Розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
очну діяльність кредитів, наданих позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для фінансування поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат. Кредити в поточну діяльність включають овердрафти, кредити, надані за постійними кредитними лініями на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати або на рефінансування комерційного кредиту між підприємствами (врахування векселів, факторинг).
Правове підґрунтя уступки вимоги та переведення боргу закріплено у главі 17 (статті 197 202 Цивільного кодексу України, далі ЦК [2]).
Для здійснення операції уступки вимоги бухгалтеру або керівнику підприємства необхідно знати шість основних моментів цієї операції:
1. Уступка вимоги не повинна суперечити закону або договору, на якому базується ця уступка.
2. Уступка вимоги не повинна здійснюватися стосовно зобовязань, що виникли внаслідок відшкодування збитків, спричинених заподіянням шкоди здоровю фізичної особи або її смерті.
3. Уступка вимоги передбачає обовязок первинного старого кредитора передати новому кредитору документи, що свідчать про право на вимогу.
4. Уступка вимоги передбачає відповідальність первинного старого кредитора перед новим кредитором, що виникла у звязку з недійсністю переданої (уступленої) вимоги.
5. При уступці вимоги боржника має бути повідомлено у будь-який належний спосіб про уступку вимоги, що відбулася. За відсутності такого повідомлення (або за відсутності доказів такого повідомлення) виконання зобовязання первинному старому кредитору визнається виконанням зобовязання боржником належному кредитору.
6. При уступці вимоги боржник має право предявляти проти вимоги нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первинного старого кредитора на момент отримання повідомлення про уступку вимоги.
Для здійснення операції переведення боргу слід звернути увагу на три основні моменти цієї операції:
1) переведення боргу боржником на іншу особу (нового боржника) допускається тільки за згодою кредитора;
2) новий боржник має право предявляти проти вимоги всі заперечення, що ґрунтуються на взаємовідносинах між кредитором і первинним (старим) боржником;
3) поручительство і встановлена третьою особою застава припиняються разом із переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявить згоди відповідати за зобовязанням за нового боржника.
Крім цього, потрібно враховувати дві обставини, які однаково важливі як для уступки вимоги, так і для переведення боргу:
1) уступка вимоги та переведення боргу можуть бути здійснені виключно стосовно реально існуючих зобовязань;
2) уступка вимоги та переведення боргу, що ґрунтуються на договорі, який було укладено у письмовій формі, мають бути здійснені у простій письмовій формі (ст. 44 ЦК).
Закон № 2664 [11] відносить до фінансових послуг факторинг, а факторинг згідно зі ст. 47 Закону України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 р. № 2121III є нічим іншим, як уступкою вимоги …придбання права вимоги на виконання зобовязань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і приймання платежів (факторинг)…. Однак слід зауважити, що в цьому випадку під факторингом буде розумітися набуття права вимоги зобовязань саме у грошовій і ні в якій іншій формі (наприклад, вимога виконання зобовязань поставки товару за договором). Отже, операцію уступки вимоги необхідно здійснювати з урахуванням вимог Закону № 2664 [11].
Факторингові операції виникли на основі комерційного кредиту, що надається продавцями покупцям у виді відстрочки платежу за продані товари. Зміна вимог до розрахунків з погляду прискорення обороту коштів викликали необхідність для постачальників шукати шляхи вирішення проблеми дебіторської заборгованості. Факторинг є порівняно новою ефективною системою поліпшення ліквідності і зменшення фінансового ризику при організації платежів. Комерційні банки, розвиваючи ці операції, доповнюють їх елементами бухгалтерського, інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страхового й іншого обслуговування клієнтів. Це дозволяє розширювати коло клієнтів банку, підсилювати звязок з ними, збільшувати прибуток банку за рахунок розширення операцій.
Відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнятої в 1988 р. Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, операція вважається факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняє як мінімум двом з чотирьох ознак:
1) наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;
2) ведення бухгалтерського обліку постачальника, насамперед обліку реалізації;
3) инкасування його заборгованості;
4) страхування постачальника від кредитного ризику.
Факторингові операції класифікуються як [28]:
Внутрішні, якщо постачальник і його клієнт, тобто сторони за договором купівлі-продажу, а також факторингова компанія знаходяться в одній і тій же країні, чи міжнародні;
Відкритий факторинг це форма факторингової послуги, при якій боржник сповіщений про те, що постачальник переуступає рахунки фактури факторинговій компанії.
Закритий, чи конфіденційний факторинг свою назву одержав у звязку з тим, що служить схованим джерелом коштів для кредитування продажу постачальниками товарів, тому що ніхто з контрагентів клієнта не обіз