкопластичні види, як вухань та вусата нічниця, живляться в різноманітних стаціях. Частіше на відокремленій ділянці полюють відразу кілька видів, але на різній висоті водяна, ставкова, іноді й вусата нічниці над самою водою, підковоноси низько поблизу стін, огорож; нетопирі та кожани на висоті 14м, вусата нічниця, довгокрил на 310м, а вечірниці частіше на 1040м.
1.3 Розмноження, піклування про потомство
Розмноження рукокрилих ще недостатньо вивчене. Деякі види спарюються восени, але запліднюються тільки навесні сперміями, що перезимували в статевих шляхах самок. У дрібних видів строки вагітності 55 днів, у великих 75. Малята народжуються сліпими, голими і зразу ж прикріплюються до соска матері. За допомогою міцних кігтиків великих пальців вони міцно тримаються за тіло матері навіть під час польоту. У новонароджених недостатня терморегуляція, і вони гріються тілом матері. В перші 23 дні самки накривають своїх малят перетинками крил, а на 4-й малята тримаються окремими групами поблизу дорослих. За даними різних дослідників, дрібні рукокрилі годують молодняк 2025 днів, великі довше.
Період розмноження в колоніях досить розтягнутий, тому одночасно можна побачити молодняк і вагітних самок. Тривалість розмноження залежить від віку тварин, початку статевої зрілості, видових особливостей тварин. На початку другого тижня життя молоді вдвічі додають у масі, обростають шерстю, яка протягом другого за цим тижня стає дедалі густішою і довшою, прорізуються зуби. Нетопирі, вухані, нічниці в кінці третього тижня уже можуть потроху літати, а в місячному здійснюють самостійні польоти. Розміру дорослої тварини досягають в 2-місячному віці; великі види розвиваються дещо довше і літають лише через 56 тижнів після народження. Цікаво, що самки серед великої кількості малюків у печері знаходять і годують лише своїх. У виводках переважно 12, зрідка три малюки. Відмічено, що їх буває менше у рукокрилих, які зимують у печерах, ніж у тих, що проводять зиму в дуплах та інших невеликих укриттях. Мабуть, ця адаптивна особливість повязана з більшою загрозою існуванню виду в суворіших умовах і спрямована на підтримку певної чисельності, достатньої для існування виду в цілому. Значна тривалість життя, як відомо, залежить від плодючості. Наприклад, нічниця ставкова і деякі інші, що живуть 1320 років, народжують одне маля, в той час як вечірниці, кожани (512 років тривалість життя) по двоє. Температура тіла рукокрилих корелює з температурою навколишнього середовища. Більшість видів з них колоніальні, це допомагає підтримувати температуру і вологість у сховищах на певному рівні.
1.4 Орієнтація в темряві
Зморшки на мордочках багатьох кажанів допомагають їм орієнтуватися при польотах у темряві.
Це відкриття зробила група вчених з університету Шаньдуня на чолі з професором Рольфом Мюллером.
Більшість кажанів випускають звуки, які допомагають природній ехолокації, ротом. Однак багато хто з цих тварин біля трьохсот видів, використовують у таких випадках ніс. У цих мишей на мордочці є зморшкуваті борозни, про призначення яких учені довго думали, але так і не змогли одержати чіткого уявлення [2].
Вчені провели тривимірне рентгенівське сканування цих структур у кажана Rhinolophus rouxi з роду підковоносів, а потім збудували модель взаємодії ультразвукових коливань зі складками навколо носа.
Кажани випускають ультразвукові сигнали, частота яких починається від 60 кілогерців, швидко піднімається до 80 кілогерців і знову опускається до 60. Як показала компютерна модель, борозни над носом відіграють роль резонаторів, посилюючи визначені частоти видаваного звуку.
У результаті цього борозни також по-різному керують звуком: 60-кілогерцові коливання пошир