Розвиток економіки України у 40-60-ті роки ХХ ст.
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
? і малосімейних. Відбувалися структурні зміни у формуванні доходів державного бюджету. Зменшилися надходження податку з обороту: з 31,6 % у 1950 р. до 29,2 % у 1965 р.
Протягом 50-х років з розширенням прав союзних республік у народному господарстві СРСР підвищувалося значення республіканського бюджету. Його частка у державному бюджеті України становила у 1958 р. 69,2 % проти 32,9 % у 1950 р. З кінця 50-х років у розподілі доходів між республіканським і місцевими бюджетами знову намітилася тенденція збільшення частки останніх.
Кредитні відносини в Україні повністю контролювалися союзним урядом. У 1955 р. було створено Українську контору Державного банку СРСР та республіканські контори Промбанку, Сільгоспбанку, і Торгбанку. У 1957 1959рр. проведено реорганізацію банківської системи. Ліквідовано Торгбанк, Сільгоспбанк, їхні функції передано Держбанку і Промбанку. До кредитної системи належали Зовнішторг-банк СРСР і державні ощадні каси. Зросло значення банківського кредиту в розвитку господарства. Збільшились обсяги кредитів усіх видів: у 1951 1960 рр. у 3 рази.
У господарському розвитку України значна увага приділялася торгівлі. В 1950 р. було відроджено її матеріально-технічну базу. Абсолютний обсяг продажу товарів у державній і кооперативній торгівлі, включаючи громадське харчування, становив 97 % рівня 1940 р. Про динаміку її розвитку свідчать такі дані:
Показник1950Кількість підприємств, тис.81,5Обсяг роздрібного товарообороту (у цінах відповідних років), млн. крб.5731Оборот кооперативів, тис. крб.-
Друга половина 40-х початок 60-х років характеризувалися низьким життєвим рівнем і недостатньо розвішеною соціальною сферою суспільства. Радянський Союз із політичних мотивів у 1947 р. провів грошову реформу і скасував карткову систему розподілу продуктів і промислових товарів. У 1947 1950 рр. тричі знижувалися ціпи на товари масового споживання. Однак, на відміну від реформи Ерхарда у Німеччині, в СРСР реформа відбувалася в умові дефіциту промислових і продовольчих товарів. Платоспроможний попит значно перевищував пропозицію. У 1950 р. державні роздрібні ціни в Україні порівняно з довоєнними були вищими в 1,83 рази. Лише на колгоспних ринках індекс цін зменшився до 0,9. Реальна заробітна тата у 1946 1950 рр. перевищила довоєнний рівень лише на 24 % , а загальна сума доходів населення на 62 % .
Почалася демілітаризація праці. У 1945 р. було відновлено відпустки, оплачувані вихідні. Тривалість робочого дня становила 8 год. Відмінено указ, за яким все населення вважалося мобілізованим. Однак до 1950 р. діяв указ від 3940 р., який забороняв робітникам і службовцям змінювати місце роботи без дозволу адміністрації, встановлював відповідальність за самовільне залишення роботи або прогул без поважних причин. У 1951 р. його було замінено заходами дисциплінарного характеру.
З середини 50-х років заробітна плата стала провідною формою підвищення добробуту. Середньомісячна грошова заробітна плата усіх категорій робітників і службовців за 50-ті роки зросла на 25,3. У 1965 р. скорочувався робочий тиждень. Фабрики та заводи перейшли на пятиденний робочий тиждень. Збільшилися відпустки вагітним жінкам до і після пологів.
Доходи колгоспників від громадського та особистого господарства збільшилися в 1951 1955 рр. на 50 %. З введенням у 1956 р. щомісячного авансування грошова оплата праці колгоспників поступово ставала переважаючою. У 1960 р. її середньомісячний розмір становив 24,3 крб., або близько 45 % загальної оплати трудодня. У липкі 1964 р. було прийнято закон про пенсії і допомогу членам колгоспів. Мінімальний розмір пенсії встановлювався в розмірі 12 крб. на місяць. У 1966 р. була введена гарантована грошова оплата їх праці.
Проте У цілому рівень життя в Україні підвищувався повільно. Виробництво споживчих товарів не забезпечувало потреб населення і компенсувалося імпортом. Відставав від потреб населення розвиток сфери послуг, торгівці, громадського харчування.
Висновок
Напередодні Другої світової війни мілітаризація суспільства і держави набула безпрецедентного рівня, значно зросли асигнування на військові потреби: якщо у 1939 р. на оборону виділялося 25,6% державного бюджету, то у 1940 р. 32,6%, а на 1941 р. планувалося витратити 43,4% бюджету. Оскільки Україна запишалася основною вугільно-металургійною базою СРСР, то виснажливий тягар лягав насамперед на український народ. Прискорений розвиток металургії, машинобудування і хімічної промисловості в умовах відсутності екологічного захисту, інтенсифікація праці, важкі умови праці і побуту, жахливий рівень травматизму тяжко відбивалися на рівні життя населення України.
Але сталінська репресивна система загрозами покарання постійно підвищувала трудові завдання, планові показники, фабрикувала "трудові ініціативи" працівників, "соціалістичне змагання", що певною мірою стимулювало виробництво і сприяло зростанню продуктивності праці. Кількісні показники постійно зростали. В 1940 р. продукція промисловості України зросла більш ніж у 7 разів у порівнянні з 1913 р. В 1940 р. Україні належало значне місце у виробництві промислової продукції. Вона давала 65% загальної виплавки чавуну, 49% сталі, 68% залізної руди, 50,5% вугілля, 26% електроенергії. У сільському господарстві, попри всі перешкоди, теж помічалося зростання виробництва. Цьому сприяли непогані кліматичні умови, збільшення техніки на ланах та інтенсифікація праці колгоспників. Україна виробляла 1/5 частину товарного хліба і мяса, 3/4 загальносоюзного цукру, понад 50% кукурудзи.
Як і