Робота радiожурналiста

Информация - Журналистика

Другие материалы по предмету Журналистика



ЗМРЖСТ

Вступ

  1. Творча поведiнка, особливостi, навички та майстернiсть роботи радiожурналiста
  2. Монiторинг програм, присвячених спорту
  3. Детальний аналiз програм, присвячених туризму

Висновки

Лiтература

ВСТУП

В роботi плануСФться розкрити поняття творчоСЧ поведiнки, особливостей та навичок роботи радiожурналiста. А також проаналiзувати радiопередачi присвяченi спорту та туризму.

Радiожурналiстика це вид журналiстськоСЧ дiяльностi, що базуСФться на використаннi технiчних засобiв радiомовлення, а також сукупнiсть радiопередач, якi належать до галузi журналiстики (не радiомистецтва), результат творчоСЧ дiяльностi радiожурналiстiв. Радiожурналiстика маСФ низку специфiчних властивостей, якi вiдрiзняють СЧСЧ вiд iнших видiв журналiстики.

Саме в радiоефiрi дуже важлива особистiсть радiоведучого та якостi, якими вiн володiСФ.

Ведучий на радiо це уособлення i творчоСЧ групи програми, i певних iдей, i певного способу життя, мислення, свiтогляду. Для слухача ведучий радiопрограми це узагальнений образ представникiв певного прошарку населення, вiковоСЧ чи соцiальноСЧ групи.

Тому дуже важлива майстернiсть радiоведучого, його особистiснi якостi, професiйнi навички та життСФвий досвiд.

Хотiлося б пiдкреслити актуальнiсть програм присвячених спорту та туризму. Програми саме таких тематик повиннi розвиватись i набувати популярностi. Вони несуть не тiльки iнформативну функцiю а й виховну, пiзнавальну. Дiзнаватися про видатних спортсменiв, СЧх досягнення, розповiдi про рiзнi види спорту це саме та iнформацiя, яка потрiбна пiдростаючому поколiнню i маСФ дидактичний характер.

Щодо програм присвячених туризму, то сучаснi радiопередачi не тiльки рекламують зарубiжнi курорти, а й розповiдають про звичаСЧ та iсторiю не тiльки народiв далекихкраСЧн, а й про перли украСЧнськоСЧ природи та iсторiСЧ.

В роботi ми торкнемось як позитивних, так i негативних сторiн висвiтлення тем, присвячених спорту та туризму.

  1. Творча поведiнка, особливостi, навички та майстернiсть роботи радiожурналiста

Радiожурналiстика це вид журналiстськоСЧ дiяльностi, що базуСФться на використаннi технiчних засобiв радiомовлення, а також сукупнiсть радiопередач, якi належать до галузi журналiстики (не радiомистецтва), результат творчоСЧ дiяльностi радiожурналiстiв. Радiожурналiстика маСФ низку специфiчних властивостей, якi вiдрiзняють СЧСЧ вiд iнших видiв журналiстики.

Це високий рiвень оперативностi, лише акустична природа iнформування, особливий характер емоцiйного впливу на аудиторiю, внаслiдок цього своСФрiднiсть композицiСЧ радiоматерiалу, спецiальнi прийоми органiзацiСЧ уваги слухачiв тощо.

Кожен радiожурналiст покликаний найефективнiше реалiзувати функцiСЧ радiомовлення, що тiсно повязанi з принципами дiяльностi радiоорганiзацiй. Передумовами здiйснення цього важливого суспiльного завдання СФ моральна вiдповiдальнiсть i високий професiоналiзм радiожурналiста.

Високий професiоналiзм радiожурналiста охоплюСФ тАЬвмiння оперативно iнформувати, вiдгукуватися на актуальнi питання, глибоко i компетентно проникати в суть суспiльних подiй i явищ, правдиво узагальнюючи СЧх з певних групових, державних, загальнолюдських iнтересiв, смiливо, аргументовано, цiкаво i переконливо втiлювати власнi думки i думки спiврозмовникiв у стислiй i досконалiй формi, домагаючись певних духовних i практичних результатiвтАЭ. Будучи безпосереднiм учасником комунiкативного процесу, радiожурналiст використовуСФ певнi способи побудови i подачi матерiалу для вирiшення конкретного творчого завдання.

Що ж необхiдно для того, аби стати радiожурналiстом, майстерно оволодiти цiСФю професiСФю? Цiй проблемi присвячено чимало наукових, науково-популярних дослiджень, дискусiйних публiкацiй в мас-медiа. Тому в контекстi iсторiографiСЧ предмета варто згадати насамперед украСЧнських вчених: В. В. Лизанчука, В. Я. Миронченка, А. З. Москаленка, В. П. Олiйника, Г. Г. Почепцова, В. В. Рiзуна, Ю. Г. Шаповала, Т. В. Щербатюк та iн., якi аргументовано обстоювали iдею журналiстськоСЧ творчостi.

Безперечно, як i в кожнiй професiСЧ спрямованiсть iнтересiв i знання. Якщо оперувати лише цiСФю тезою, то телерадiожурналiстикою може займатися кожен, хто виявляСФ зацiкавленiсть i поiнформований про те "як робити журналiстику". Певною мiрою, так воно i СФ, коли в телерадiоефiрi зявляються персонажi вiд журналiстики, якi озброСФнi знаннями з "товстих" пiдручникiв, конспектами сотень лекцiй вiдомих викладачiв i бажанням стати теле- чи радiозiркою.

Як справедливо зазначав Ю. Г. Шаповал: "Журналiст професiя з цiлим рядом своСФрiдних вимог до людини. Як i будь-яка iнша професiя, вона передбачаСФ наявнiсть навикiв, якi, доповнюючись iндивiдуальними рисами людини, дозволять квалiфiковано виконувати завдання" . Все це цiлком правильно i логiчно поСФднання знань i бажань ключ до успiху в кожнiй справi. Однак професiя радiожурналiста маСФ те, що даСФться не всiм, а приходить тiльки на рiвнi здiбностей i навичок.

Розумiння i вiдчуття, що таке телевiзiйний жанр i радiйний жанр, зявляться, коли журналiст передусiм вiдчуватиме, наскiльки для телебачення i радiомовлення важливе поСФднання вербального i вiзуального. Справдi, якщо для телевiзiйного екрана зображення i звук це своСФрiдна функцiональна гармонiя сприйняття дiйсностi, то для радiо синтез зображення i звуку вiдбуваСФться швидше на пiдсвiдомому рiвнi. Тому фор