Аудит неопераційних витрат на підприємстві
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
ндартами аудиту 700, 700ААудиторські висновкиРегламентуються Міжнародними стандартами аудиту 800, 810Аудиторські висновки перевірки бухгалтерської звітностіАудиторські висновки спеціального призначенняПозитивнийЗа результатами тематичного опитуванняУмовно-позитивнийПро фінансову звітність, підготовлену у відповідності з іншими принципами облікуНегативнийПро окремі частини фінансової звітностіВідмова від надання висновкуПро дотримання договірних відносинПро узагальнену фінансову звітність підприємстваРисунок 2. Класифікація аудиторських висновків
Безумовно позитивний висновок складається у випадках, коли, на думку аудитора, виконані такі умови:
аудитору надана вся iнформацiя i пояснення, необхiднi для цілей аудиту;
iнформацiя цілком достатня для відображення реального стану субєкта перевірки;
наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовiрностi й повноти змісту iнформацiї;
фінансова документація складена на основi прийнятої на пiдприємствi системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє iснуючi законодавчі та нормативні вимоги;
звiтнiсть складена на основi дійсних облікових даних i не є суперечливою;
звiтнiсть складена належним чином за затвердженою формою.
Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних субєктами перевірки рішень, але йому представлено переконливі (обгрунтованi на законодавчому та нормативному рiвнi) докази цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобовязаний посилатися на ці рiшення i така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.
Аудитор не може видати без умовно позитивний висновок у разі:
невпевностi, коли він не може сформулювати свою думку;
незгоди, якщо сформульоване судження аудитора суперечить даним перевіреної фінансової iнформацiї.
Причини невпевностi:
обмежені обсяги аудиторської роботи через недостатність необхідної iнформацiї i пояснень, без чого аудитор не може виконати всі необхiднi аудиторські процедури (незадовільний стан обліку, обмеження у часі);
ситуацiйнi обставини, непевність у правильності висновку з певної ситуації.
Причини незгоди:
неприйнятність системи або способів обліку;
розходження у судженні відносно вiдповiдностi фактів або сум фінансової звiтностi даним обліку;
незгода щодо ступеня та способу відображення фактів у обліку та звiтностi;
невiдповiднiсть проведення або оформлення операцій нормам законодавства та іншим вимогам.
Наявність будь-якого ступеня непевності або незгоди є підставою для відмови щодо винесення безумовно позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від ступеня непевності або незгоди: нефундаментальний або фундаментальний.
Наявність нефундаментальних непевностей та (або) незгод дає аудитору підстави сформулювати умовно-позитивний (із застереженнями) висновок.
Наявність фундаментальної незгоди є підставою для видання негативного висновку, а також для відмови щодо видання висновку.
В усіх випадках формулювання висновку, який вiдрiзняється від безумовно позитивного, аудитор має описати всі суттєві причини свого судження (непевностей та незгод). Ця iнформацiя повинна бути коротко викладена в окремому роздiлi висновку, який передує формулюванню висновку або вiдмовi від висновку. У цьому ж параграфі може бути посилання на більш детальне обговорення зазначених моментів у iншiй документації, яка передається клiєнтовi.
Якщо аудитор видає умовно позитивний висновок i заперечення, повязані з наявністю нефундаментальної непевності, то він формулює відмову від свого висновку з конкретного питання (на пiдставi приведених у попередньому параграфі аргументів), а в останньому висловлює своє судження за допомогою тих самих формулювань, що й для безумовно позитивного судження.
Якщо заперечення у висновку повязані з наявністю нефундаментальної незгоди, аудитор формулює цю незгоду за конкретними моментами (висловлює своє судження на пiдставi раніше наведених аргументів), а за вiдсутностi цих моментів висловлює своє позитивне судження.
Окремим випадком є ситуація, коли прорахунки й відхилення, виявлені під час перевірки, були лiквiдованi до моменту складання аудиторського висновку. У цьому випадку також є підстави для видання умовно позитивного висновку. Аудитор наголошує на тому, що показники фінансового стану є достовірними з урахуванням лiквiдації цих відхилень станом на вiдповiдну дату (попередню дату складання аудиторського висновку).
Якщо аудитор відмовляється від видання висновку про звiтнiсть, він аргументує неможливість сформулювати висновок про стан справ.
У різних обставинах стандартна форма аудиторського висновку може змінюватись. Будь-які зміни щодо стандартного позитивного висновку називаються “відхиленням” від нього. Такі зміни бувають трьох видів:
1) Обмеження;
2) Модифiкацiя аудиторського висновку;
3) Доповнення до аудиторського висновку.
Висновок з обмеженнями відображає:
посилання на наявність відхилень від чинних в Україні принципів обліку;
обмежений масштаб аудиторських процедур;
неможливість надання аудиторського висновку за неперевіреною звiтнiстю або у звязку з порушенням незалежності аудитора;
неможливість винесення аудиторського висновку, який підтверджував би достовiрнiсть звiтностi, через неадекватність достовірної інформації.
В аудиторському висновку необхідно описуват?/p>