Аудит неопераційних витрат на підприємстві
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
татей. Це може призвести до прийняття аудитором помилкового рiшення. Аудитори зменшують ризик прийняття помилкового рiшення, скануючи статті, що не ввійшли до вибірки.
Аналiтичнi процедури використовуються для одержання аудиторських доказів. Термін аналiтичнi процедури в міжнародних аудиторських стандартах використовується для опису економічного аналiзу показників i тенденцій. Вони включають порівняння фінансової інформації:
з нефiнансовою iнформацiєю;
із зiставною iнформацiєю за попередні періоди;
з очікуваними результатами (планом, бюджетом та інше);
аналогічною iнформацiєю в галузі (порівняння показників з показниками аналогічних підприємств у галузі).
Аналiтичнi процедури використовуються при плануванні аудиту, оцiнцi достовiрностi балансу, порiвняннi підприємств, оцiнцi фінансового стану i платоспроможності підприємств, визначенні можливості підприємства залишатись діючим.
На стадії планування аудиту аналiтичнi процедури допомагають аудитору визначити особливості дiяльностi клієнта i окреслити проблеми у формуванні фінансової iнформацiї, а також рівень ризику. Вони виявляють обєкти, що потребують особливої уваги аудитора.
Аналітичні дослідження необхiднi для визначення аудиторського ризику та суттєвості економічної інформації.
За допомогою взаємозвязку i взаємозалежності показників аналiтичнi процедури дають можливість підтвердити чи не підтвердити достовiрнiсть фінансової iнформацiї.
Економічний аналiз у фінансовому аудиті застосовується при перевiрцi виробництва реалiзацiї продукції, використанні трудових ресурсів, основних фондів i матерiалiв У виробництві, виявленні перевитрат собiвартостi окремих видів продукції, визначенні їх рентабельності.
Економічний аналiз також дає можливість виявити фактори, які негативно вплинули на результати фінансово-господарської дiяльностi, а також встановити подальший напрям контрольного процесу з метою виявлення втрат i перевитрат, а також конкретних осiб, вiдповiдальних за незадовiльнi результати господарювання.
Перерахунок. Це перевірка арифметичної правильності, точності пiдрахункiв i передачі iнформацiї. Перевірка передачі iнформацiї полягає в рознесенні за рахунками. Аудитор має переконатись, що одна й та сама сума врахована в декількох документах. Так, аудитор проводить невеликі тести, щоб переконатись в правильності синтетичного й аналітичного обліку обсягів реалізації, зіставляючи їх з даними в обліку дебіторської заборгованості, звіряється з Головною книгою.
2. Послідовність проведення аудиту
Аудиторський процес починається з того моменту, коли потенційний клієнт звертається з проханням провести аудит. Для позитивного чи негативного рiшення щодо прийняття такої пропозиції керівництву аудиторської фірми необхідно вiдповiсти на такі запитання:
Чи має фірма або чи буде мати в майбутньому необхідний персонал, який володіє потрібними знаннями та павичками для виконання такого завдання?
Чи потрiбнi будуть додаткові працівники для виконання даного о6сягу робіт?
Чи є незалежними аудиторська фірма та її окремі працівники стосовно потенційного клієнта?
Чи не збігається час передбачуваної перевірки з іншими невідкладними завданнями та обставинами фірми?
Послідовність проведення аудиту зображена на рисунку 1.
І етапПланування, реєстрація і контроль, аудитор досліджує і дає відповідну оцінку процедурам внутрішнього контролю на підприємствіІІ етапОцінка бухгалтерського обліку й аудиторського ризикуІІІ етапЗясовуються шляхи пошуку аудиторських доказівІV етапТестування працівників внутрішнього контролюV етапСкорочена і глибока перевірка операцій та процедури дослідження на суттєвість, огляд фінансової звітностіVІ етапОформлюються матеріали аудиту і складається аудиторський висновокРис. 1. Послідовність проведення аудиту
Крім того, якщо клієнт змінив аудитора, варто зясувати обставини та причини такого кроку.
Перш ніж прийняти пропозицію від клієнта, аудиторові необхідно отримати попередню iнформацiю про галузь економічної дiяльностi та про форму власності підприємства, систем управління, органiзацiйну структуру, види здійснених операцій, а також оцінити отриману iнформацiю про дiяльнiсть клієнта, що сприятиме якісному та квалiфiкованому проведенню аудиту.
Аудитор може отримувати iнформацiю про виробничу та економічну діяльність підприємства з різних джерел, а саме:
1) попередній досвід спiвпрацi з клієнтом та роботи аудитора на підприємствах тієї галузі економіки, в межах якої працює потенційний клієнт;
2) спiвбесiди зі спiвробiтниками та посадовими особами підприємства;
З) спiвбесiди зі спецiалiстами служби внутрішнього контролю (аудиту) та аналiз звiтiв про проведення процедур внутрішнього аудиту;
4) співбесіди з іншими аудиторами, а також юрисконсультантами та іншими радниками, які надавали послуги підприємству або працювали в даній сфері;
5) спiвбесiди з обізнаними особами, які не входять до штату даного підприємства (клієнтами, постачальниками, конкурентами);
6) публікації та видання про конкретику галузі дiяльностi підприємства (наприклад, урядова статистика, опублiкованi дані досліджень та оглядів, звіти, пiдготовленi банками або торговцями цінними паперами, фінансова преса);
7) законодавчі акти та розпорядження, які значною мірою впливають на дiяльнiсть підприємства.
Після того, як угода про роботу над проектами буде ухвалена, необхід?/p>