Розробка комплексної механізації вирощування озимої пшениці

Дипломная работа - Сельское хозяйство

Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство

?ами

Рама нижня - зварна конструкція, яка складається з передньої балки, плити і задньої балки, до якої кріпляться нижні клини. З верхньої сторони балок приварено бокові борти.

Балки зварено із швелера : 12ГОСТ8240-72 / ВС1 ЗЛС ГОСТ535-58

А фасони на боковину із листа Б-ЛН-5 ГОСТ19903-74 / В-С1 2ЛС ГОСТ14637-63

До лівого борта і правого борта на /з від його краю приварено кронштейни для гідроциліндрів, якими розводяться і зводяться борти волокуші. Борти шарнірне кріпляться до переднього борта, який в свою чергу теж являються зварною конструкцією , до якої прикріплені кронштейни навіски волокуші і приварені кронштейни циліндрів. Знизу до балки кріпиться пять клинів, на яких утримується соломиста маса. В передній частині волокуші на обох бортах знаходяться опорні колеса з поворотними колонками та паралелограмним механізмом , який кріпиться однією стороною до гідроциліндра , а другою до корпусу поворотної колонки .

В транспортному положенні борти волокуші зведені і паралелограмний механізм знаходиться у верхньому положенні , трактор рухається вперед.

При переведені в робоче положення з допомогою гідросистеми, гідро циліндрами розводяться бокові борти волокуші, за допомогою гідроциліндрів паралелограмного механізму піднімаємо опорні колеса, внаслідок чого конструкція опускається. Рухаючись заднім ходом, наїжджаємо на ряд копиць,при заповненні волокуші трактор зупиняємо, зводимо, а за допомогою гідроциліндрів, борти і паралелограмним механізмом піднімаємо волокушу в транспортне положення. Транспортуємо до місця скиртування, де знову розводимо гідроциліндрами борти, опускаємо волокушу і відїжджаємо. Солома залишається , після цього знову переводимо волокушу в транспортне положення і знову повертаємо до ряду копиць.

Оскільки волокуша, при транспортуванні, нижньою частиною не торкається грунту, а нижні клини добре утримують солому, втрати соломи зменшаться, забруднення зменшиться, солома не буде скручуватися, що значно полегшить очистку поля і скиртування .

 

З.З Міцнісний розрахунок

 

Вихідні дані: 1.Обєм камери V=40 м 3 : 2.Габаритні розміри: висота H=2845 мм, довжина L=5000 мм, ширина В =2830 мм, ?B=2085 мм.

3.Вантаж, що транспортується - солома вологістю Wc = 12...15 %. 4.Кут розведення бокових стінок у =22 . 5.Густина соломи p =0.04 т/м"

Визначаємо зусилля, що діють на задню та бічні стінки копновоза в кінці завантаження, а також силу опору переміщенню копновоза (W).

Сила тяжіння соломистої маси в коповозі дорівнює:

 

Mg=G=V*p*g (3.1)

 

Де G-сила ваги

g- прискорення вільного падіння

V - обєм камери4

р густина соломистої маси

 

G=9.81*40*40=15969 H

 

Будемо вважати, що сила тиску на задню стінку та бічні стінки розподілена по закону трикутника [17]

 

q1=q2=p*? (3.2)

 

p - коефіцієнт бічного тиску на дно копновоза

? коефіціент бічного тиску ? = 0,4. Сила тиску на дно копновоза:

 

p=G/A (3.3)

 

де G-сила тяжіння соломи А- площа дна копновоза

Площа дна копновоза

 

A= L (B + 2?b ) (3.4)

 

L- довжина стінки копновоза

В- ширина задньої стінки

?b -відхилення бічної стінки.

А = 5.0(2.830 + 2 -2.085) -35 м2.

 

Тоді сила тиску на дно копновоза

 

 

p= 15969 / 35 =448.5 Н/м2

 

 

тоді q1=q2=448.5 * 0.4 =179,4 Н /м2

 

Рис. 3.1 .Розрахункова схема агрегату.

 

Рівнодійна на задню стінку буде рівна :

 

F1 = q1 * B * H (3.5)

 

Де F1 рівнодійна на задню стінку

q1- сила тиску на задню стінку

B ширина стінки

Н- висота стінки

F1 = 179,40 * 2,830 * 2,845 = 1444,410 Н

 

Точка прикладання сили знаходиться від дна на відстані:?=(1/3)*Н(3.6)

де Н - висота стінки.

 

?= (1 / 3) * 2,845 = 0,948 м.

 

Сила номінального тиску на бічні стінки буде рівна.

 

Fn = (q2 * H * L) / cos ? (3.7)

 

де Fn - сила тиску на бічні стінки;

H-висота бічних стінок;

L - довжина бічних стінок;

? - кут розведення бічних стінок.

 

Fn =(179,40 -2,845 -5,0)/ 0,928 = 2691 H

 

Сила тертя соломи по бічній та нижній стінках

 

FT1 = FN * fT (3.8)

FT2 = F1 fT (3.9)

 

Де fT - коефіцієнт тертя соломи по сталі. fT.= 0,18 ;

FN - сила номінального тиску на бічні стінки;

F1- рівнодійна на задню стінку;

 

FT1 =2691*0,18 =484,38 Н,

FT2 = 1444,41 * 0,18 - 260,00 Н.

Загальна сила тертя, а також сили внутрішнього тертя на переміщення шарів соломи:

W = (FT2 + FT1 ) * ?0 (3.10)

 

де FT2 - сила тертя соломи по задній стінці;

FT1 - сила тертя соломи по бічній стінці;

?0 -коефіцієнт, що враховує фактори переміщення соломи,

 

?0 = 1,25 …1,35.

W =(260 + 484,38 * 2) * 1,35= 1658,83 H

 

Сила опору на перекочування коліс:

 

W2 =2Tk/dk, (3.11)

 

де dk - діаметр колеса, dk = 765 мм;

Tk - сила опору на перекочування.

 

Tk = Gзаг*k+Gцап*f*dц/2 (3.12)

 

де Gзаг - загальна сила, що діє на колеса; Gцап - вага цапфи, Gцап = 76 Н;

dц - діаметр цапфи, dц = 0,45 м;

k -коефіцієнт тертя кочення гумового колеса по стерні, k=0.015... 0,030;

f - коефіцієнт тертя в цапфі колеса, f = 0,15 .

 

Gзаг=( G+ Gмаш ) /2(3.13)

 

де Gмаш- вага машини, Gмаш = 12000 Н;

G - вага соломи, G = 15696 Н.

Gзаг = (15696 + 12000)/ 2 = 13848 Н

Tk = 13848 * 0,030 * ((76*0,15*45)/2)= 671,94 Н

 

Рис. 3.2.Схема до розрахунку сил опору на перекочування коліс.

 

Сила опору на підйом (на похилій поверхні поля): W3= Gзаг м*sin ? (3