Розвиток економіки України у 40-60-ті роки ХХ ст.
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
?о 1100 видів нової техніки і зняли з виробництва 800 типів застарілих конструкцій. Було встановлено понад 40 тис. автоматичних і напівавтоматичних апаратів, впроваджено 813 автоматичних і напівавтоматичних ліній. У 1965 р. у промисловості України налічувалося 14 автоматизованих підприємств і 4 комплексно-автоматизовані електростанції, 9343 механізовані й автоматизовані лінії, було комплексно механізовано й автоматизовано 2527 дільниць, 1790 цехів, 431 підприємство. Зросла продуктивність праці.
1.2 Розвиток сільського господарства
Особливості відбудови сільського господарства:
- Відбудова сільського господарства проходила в надзвичайно складних умовах:
- скоротилися посівні площі, не вистачало робочих рук, техніки, коней;
- важким було становище селян: мізерна оплата праці, високі податки на підсобне господарство, селяни не мали паспортів, на них не розповсюджувалося пенсійне забезпечення, виплати по тимчасовій непрацездатності;
- ситуацію ускладнила посуха 1946 р. і голод взимку 1946 1947 рр., від якого в Україні померло більше 800 тис. чоловік. Але головною причиною голоду стала не посуха, а позиція держави і комуністичної партії: непомірна високі плани хлібозаготівель не були зменшені, зерно і продукти тваринництва великими обсягами вивозилися за кордон.
- Капіталовкладення в сільське господарство були недостатніми, вони складали не більше 7% загального обсягу асигнувань.
- Здійснювалася політика "ножиць цін" стосовно сільського господарства. Державні заготівельні ціни залишилися на рівні 1928 р., хоча ціни на промислову продукцію зросли у 20 разів.
Післявоєнна відбудова сільського господарства України проходила у важких і складних умовах. На 1945 р. практично було відновлено діяльність усіх колгоспів. Проте порівняно з довоєнним періодом було засіяно 71 % посівних площ колгоспів і 32 % радгоспів, валовий збір зернових досяг 46,9 %, врожайність 48 % (7 ц/га), поголівя всіх видів худоби 43 %, парк сільськогосподарських машин 43,2 %. Основною силою в колгоспах були жінки, які виробили 72,2 % всіх трудоднів.
Після кризи розпочалося повільне піднесення, проте підхід до розвязання проблем сільського господарства лишався старим: форсування виробництва в умовах жорсткої централізації та регламентації колгоспного життя. З метою боротьби проти порушення Статусу сільськогосподарської артілі в 1946 р. почали обмежувати присадибні індивідуальні господарства, що давали селянам 70 % усіх грошових доходів, 80 % мяса, 90 % картоплі. Введено грошові та натуральні податки, що призвели до знищення домашніх тварин, вирубування садів.
Наприкінці відбудовного періоду (1950 р.) сільське господарство досягло довоєнного рівня, про що свідчать такі дані:
ПоказникДинаміка зростання
на 1950 р., %
(1940 р. 100 %)Загальна посівна площа
Площа зернових культур
Урожайність зернових культур
Валове виробництво зерна
Поголівя великої рогатої худоби (без кіз)
Парк
тракторів
комбайнів
вантажних машин97,8
93,7
82,3
77,4
73,7
104
95,3
120
На початку 50-х років низька продуктивність сільського господарства залишалася. В 1950 1953 рр. загальний обсяг продукції зріс лише на 2 % , а землеробства зменшився на 1 %.
Поворотним пунктом у розвитку сільського господарства став вересень 1953 1955 рр., коли змінилася аграрна політика держави. Основні заходи були спрямовані на підвищення матеріальної заінтересованості колгоспів, збільшення державних асигнувань на потреби села, поліпшення технічного і кадрового забезпечення села.
З січня. 1954 р. діяли постійні погектарні норми поставок тваринницької продукції, заборгованість минулих років з колгоспів було списано. Зменшено поставки овочів і картоплі.
Частину продуктів колгоспники продавали державі у порядку закупок через заготівельні організації. В 1953 1958 рр. заготівельно-закупівельні ціни зросли на зерно у 7 разів, на картоплю у 8, на продукти тваринництва у 5,5 рази. Скасовано обовязкові поставки сільськогосподарських продуктів із колгоспних дворів, удвічі знижені податки з присадибних господарств. У 1958 р. відмінено обовязкові поставки. Встановлені єдині закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, диференційовані за зонами країни. Змінилася практика планування. Колгоспи мали право з урахуванням планів заготівель і закупок визначати розмір посівних площ під певні культури, кількість худоби. Вперше колгоспники могли самі вирішувати, як використовувати власні ресурси. Почали впроваджувати щомісячно авансування колгоспників.
Протягом 1951 1960 рр. збільшилися капіталовкладення, що становили 6799 млн. крб., або 15,6 % загального обсягу інвестицій у господарство.
Прийняті заходи стимулювали сільськогосподарське виробництво. З середини 50-х років сільське господарство вперше стало рентабельним. Середньорічні темпи зростання сільськогосподарського виробництва в 1954 1959 рр. становили понад 7 %. Неподільні фонди зростали щороку в колгоспах на 21,8 %, радгоспах на 16 %. Підвищилися валові збори та врожайність зерна, зросло поголівя худоби. Проте піднесення виявилося нестабільним. З 1958р. у сільськогосподарському виробництві почався спад. Якщо за 1951 1958 рр. обсяг валової продукції збільшився на 65 %, то з 1959 по 1964 р. лише на 22 %. Середньорічні темпи розвитку зменшилися до 2 %.
Капіталовкладення в сільське господарство зростали повільно і в 1961 1965 рр. становили 16,5 % усіх інвестицій у господарство. Як і раніше, вони вкладалися у виробничі фон