Розвиток земельних відносин на сучасному етапі земельної реформи
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?никами недержавних сільськогосподарських підприємств 64,3%
?Іншими господарюючими субєктами 26,3% Щ Фермерськими господарствами 9,4%
Як правило, договори оренди земельних часток укладають-і н на короткі строки. Це свідчить про те, що селяни не поспішають остаточно взяти на себе зобовязання щодо конкретного орендаря і задовольнити ся рівнем орендної плати, яку їм нині пропонують В умовах, коли тільки зявляється конкурентний попит на землю, це явище цілком виправдане і логічне. Орендодавець чекає вигідніших пропозицій. Але з погляду організації стабільного виробництва, підвищення економічної родючості ґрунтів короткострокова оренда є перешкодою для капіталовкладень у довгострокове поліпшення землі.
У 2003 році плата за оренду земельних часток в грошовому еквіваленті становила 2,2 млрд. грн. У 2005 р. загальна сума виплат сягала 2,3 млрд. грн. Це надзвичайно позитивне соціально-економічне явище. Поки що орендна плата справляється в основному в натуральній формі.
Зазначені розбіжності не в усіх випадках повязані з якістю орендованих земель, а великою мірою залежать від політики місцевих органів влади. Тому необхідно:
а)за рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з участю представників орендодавців і орендарів встановлювати рекомендовані шкали орендної плати за землі різної якості, які доцільно переглядати один раз на 23 роки;
б)створити при районних державних адміністраціях спеціальні дорадчі служби, які мають надавати інформаційні послуги заінтересованим особам щодо стану попиту і пропозиції 11.ії на оренду землі, проводити конкурси за право орендувати земельні ділянки, давати поради стосовно рівня справедливішої орендної плати тощо.
Станом на 01,05,2005 р. продано 23 137 земельних ділянок (сільськогосподарського призначення площею 10 617 га на суму І 121 270 тис. грн. Вартість 1 м2 у середньому становить И,І гри. Зазначені кошти направляються в основному до місцевих бюджетів.
Постійно здійснюються купівля-продаж присадибних земельних ділянок. Розпочався рух права на земельні частки (паї). Продаж їх згідно з рішенням Верховної Ради України тимчасово до 01.01.2007 р. призупинено.
Рух права на земельну частку (пай), %
- Успадковано 850 638
- Подаровано 95 483 В Обміняно 2387
¦ Продано - 13049
Усього відчужено 961,5 тис сертифікатів на право на земельну частку (пай), що становить 14,2 % кількості сертифікатів, виданих громадянам.
Грошова оцінка земель проводиться з метою регулювання відносин при передачі землі у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розміру внесків до статутних фондів господарюючих субєктів.
Загальна нормативна вартість земель сільськогосподарського призначення станом на 01.01.2004 р. становила 365 198 млн. грн. Середня вартість 1 га сільськогосподарських угідь 8733,2 грн., ріллі 9204,8 грн.
Найвищий показник грошової оцінки (нормативної) ріллі в Черкаській області 11653,6, АР Крим 10 814, Донецькій 10 201,4, Полтавській 10 158,3 та Херсонській областях 10 127 грн. за 1 га.
Обсяги надходжень коштів до бюджету від сплати за землю щорічно зростають. Якщо в 1996 р. загальна сума земельного податку сягала 602,9 млн. грн., у 2000 1 млрд. 375 млн. грн. у 2002 1 млрд. 805 млн. грн., то в 2003 р. 2 млрд. 032 млн. грн. Динаміка справляння податку за землю за останні роки створила передумови для зростання грошових надходжень до бюджету в 2004 та наступних роках.
Земельна реформа в Україні зумовила значні, особливо у сільському господарстві, структурні зміни у власності на землю, в землеволодіннях і землекористуваннях. У результаті цього виникли нові проблеми в системі управління землекористуванням: формування земель комунальної власності, акумуляція коштів, що надходять від земельного податку та земельного обігу (зокрема від оренди), в органах місцевого самоврядування й органах виконавчої влади, вдосконалення оцінки земельної власності тощо.
Невідкладною проблемою стала розробка законодавчої та нормативної баз, наукового забезпечення, правового, економічного й організаційного механізмів регулювання земельних відносин з урахуванням традицій, регіональних особливостей і державних інтересів. У звязку з цим виникла потреба її удосконаленні земельних відносин та земельного законодавства.
Подолання монополії держави на землю ще не означає, що всі проблеми у регулюванні земельних відносин розвязані.
Закінчився другий етап земельної реформи в Україні здійснення заходів щодо оптимізації землекористування та посилення охорони земельних ресурсів, виконання яких вимагало відповідних капіталовкладень і матеріальних витрат.
Основними напрямами державної політики у сфері регулювання земельних відносин на вказаний період були:
1.Забезпечення дальшого розвитку відносин власності на землю.
2.Удосконалення земельних відносин у сільськогосподарському виробництві.
3. Дальше реформування земельних відносин у містах та Інших населених пунктах.
- Розвиток ринку земель.
- Розвиток кредитування під заставу землі, в тому числі Іпотечного кредитування.
6. Удосконалення порядку справляння плати за землю.
7. Удосконалення моніторингу земель, порядку ведення державного земельного кадастру й оцінки земель.
8. Землевпорядне забезпечення проведення земельної реформи.<