Родина Розові
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
? великі кущі, в яких частина коротких гілочок перетворилася на колючки; з черговими, суцільними, цілокраїми, пилчастими або зубчастими, дуже рідко перистими листками і рано опадаючими прилистками. Квітки великі, маточково-тичпнкові. у щитковидних суцвіттях, розміщених на кінцях вкорочених пагонів. Чашечка з пяти ірикутннх листочків. Пелюсток пять. Тичинок 20-50. Завязь пятигнізда, з пяти плодолистків. Стовпчиків пять, вільних. Плід несправжній, грушовиднийнай або у диких - частіше округлий, соковитий, з великою кількістю камянистих клітин у мякуші. Відомо близько 20 видів груш у дикому стані; особливо багато їх на Кавказі і в горах Середньої Азії. В Україні є 2 види, в лісах і байраках майже повсюди росте г. звичайна (P. communis), яка є доброю підщепою для культурних сортів, обєднаних під загальною назвою г. домашня (P. domestica). Світовий асортимент налічує понад 1000 культурних сортів груші. Після яблуні у нас груша найважливіша плодова рослина. Історія її культури також заходить у глиб віків. Ще Теофраст розрізняв дикі і культурні сорти груші, а стародавні елліни вже були обізнані з її щепленням. Груша згадується в творах таких стародавніх письменників, як Катон, Пліній Старший. Колумелла та ін. За смаковими якостями найкращі сорти груш не поступаються перед яблуками. Хоча вміст цукрів у них менший (7-13%). ніж у яблук, однак плоди їх здаються солодшими, бо містять значно менше кислот.
Рід Яблуня (MaJus). Дерева, рідше великі кущі без колючок з черговими, черешковими, суцільними або лопатевими листками і рано опадаючими прилистками. Квітки маточково-тичинкові, білі, рожеві або червоні, в щитковидних або зонтиковидних суцвіттях. Чашолистків і пелюсток по пять. Тичинок 20-50. Завязь нижня, пятигнізда, кожне гніздо з двома насінними зачатками, з яких розвиваються насінини з темно-коричневою оболонкою. Стовпчиків пять, при основі зрослих, рідше майже вільних, здебільшого волосистих. Плід несправжній (яблуко), соковитий, найчастіше кулястий, на кінцях вгнутий, мякуш без камянистих клітин У дикому стані відомо понад 30 видів яблунь, поширених переважно в помірній зоні північної півкулі. В Україні в лісах ростуть я. лісова (М sylvestris) та я. рання (М ртесох). Перша це дерево до 10 м заввишки, з неопушеними в дорослому стані листками, друга деревце до 5 м заввишки, з пухнастими знизу листками. У культурі відомо понад 10 000 сортів яблуні; асортимент їх увесь час розширюється. Більшість культурних сортів яблуні, відомих у світовому асортименті, обєднується в збірний (комплексний) культигенний вид я. домашня (М domestjca), що має складне гібридне походження. Яблуня найважливіша в світі плодова культура для помірної кліматичної зони. Такою ж вона є і для України.
Яблуня давня і важлива плодова культура багатьох країн світу. Вже за 5 ст. до н. є. стародавні мешканці пониззя Дніпра (геродотові скіфи-орачі і скіфи-хлібороби) мали сади, в яких росли яблуні. В Київській Русі, як свідчить літопис, яблуня зявилася в XI ст. в монастирських садах. В ті часи її плоди називались помонами. В Україні є понад 100 сортів яблуні.
Рід Айва (Cydoma). Дерева або чагарники заввишки 1-8 м. Рослини з тонкою голою корою на стовбурі і старих гілках та шерстисто-повстистими плодими пагонами. Листки суцільні, прості, яйцевидні або овальні, 2.5-7 (10) см завдовжки, 2-5 (7,5) см завширшки, зверху голі, темно-зелені, зісподу сірувато-повстисті, на коротких черешках. Квітки великі, маточково-тичинкові, поодинокі на кінцях численних бокових, доверху облиствлених гілок. Чашолистків пять, густоопушених, залишаються при плодах. Пелюсток пять, 20-35 мм завдовжки, білих або блідо-рожевих. Тичинок 20. Стовпчиків пять. Плоди великі, кулясті або грушовидні, у молодому стані повстисті, стиглі голі, жовті, часом збоку червонуваті, на смак терпкі, пахучі. Культивується один вид А. довгаста (С oblonga) деревце або високий кущ до 5 м заввишки, з цілокраїми округлими листками, знизу білоповстистими; квітки поодинокі, великі, блідо-рожеві: плоди грушоподібні або кулясті, великі, дуже запашні, з камянистими клітинами. Походить айва з Кавказу та Середньої Азії. Культивується в Криму, на Кавказі, в Молдові; витримує кліматичні умови Києва, але дає дрібніші плоди, ніж на півдні. В древності в країнах Середземноморя айва вважалася символом любові і родючості і була присвячена Венері. Вважають, що "яблуко роздору", яке вручив Паріс найпрекраснішій з трьох богинь, було не чим іншим, як запашним плодом айви, плоди якої досягають значних розмірів.
Досить декоративним є хеномелес японський (Chaenomeles speciosa) кущ до 2 м заввишки, зі шкірястими темно-зеленими листками і яскраво-червоними квітками, що рясно розвиваються рано навесні. В Україні її вирощують у садах і парках, а також на присадибних ділянках і іноді називають "айвою японською".
Рід Глід (Crataegus) колючі кущі чи деревця; квітки білі або рожеві, у складних щитках; плоди відносно дрібні, з однією-пятьма кісточками, червоні або чорні. Рід налічує до 200 видів, з яких переважна більшість в західній півкулі: в Україні є 26 видів у дикому стані, з них понад 20 видів випробувано в культурі. Види глоду невибагливі до ґрунту, добре витримують стриження та обрізування. Досить звичайні в лісах України г. український (С. исгашса), г. неснравжньо-кривостовпчиковий (С. pseudokyrtostyla), а в Криму г. одно-маточковий (С. monogyna).
Рід Горобина (Sorbus) дерева або кущі з перистими або простими листками, квітки зібрані в щиткоподіб