Розвиток туризму в Єгипті
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
? себе справжніми єгиптянами, мають змішану єгипетську і арабську кров, а представники вищих верств суспільства ще й турецьку. Офіційною державною мовою в Єгипті є арабська, яка відноситься до саміто-хамітської групи мов і поділяється на декілька діалектів. Літературна мова єдина, але розмовна мова в Єгипті відрізняється від мови сусідніх арабських держав, є свої діалекти в Каїрі, Нижньому, Верхньому Єгипті. Широко розповсюджена англійська мова, менш поширена французька, в останні роки, в звязку з туристичним бумом із Росії, все більше людей розмовляє російською мовою.
За офіційними даними, 94% населення Єгипту сповідують іслам, частина арабів відноситься до християнської общини. Більшість мусульман в Єгипті сунніти. Іслам є державною релігією.
Найбільші міста : Каїр (10,3 млн чол., разом з агломерацією), Александрія (3,3 млн чол.), Ель-Ґіза (2,2 млн чол.).
Каїр був заснований арабами в X ст. декілька північніше того місця, де більше 4 тис. років тому знаходився Мемфіс столиця давнього Єгипту. В Каїрі проживає приблизно шоста частина всіх єгиптян. Квартали Каїру, вздовж берегів Нілу, забудовано висотними будинками, в яких розташувались контори фірм, видавництв, крамниці, готелі. В старій частині Каїру живе і працює робочий люд. Каїр це промисловий і культурний центр Єгипту. В його університеті навчається молодь із країн Африки та Азії. Тисячі найцінніших книг зберігаються в бібліотеках Каїру.
Александрія, нині другий після Каїру індустріальний центр країни, була заснована Александром Македонським в 332331рр. до н. є. Александрія була столицею Єгипту і одним із світових культурних центрів давніх часів.
Єгипет аграрно-індустріальна країна. Головна експортна сільськогосподарська культура довговолокнистий хлопок. Вирощують рис, кукурудзу, пшеницю, сахарну тростину. Основні сільськогосподарські тварини: велика рогата худоба, кози, вівці та ін. Розвинене рибальство. Ведеться видобуток нафти, фосфатів, залізної руди. Значне місце в економіці займають текстильна промисловість та виробництво бавовняних тканин, а також швейна, харчова промисловість, чорна і кольорова металургія, машинобудування. Нафтопереробна і нафтохімічна промисловість спеціалізується на виробництві мінеральних добрив.
Експорт: нафта і нафтопродукти, хлопок, промислові товари.
Основні експортні товари нафта, нафтопродукти, бавовна і прядиво з неї, продовольчі та промислові товари широкого вжитку. Нафта та нафтопродукти забезпечують 50% експортних надходжень.
Основні імпортні товари : продукція машинобудування, пшениця, залізо, сталь, транспортні засоби.
Головні зовнішньоторгівельні партнери США, Франція, Німеччина, Японія.
1.3 Історія Єгипту та визначні місця
Перші сліди появи землеробства на території Єгипту відносяться до епохи неоліту (VII тис. до н. е.), але характерні для цивілізації риси зявились тільки у VI тисячолітті до н. е. Люди почали переходити в цьому регіоні до осідлого способу життя, активно розвивалось скотарство і землеробство, почали виготовляти предмети із глини, так зявилось гончарне ремесло. Для того, щоб захистити посіви та житло від частих розливів Нілу, люди почали зводити берегові дамби, споруджувати водовідводні канали, насипи (3300 р. до н. е.). У першій половині IV тисячоліття остаточно склалась система зрошення, яка проіснувала до середини XX століття[8].
У другій половині IV тисячоліття до н. е. окремі додержавні суспільства, обєднались в Верхньоєгипетські й Нижньоєгипетські царства. Центром Південного (Верхнього Єгипту) стало місто Ієраконноль, а Північого ( Нижнього) Буто.
Історію Давнього Єгипту прийнято ділити на періоди Давнього Середнього та Нового царства. Засновником першої єгипетської династії і обєднувачем Єгипту був легендарний цар Мене (Міна) (2950 р. до н. е.). Також Мене вважають засновникомБілих стін (Мемфіса) міста на лівому березі Ніла. Багаторічні війни на півночі закінчились остаточною перемогою царя II династії Хасехемуї (2660 р. до н. е.), який знищив до 50 тисяч людей, що жили на півночі і жорстоко придушив повстання в Нижньому Єгипті.
З завершенням династичної боротьби і останньою перемогою півдня, почалася епоха Давнього царства (27152192 pp. до н. е.), епоха пірамід, коли столицею Єгипту став Мемфіс. Одна з назв цього міста Хет-На-Птах Садиба близнюка Птаха. На грецькій мові це вимовляється якАйгюптое, що й дало сучасну назву державі Єгипет.
В період правління IIIVI династії починається будівництво пірамід. Перша піраміда фараона Джосера в Соккарі (2620 р. до н. є.) була збудована архітектором Імхотеном.
Використання папірусу для письма допомогло єгиптянам зберегти різні наукові відомості. Стали налагоджуватися торгові звязки з Ліваном та Сірією. З приходом IV династії (2290 р. до н. є.) починається розпад держави, внаслідок внутрішніх конфліктів. Чиновники, безконтрольно правлячи провінціями, за прикладом фараонів почали будувати гробниці. Після самого тривалого в історії правління фараона Петі II (22462152 р. до н. е.), за часи правління VIIVIII династій, відбувся розпад держави, який супроводжувався численними війнами. В наступну епоху Єгиптом правлять дві паралельні династії.
Таким чином, зявляється Верхній Єгипет зі столицею в Геракеополісі ІХ-Х династії. Цей період називають Першим міжвладдям. Умови життя в Єгипті змінилися в період Середнього царства за XIXIV династії.
До періоду Нового царства відноситься будова храмів в Нарпаці, Луксфе, Абідосе, Абу-С