Роль ігротерапії в соціальній реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
? участі обох рук, що дає можливість дитині орієнтуватися в поняттях право, ліво, вверх, вниз. (Чернікова Е.Ф.)[45 ]
Ще Аристотель вважав: що рука це інструмент всіх інструментів
Жан-Жак Руссо у своїй роботі Емиль, або про виховання так написав о необхідності маленької дитини: він хоче до всього доторкнутися, все взяти до рук. Не заважайте йому, це для нього надзвичайно необхідна справа. Так він вчиться розрізняти тепло і холод, твердість і мякість тяжкість, розмір і форму предметів. О властивостях оточуючих її речей дитина пізнає, порівнюючи те що вона бачить, з відчуттями, які вона отримує від своїх рук. [88 ]
Кант вважав що: рука це свого роду зовнішній мозок. [56 ]
Відомому педагогу В.О. Сухомлинському належить висловлювання: Розум дитини знаходиться на кінчиках її пальців. Це саме неодноразово підкреслювала М. Монтессорі.
Ігри з пальчиками розвивають мозок дитини, стимулюють розвиток мови, творчі здібності, фантазію, допомагають зняти напругу, не тільки самих рук, а і розслабити мязи всього тіла. Вони також здібні покращити вимовляння багатьох звуків. Чим краще працюють пальці, тим ліпше говорить дитина. Справа в тому, що рука має саме велике (представництво) у корі головного мозку, тому саме руці належить важлива роль у формуванні головного мозку та встановлення мови, і саме тому починає розвиватися мовлення дитини, коли рухи її пальчиків досягають достатньої точності.[103] Вчені вважають, що якщо у людини зажатий кулак, або великий палець запряганий в кулаці, то це вважається ознакою розумової відсталості, або є ознакою повної спустошеності організму. Тому не випадково у немовляти завжди зжаті кулачки, а по мірі того, як дитина дорослішає і набирається розуму, кулачок її розжимається. Не виключено, що існує і зворотній взаємозвязок, адже психологи і неврологи стверджують, що мозкова діяльність співвідноситься з дрібною моторикою. Тому якщо долоня навчиться розкриватися, то і голова почне активніше працювати. Крім того, метою занять по розвитку дрібної моторики є розвиток взаємозвязку між півкулями головного мозку і синхронізація їх роботи. В правій півкулі мозку виникають різні образи предметів і явищ, а в лівій півкулі вони вербалізуються, тобто знаходять словесне вираження. Цей процес відбувається завдяки місточку (мозолистого тіла), яке повязує ліву і праву півкулю. Чим міцніше цей місток, тим швидше і частіше по ньому йдуть нервові імпульси, активніше мислинневі процеси, точніша увага, підвищуються здібності. У самих різних народів пальчикові ігри були поширені дуже давно. В Китаї поширені вправи з камінними і металевими кулями, постійні заняття з ними поліпшує память, діяльність серцево-судинної системи, усувають емоційне напруження, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. А в Японії широко використовують вправи для долонів і пальців з грецькими горіхами. Чудову дію здійснює перекатування між долонями шестигранного олівця. В Український народній педагогіці також здавна існують пальчикові ігри. З немовлячого періоду дітей вчили грати в ладусі, сорока білобока, козу рогату та інше. [ 105]
Сьогодні питаннями пальчикової ігротерапії займаються такі вчені, як: І. Агапова Веселі свята і ігри для дітей і батьків, Ю. Антонова Кращі ігри і розваги для всієї родини, Н. Ліонова 309 Розвиваючих ігор для дітей 7-12 років, О. Черінкова Оригінальні пальчикові ігри, О. Узорова і О. Нефедова Ігри з пальчиками, О. Романов Ігротерапія, Н. Підлужна Слухняні пальчики та інші. [ 15]
О. Ф. Черінкова розробила методичні рекомендації до проведення пальчикових ігор. Вона пропонує:
1. Перед грою з дитиною обговорити зміст гри і відпрацювати необхідні жести комбінації пальців, рухів. Це не тільки дозволить підготувати дитину до виконання вправи а і створить необхідний емоційний настрій.
2. Перед початком вправи потрібно розігріти долоні та пальчики поглажуванням до приємного почуття тепла.
3. Всі вправи виконуються в повільному темпі від трьох до пяти разів спочатку правою рукою, потім лівою, а потім двома руками разом.
4. Виконувати вправи потрібно разом з дитиною, при цьому демонструючи власну захопленість грою.
5. При виконанні вправи необхідно за необхідністю залучати по можливості всі пальці руки.
6. Необхідно слідкувати за правильною поставою кісті руки, точним переключенням з одного руху на інший.
7. Потрібно домагатися, щоб усі вправи виконувалися дитиною легко, без напруження мязів руки, щоб вправа приносила дитині радість.
8. Всі вказівки подаються спокійним доброзичливим тоном, чітко без зайвих слів. При необхідності дитині надається допомога.
9. В ідеалі: кожне заняття має свою назву, триває декілька хвилин і повторюється протягом дня два три рази.
10. При повторних проведеннях гри діти не рідко починають вимовляти текст частково (особливо початок і закінчення фрази). Поступово текст розучується на память діти вимовляють його цілком, співвідносячи слова з рухами.
11. Вибравши дві чи три вправи, поступово заміняйте їх новими. Ті ігри, що найбільш сподобалися, можна залишити в репертуарі і повертатися до них за бажанням дитини.
12. Не ставте перед дитиною декілька складних завдань відразу (наприклад показувати рухи і вимовляти текст). Обєм уваги у дітей обмежений і важкі завдання можуть відбити у них інтерес до гри.
13. Ніколи не примушуйте. Намага