Роль жінки в суспільстві
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
Роль жінки в суспільстві
Жінка - це насамперед індивідуальна особистість, це людина, яка живе, є невідємливою складовою суспільства і виконує в ньому важливу і безпосередньо потрібну роль. Хочу наголосити, що саме слово роль вжито не в театрально-видовищному. Будь-яка роль у тихому вишуканому сенсі. Будь-яка роль у такому випадку є більш й чи менш усвідомленою і відтворюваною актором чи акторкою. Ідеться про роль скоріше в розумінні гендеру. Тобто роль жінки як соціальної статі, сконструйованої явним соціумом у відповідному проміжку часу. Роль, яка через виховання, забобони, закони, думку оточуючих та інші важелі впливу стає неусвідомлюваною. Але ми розуміємо і знаємо, що це неправильно. Людина повинна мати свою думку і не боятися її висловлювати і втілювати в життя, а не весь час жити, керуючись навязаними чужими інтересами.
Тоді хотілося б знайти відповідь на питання, яка ж насправді роль жінки у суспільстві? Багато хто думає, що ця роль обмежується материнством і домогосподаркою, яка повинна дбати про затишок в домі і чоловіка. Така собі роль сірої миші. Та ми живемо вже в ХХІ столітті і знаємо, що всі люди, незважаючи на стать, є рівними в своїх правах і доволі непогано цим користуються. Перш за все, хотілося б зазначити, що в сучасній Україні жінка реально користується рівними з чоловіком правами щодо доступу до освіти і це дуже важливо і однією з основних ланок, за допомогою якої жінка може реалізувати себе будь-де, відчути себе повноцінною людиною.
Очевидним є те, що безперечним досягненням людства, яке входить в третє тисячоліття, стала розробка основних стандартів гуманістичного принципу рівності визнання того, що всі люди рівні, незалежно від будь-яких ознак. Демократичний пафос цієї ідеї визначений у Політичній декларації Спеціальної сесії Генеральної Асаблеї ООН Жінки в 2000 році: рівність між чоловіками і жінками. Розвиток і мир у ХХІ столітті, де національні уряди зобовязалися забезпечувати формування в країнах суспільства, в якому чоловіки і жінки діяли б в імя побудови такого світу, де кожна людина могла б жити в умовах рівності, розвитку і миру. У системі освіти світового оновлення і реформування Україна прагне до творення громадського суспільства на нових гуманістичних засадах, що є передумовою демократичного устрою.
Невідємною складовою демократичного громадянського суспільства виступає гендерна культура, формування якої передбачає утвердження рівності прав, забезпечення партнерства між чоловіками і жінками, взаємної відповідальності у створенні умов для вільного розвитку і реалізації особистості.
Відомо, що сучасне українське суспільство знаходиться на такому етапі свого розвитку, де знання і інформація стають основним ресурсом і рушієм його ефективного функціонування, визначають нові форми економічного зростання, можливості дієвого управління і соціальних змін. А як вже було вище сказано, що на даний час жінка реально користується рівними з чоловіком правами здобувати освіту, яку вона хоче, а тоді і працювати за спеціальністю. І з цього можна зробити висновок, що роль жінки, особливо у суспільстві, стає вагомою і значущою. Якщо їй можна працювати двірником, прибиральницею, продавцем в гастрономі, то чому ж не зайняти і посаду викладача, журналіста, архітектора, депутата чи зайняти якусь керівну посаду і при цьому, щоб до неї ставились як до спеціаліста. І в будь-якій сфері, яку вона обере, може реалізувати себе нічим не гірше від чоловіка, а подекуди навіть краще. Ось наприклад робота в школах, - які є дуже важливою ланкою на шляху кожної людини, працюють здебільшого жінки. Вони в ролі вчителя розповсюджують необхідні знання на всю молодь і це робить їх високо осмисленими людьми. Так і в багатьох інших сферах аж до науковців, аж до діячів Верховної Ради.
Отже, як ми бачимо, зараз роль жінки не обмежується роллю матері і домогосподарки, але хочу сказати, що саме материнство є однією з головних репрезентацій жінки в суспільстві.
Ю.Кріспива пише: Якщо говоримо про жінку і не можемо сказати ким вона є(без ризику посягнути на її своєрідність), то чи не інакше буде і з матірю, оскільки материнство це тільки функція другої статі2, якій чітко можна приписати існування?[ 5; 497]. Та роль жінки як матері є дуже важливою, тим більше, що вона поєднується, причому дуже добре, і з іншими ролями, які прагне здобути жінка. Адже носити звання матері і бути нею дуже почесно, тому, що саме вона є продовжувачем роду людського.
Це не просто так функція другої статі, адже виношує, народжує в основному виховує дитину саме жінка.
М. Крупка в монографії Українська жіноча проза: дві епохи дві версії пише про кінець ХІХ століття, що Жінка, проявивши себе як митець, автоматично потрапляє в ситуацію подвійної вимоги: вона змушена зберігати традиційні ролі дружини, матері, задовольняти потребу самореалізації як творчої особистості. Одним із дискусійних питань того часу була правомірність / неправомірність виходу жінок із сфери приватної / родина, діти, господарство) в сферу публічну ( професійна діяльність, громадські інтереси, творча робота). Патріархальне суспільство не було готове до такої інверсії гендерних ролей, яки, по суті означала нівеляцію традиційної парадигми суспільства. [6;82]. Та ми живемо в ХХІ столітті і жінка ні до чого не змушена, вона може і займає роль, яка їй подобається і яка надає стимул для життя, адже теперішнє суспільство готове до такого. І вихід жінки із сфери приватної у сф?/p>