Родина Розові
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
1 і: 10 кг). Практично не пошкодується шкідниками і уражується хворобами. Плоди мають високий вміст біологічно активних речовин, які можуть широко використовуватися як дієтичний продукт не тільки для дорослих, а й для дітей.
Плоди: грушоподібні, кулясті, циліндричні, конічні.
За кольором бувають жовтими, темно-зеленими, яскраво оранжевими тощо. Це невисокий чагарник, на пагонах у нього є невеликі колючки, тому плоди краще збирати у рукавицях, щоб не поранити руки. Плоди хеномелеса японського мають приємний ароматичний запах. Їх використовують у харчовій, консервній кондитерській промисловості. Із них виготовляють желе, джеми, компоти, варення, пастилу, мармелад, зефір, соки, сиропи. Плоди можна використовувати замість чаю, який і. же приємний на смак. Як промислову культуру хеномелес японський широко використовують у Прибалтійських країнах, де він культивується на площі до 45 га. Цю рослину з успіхом можна використовувати для лікування шлунково-кишкового тракту. Застосовують і для виготовлення безалкогольних напоїв, які мають дуже приємний запах і смак. Плоди містять багато вітаміну С, якого в десятки разів більше, аніж у лимонах, які завозять в Україну.
У культурі в Україні відома його декоративна форма АІріпа зі сланкими пагонами. Хеномелес японський добре витримує підстригання. Розмножується насінням, кореневими і зеленими живцями. Дуже декоративний в період цвітіння. Можна використовувати його і для оформлення невеликих скверів, галявин, парків, ефективний в поодиноких посадках, невеликими групами, в алейних насадженнях уздовж доріг, для створення живоплотів тощо.
Хеномелес Маулея (Ch. Maulei (Mast) Schneid) родом з Японії від Кюсю до Хонсю. Це кущ висотою до 1 м. Гілки дугоподібно нахилені. Молоді пагони опушені, восени коричнево-сірі з невеликими колючками 12 см. Листя широко обернено-яйцеподібне, тупе або загострене із кільцевою або клиноподібною основою. Квітки оранжево-червоні, на коротких, майже сидячих квітконосах, по 26 на коротких пагонах. Плоди поліморфні, від 3 до 4,5 см, жовто-зелені, кислі дуже ароматні. Цвіте в березні-квітні, плодоносить у вересні-жовтні. Росте порівняно швидко. Повністю зимо- і посухостійка рослина. Масово квітує і плодоносить. Дає повноцінне насіння. Добре розмножується насінням і вегетативно.
Рекомендується для використання в приватних садибах, садах, парках, скверах і для створення бордюрів. Хеномелес Маулея ще називають низькорослою айвою. Відрізняється він від хеномелеса японського дрібнішим листям (35 см), широкоеліпсоподібне або обер-ненояйцеподібне, по краю городчасто-зубчасте, далі менше (34 см) з кислішими і ароматичними плодами. Квітки дрібніші, оранжево-червоні. Цей вид дуже морозостійкий. Його форми Grandiflora rosea з рожевими, дещо біло-пістрявими квітками, Alba білими, Grandiflora більшими темно-червоними, Superba яскраво-червоними, АІріпа карликового росту із червоними квітками. Хеномелеси дивують нас своїм красивим цвітінням у період розпускання листя, яке в цей час має бронзово-червоне забарвлення. Як у парку, так і в маленькому саду вони завжди бажані гості. Чудовий вигляд мають на газонах, галявинах, у живих не густих живоплотах. Деякі щільнорослі форми можна формувати. Щеплені на штамбах вони дуже красиві в період цвітіння.
2.2 Таволга
Листопадні кущі заввишки 0,15 2.5 м з простими, зубчастими, іноді лопатевими листками, білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в щитки, китиці, волоті. Рід обєднує близько 80 видів. В Україні 7 дикорослих видів. Цінуються як декоративні рослини.
Таволга середня Spiraea media Fr. Schmidt. Кущ заввишки до 3 м з кулястою, густою кроною, прямими або дещо зігнутими буро-сірими, коричневими пагонами. Листки яйцеподібні, еліптичні, видовжені, 36 см завдовжки, 1,53 см завширшки, зверху темно-зелені, знизу сизувато-зелені, голі або з рідкими волосками. Суцвіття численні, зонтикоподібні, білі, розпускаються в травні червні й цвітуть упродовж двохтрьох тижнів.
Природно поширена на північному сході Європи, в Сибіру, Середній Азії. Широко культивується в Україні. Морозо-, газо- та досить посухостійка, витримує невелике затінення та пізнє пересаджування.
Декоративні форми: за опушенням листя гола та мякоопушена (для озеленення використовують мало); за декоративністю гібриди таволги середньої з таволгою дубравколистою, звіробоєлистою, білою.
Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, живих огорож.
Таволга Вангутта Spiraea vanhouttei Zab. Кущ заввишки до 2 м, створений схрещуванням таволги кантонської з таволгою трилопатевою. Крона розлога, гілки дугоподібні, повислі. Листки сизі знизу, темно-зелені зверху, 23,5 см завдовжки, ромбічно-яйцеподібні або оберненояйцеподібні, зубчасті, з 35 лопатями. Білі квітки часто в густих зонтикоподібних китицях. Цвіте рясно в травні червні впродовж двох тижнів, починає цвісти на третій рік. Дуже декоративна у період цвітіння.
Широко використовують для озеленення міст країни. Росте швидко, відносно зимостійка, достатньо витривала під час нетривалих посух, переносить невелике затінення, стійка проти забруднення повітря пилом і газами.
Рекомендується для створення поодиноких, групових, алейних насаджень, живих огорож та узлісь.
Таволга японська Spiraea japonica L. Кущ заввишки до 1,5 м з оберненояйце-подібною кроною. Листки яйцеподібні, зверху загострені, знизу клиноподібні, до 8 см завдовжки, в молодому віці червонуваті, влітку темно-зелені, вос