Розвиток господарсько-правовоСЧ науки в перiод з другоСЧ половини 1950-х рокiв по кiнець 1980-х
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? той же час ряд питань, особливо при поставках продукцiСЧ машинобудування, зокрема обладнання iндивiдуального виконання, вирiшувався безпосередньо договорами мiж постачальниками i замовниками. В кiнцi 70 80-х рокiв особливу вагу придiляли виконанню договiрних зобовязань по поставкам продукцiСЧ.
Якщо пiдприСФмства завжди несли матерiальну вiдповiдальнiсть перед замовниками за виконання договiрних зобовязань по строкам, асортименту, комплектностi, якостi поставляСФмоСЧ продукцiСЧ, то з кiнця 70-х рокiв виконання договiрних зобовязань по поставкам стало показником, по якому оцiнювалась дiяльнiсть пiдприСФмств по виконанню державного плану. Таким чином, не тiльки господарськi зобовязання носили планово договiрний характер, але ще i суспiльна оцiнка дiяльностi давалась по виконанню планово договiрних зобовязань.
В цiлому економiка функцiонувала як СФдина планово централiзована управляСФмо господарська система. В ходi економiчноСЧ реформи в СРСР у другiй половинi 80-х рокiв ця система була порушена, а пiсля розвалу СРСР зруйнована. Новi держави, виниклi на базi колишнiх союзних республiк СРСР, довгий час не могли подолати негативнi соцiально економiчнi наслiдки науково не обТСрунтованого реформування СРСР у другiй половинi 80-х рокiв i розвалу СФдиного народно господарського комплексу СРСР.
Юридичнi дослiдження становлення i формування радянського господарського законодавства складалось i розвивалось окремо вiд цивiльного законодавства, як особлива гiлка радянського законодавства. Цей висновок ТСрунтуСФться не тiльки на працях по загальним проблемам господарського права, але i в спецiальних дослiджень, зокрема в дослiдженнi Е. В. БСФльськоСЧ.
Як самостiйна галузь господарського законодавства було визначено ще у першiй КонституцiСЧ СРСР (1924 року). В подальшому вона розвивалась як самостiйна. Це послужило основною причиною становлення i розвитку господарського права як науки, предметом якоСЧ СФ господарське законодавство. Саме ця наука займалась незалежними найголовнiшими проблемами господарського законодавства, зокрема законодавством про пiдприСФмство ( в той час як у цивiлiстицi, наприклад особi пiдприСФмства, як фiгурi, особливого значення не надавалось, пiд час пiдготовки актiв про розширення прав директорiв пiдприСФмств, першого положення про державне промислове пiдприСФмство цивiлiстика по сутi нiчого не могла запропонувати). Господарське законодавство постiйно розвивалось i вдосконалювалось.
Схожi процеси становлення i розвитку господарського законодавства проходили в ХХ ст. i у iнших краСЧнах. Найбiльша схожiсть з радянським господарським законодавством спостерiгалась, безсумнiвно, в соцiалiстичних краСЧнах, особливо з найбiльш розвинутою економiкою Чехословацькiй Соцiалiстичнiй Республiцi, Германськiй Демократичнiй Республiцi. Чехословацьке господарське законодавство було кодифiковане у 1964 роцi був прийнятий Господарський кодекс ЧРСР. В ГДР був прийнятий в якостi кодифiкацiйного акту закон про господарськi договори. Господарське законодавство формувалось також i в Китайськiй Народнiй Республiцi, iнших соцiалiстичних краСЧнах.
Розвивалось господарське право i у несоцiалiстичних краСЧнах. Але тут доцiльнiше вже розмовляти про не схожiсть господарського законодавства, а про зближення (конвергенцiСЧ) систем правового регулювання господарськоСЧ дiяльностi.
В той же час радянське господарське законодавство мало багато недолiкiв, неузгодженостей, протирiч. Воно не було кодифiковане, хоча питання по його кодифiкацiСЧ пiднiмалось не одноразово починаючи з 1919 року. Було розроблено декiлька проектiв Господарського кодексу i Основ господарського законодавства СРСР. Останнi дискусiСЧ навколо проекту Господарського кодексу СРСР вiдбулися в червнi 1985 року на спiльному засiданнi бюро Вiддiлення фiлософiСЧ i права i Вiддiлення економiки АН СРСР, на якому була прийнята постанова про погодження проекту Господарського кодексу СРСР.
Проте до обговорення проекту Верховною Радою СРСР справа не дiйшла. Як це не парадоксально, але пiдготовнi i прийняттю кодифiкованих актiв протидiяли перш за все окремi представники юридичних наук, так як кодифiкацiя господарського законодавства пiдiрвала СЧх концепцiСЧ i корпоративнi iнтереси в якостi викладачiв цивiльного права, безпiдставно претендуючого на статус науки управлiння адмiнiстративного права. РЗх позицiя влаштовувала ту частину правлячих кругiв, яка боялася, що створення Господарського кодексу обмежуСФ сферу адмiнiстративного впливу в економiцi i тому вiрогiдно обмежить вплив багатьох високо посадовцiв. Тандем цивiлiстiв зi сторони управлiння економiкою адмiнiстративними методами завадив надати господарському кодексу компактного вигляду i форми, яка би допомогла виробити правила гри, адекватнi сучаснiй економiцi.
У звязку з радикальною змiною економiчноСЧ системи деякi цивiлiсти намагалися свою уживчивiсть з адмiнiстративними методами управлiння у радянський час представити в якостi властивостей своСЧх опонентiв юристiв-господарникiв.
Реальнiстю була планове i централiзоване господарське управлiння. Називали i називають цю реальнiсть по рiзному. Но предметом права була саме ця реальнiсть, реальнi господарськi вiдносини плановоСЧ системи господарювання в масштабах всiСФСЧ держави. Пiсля цього вiдбувся розпад на бiльш мiлкi i бiльш вiдокремленi друг вiд друга господарськi системи. Зявилась нова реальнiсть, особливостi якоСЧ повинна врахову