Geum.ru


Роль кори головного мозку в системнiй органiзацiСЧ дiяльностi органiзму

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



Роль кори головного мозку в системнiй органiзацiСЧ дiяльностi органiзму

План

  1. Структурно-функцiональнi особливостi кори
  2. Роль кортикальних колонок
  3. Проекцiйнi та асоцiативнi поля
  4. Методи вивчення кори великих пiвкуль
  5. Електроенцефалографiя

Кора великих пiвкуль зявляСФться вперше у риб у виглядi нюхових клiтин, але видалення СЧх суттСФво не впливаСФ на поведiнку риб. В амфiбiй вже СФ нюхова кора. Пiвкулi зявляються лише у птахiв, у них при видаленнi пiвкуль помiтно змiнюСФться поведiнка: самi не можуть злетiти, самi не можуть СЧсти, вють гнiзда, але не реагують на крик пташенят, у них зникаСФ материнський iнстинкт. Повного розвитку кора досягаСФ у ссавцiв. У них видалення кори викликаСФ втрату материнського iнстинкту (собаки можуть поСЧдати своСЧх щенят), тварини не обходять перепони, натикаються на предмети, не йдуть на клич господаря, не орiСФнтуються в просторi, у них зникаСФ захисний iнстинкт. Найбiльшу площу займаСФ кора у приматiв 2200 см2. В них найкраще розвиненi борозни та звивини. ФункцiСЧ кори повнiстю забезпечують пристосування до життя та вищу психiчну дiяльнiсть. Видалення великих пiвкуль призводить до втрати здатностi до самостiйного життя.

У людини кора великих пiвкуль забезпечуСФ такi функцiСЧ:

- ВзаСФмодiя органiзму з навколишнiм середовищем.

- Регуляцiя дiяльностi внутрiшнiх органiв.

- Регуляцiя обмiну речовин та енергiСЧ.

- Вища нервова дiяльнiсть мова, память, мислення, свiдомiсть.

Кора головного мозку СФ вищим вiддiлом ЦНС. Це сiра речовина товщиною 3-5 мм, вкриваСФ пiвкулi головного мозку. Вона займаСФ площу 22 м2, утворюючи багаточисельнi складки. В складi кори до 109-1010 нейронiв, якi утворюють 6 шарiв:

  1. Молекулярний шар маСФ мало клiтин, СЧх волокна утворюють поверхневе густе тангенцiальне сплетiння з дендритами другого шару.
  2. Зовнiшнiй зернистий шар пiрамiднi клiтини середньоСЧ величини, волокна яких розташованi радiально.
  3. Внутрiшнiй зернистий шар зiрчастi клiтини, волокна яких розташованi горизонтально.
  4. Внутрiшнiй пiрамiдний (ганглiозний) шар це гiгантськi пiрамiднi клiтини Беца, якi мають довгi дендрити, що тягнуться до молекулярного шару.
  5. Полiморфний шар це шар веретеноподiбних клiтин.

Звязок кори великих пiвкуль з пiдкорковими структурами здiйснюСФться за допомогою аферентних i еферентних волокон. Аферентнi волокна називаються кортикопетальними, вони несуть iнформацiю в кору. Основними з них СФ таламокортикальн волокна. Це прямi аферентнi шляхи, якi розгалужуються у внутрiшньому зернистому шарi i не дають колатералей. Невелика частина волокон йде в молекулярний шар, утворюючи колатеральнi еферентнi волокна, якi називаються кортикофугальними, вони несуть iнформацiю вiд кори до пiдкоркових структур. Цi волокна дiляться на 3 групи:

  1. Проекцiйнi прямi еферентнi волокна, що утворюють провiднi шляхи (кортикоспiнальнi, кортикоталамiчнi)
  2. Асоцiативнi - волокна, що утворюють безлiч колатералей та йдуть в рiзнi пiдкорковi зони однойменноСЧ пiвкулi.
  3. Комiсуральнi - волокна, що йдуть вiд кори в складi мозолистого тiла i зСФднують зони кори однiСФСЧ пiвкулi з пiдкорковими зонами другоСЧ.

1, 2 шари кори великих пiвкуль забезпечують аналiз та синтез отриманоСЧ iнформацiСЧ, мають багато асоцiативних волокон.

3, 4 шари кори великих пiвкуль одержують iнформацiю вiд усiх органiв та частин тiла за рахунок кортикопетальних волокон.

5, 6 шари кори великих пiвкуль це руховi нейрони, звiдси починаються руховi шляхи, що включають кортикофугальнi волокна.

В шарах клiтини розмiщуються перпендикулярно до поверхнi кори, утворюючи ланцюги. Елементарнi нервовi ланцюги вiдповiдають за переробку певноСЧ iнформацiСЧ. Такий функцiональний принцип названо кортикальнi колонки. Це елементарна функцiональна одиниця, в якiй здiйснюСФться локальна переробка iнформацiСЧ вiд рецепторiв однiСФСЧ модальностi. Кожна колонка маСФ дiаметр 500-1000 мкм, в складi яких розмiщуСФться 5-6 нейронiв. Пiрамiднi клiтини орiСФнтованi вертикально, СЧх аксони утворюють зворотнi колатералi, якi забезпечують як процеси полегшення в межах мiкромодуля, так i гальмування мiж мiкромодулями. Аксони зiрчастих клiтин iдуть через iнтернейрони горизонтально, тому вони, головним чином, забезпечують гальмiвнi процеси. Веретеноподiбнi клiтини мають довгi аксони, якi орiСФнтованi як горизонтально, так i вертикально. Вони формують кортико-таламiчнi шляхи.

Мiкромодулi обСФднуються в макромодулi завдяки горизонтальним розгалуженням термiналей. В колонцi можуть бути простi та складнi нейрони. Поряд з цим, в корi iснуСФ система, яка зчитуСФ елементарнi процеси в колонках та обСФднуСФ всю iнформацiю. Формування таких систем зумовлено внутрiшньо-кортикальними звязками мiж окремими макромодулями. Збудження одного мiкромодуля викликаСФ гальмування сусiднiх. Активацiя мiкромодулiв вiдбуваСФться за рахунок горизонтальних волокон таламокортикальних шляхiв.

За функцiями поля кори великих пiвкуль неоднозначнi. Вивчення ролi окремих зон кори методом подразнення стало основою для вчення про локалiзацiю функцiй в корi великих пiвкуль. Пiзнiше РЖ.П. Павлов методом видалення в поСФднаннi з методом умовних рефлексiв, пiдтвердив локалiзацiю функцiй в корi. Разом з тим, Лешлi та iн. вважали, що рiзнi зони кори великих пiвкуль СФ еквiпотен