Аудит в організації
Методическое пособие - Менеджмент
Другие методички по предмету Менеджмент
? різні процедури.
Класифікація викривлень фінансової звітності:
За характером виникнення
- Ненавмисні.
- Навмисні
- Технічні
- Бухгалтерські
- Ті, що не суперечать законодавству
- Ті, що суперечать законодавству
За обєктами викривлення
- Грошові
- Матеріальні
За способом відображення в бухгалтерському обліку
- Неповнота обліку фактів господарського життя
- Необґрунтованість облікових записів
- Помилки в періодизації
- Помилки в оцінці
- Неправильне чи недостатнє відображення інформації в облікових регістрах
За ступенем впливу на достовірність
- Суттєві
- Несуттєві
Серед викривлень фінансової звітності за характером виникнення виділяють ненавмисні і навмисні.
Ненавмисні викривлення помилки, здійснені внаслідок некомпетентності, халатності та неуважності, а також викликані недосконалістю системи бухгалтерського обліку і чинного законодавства. Ймовірність виникнення помилок збільшується в умовах зміни інструктивно-методологічних матеріалів, що стосуються бухгалтерського обліку та оподаткування. Ненавмисні помилки поділяються на технічні і бухгалтерські.
Технічні помилки виникають, наприклад, при складанні і розрахунку податкових платежів:
- в процесі розрахунку сум податків (застосування неправильної ставки);
- при перенесенні даних бухгалтерського обліку в податкові декларації (розрахунки);
- при неправильному заповненні рядків звітності при умові повного і правильного відображення здійснених підприємством операцій в регістрах бухгалтерського обліку.
До цього ж типу відносяться відхилення, допущені по неуважності, неправильному перенесенні сальдо (залишків) по рахунках тощо. Переважна частина подібних викривлень повинна бути виявлена і ліквідована системою внутрішньогосподарського контролю.
Бухгалтерські помилки виникають в результаті неправильного відображення на рахунках бухгалтерського обліку фінансово-господарських операцій.
Навмисні помилки є засобом ділової політики підприємств, в тому числі акціонерних товариств. Складовою частиною загальної ділової політики акціонерних товариств слід вважати балансову політику, тобто свідомий вплив на форму і зміст балансів, що публікуються. Загальновідомо, що існують мотиви, обумовлені господарськими причинами і цілями, що спонукають керівників акціонерних товариств вести балансову політику, направлену на викривлення стану майна товариства чи результатів його діяльності.
Всі навмисні помилки можна розділити на ті, що не суперечать, і ті, що суперечать чинному законодавству.
До тих, що не суперечать законодавству відносяться податкова оптимізація і вуалювання балансу.
Термін податкова оптимізація, як і терміни податкове планування, податкова мінімізація, відносяться до дій по легальному зменшенню податків.
Вуалювання балансу позбавлення його конкретності і визначеності, внаслідок чого складається можливість отримання висновків, що суперечать дійсності. Це дозволяє приховати негативні моменти діяльності чи ускладнює їх виявлення. Відмітимо, що небажання показати негативні моменти в процесі виробництва окремих видів продукції призводить до знеособленого обліку витрат виробництва, до відмови від розмежування витрат між різними цехами та іншими місцями їх виникнення, до списання витрат не за дійсним їх призначенням тощо.
Викривлення, що суперечать законодавству, діляться на податкові злочини і фальсифікацію балансу.
Ухиляючись від сплати податків, недобросовісні господарюючі субєкти прагнуть вивести з-під оподаткування належні їм матеріальні цінності (грошові кошти, нерухомість, транспортні засоби тощо). Для цього свідомо
викривляються відомості про наявні в них обєкти оподаткування та їх розміри. В результаті зявляється можливість утримати на підприємстві приховані грошові кошти та інше майно чи використовувати їх на власний розсуд.
Податкові злочини знаходять своє відображення в різних документах, на основі яких складається фінансова звітність, яка подається платником податку в податкові органи. Відхилення зявляються внаслідок навмисного внесення в облікові регістри неправдивої інформації по обєктах та інших елементах оподаткування, наприклад, заниження обсягу реалізації продукції, виконаних робіт, наданих послуг; заниження розрахункових показників фонду оплати праці, чисельності працівників; оформленні фіктивних документів про повернення товарів, про оплату послуг консультаційного та інформаційного характеру, повязаних із забезпеченням виробничого процесу; неоприбуткування отриманої виручки тощо.
Фальсифікація балансу представляє собою сукупність заходів, які викривляють економічну інформацію (підміна одних показників іншими, створення хибного уявлення про фінансовий стан підприємства, якісних результатах його діяльності тощо). Зазвичай фальсифікація балансу використовується для залучення інвестицій (збільшення прибутків з метою підвищення інвестиційної привабливості, викривлення даних бухгалтерського балансу, на основі яких розраховуються показники ліквідності та фінансової стійкості).
Викривлення можуть бути викликані діями управлінського персоналу та працівниками підприємства. Боротьба з навмисними викривленнями з вини управлінського персоналу повинн?/p>