Ринок картоплі та овочів
Контрольная работа - Сельское хозяйство
Другие контрольные работы по предмету Сельское хозяйство
ощі й вологість ґрунту перевищує 85% ПВ, передчасно відмирає бадилля, припиняється ріст бульб і вони масово загнивають.
Найбільш придатними для картоплі с достатньо удобренні супіщані й суглинкові ґрунти та легкі за механічним складом чорноземи. Вона добре росте на окультурених некислих торфовищах і в заплавах річок, де створюються сприятливі умови зволоження і температурний режим. Малопридатні для неї глинисті ґрунти, особливо з близьким заляганням підгрунтових вод. Тут формуються дрібні бульби з пониженим вмістом крохмалю. Погано родить картопля на солонцюватих ґрунтах, де бульби сильно уражується паршею.
Найвищий урожай картоплі формується при слабокислій реакції ґрунтового розчину.
Картопля засвоює з ґрунту багато основних елементів живлення. Так, при врожаї 150 ц/га бульб з ґрунту виноситься азоту 85-90 кг/га, фосфору - 30-40, калію 110-120 кг/га, при врожаї бульб 300-350 ц/га - відповідно 150-200; 60-70 і 200-300 кг/га. Тому бідні ґрунти для неї малопридатні.
Отже, картопля засвоює найбільше калію. Однак не всі форми калійних добрив позитивно впливають на врожай і якість бульб. Добрива, що містять хлор, знижують урожай і вміст крохмалю в бульбах, погіршують смакові якості.
По селекції картоплі ведеться велика робота і виведено багато сортів. Залежно від використання сорту бульби картоплі поділяють на чотири групи: столові, кормові, технічні та універсальні. Це поділ досить умовний, бо на якість бульб впливають умови вирощування. Але до названих груп сортів ставляться різні вимоги.
Столові сорти повинні мати бульби високих кулінарних і смакових якостей швидко розварюватись, але не розсипатись, мати круглу або овальну форму і небагато мало заглиблених вічок.
Кормові сорти повинні мати високий вміст сухих речовин і білка, високу врожайність добре зберігатись, бути стійкими проти пошкодження хворобами.
Технічні сорти картоплі мають високий вміст (18-25%) крупнозернистого крохмалю і мякоть їх не чорніє при розварюванні.
Універсальні сорти займають проміжне місце між столовими і технічними. Використовують їх залежно від потреби - як, столові, технічні або кормові.
Залежно від тривалості вегетаційного періоду сорти картоплі поділяють на ранньостиглі -65-90 днів, середньостиглі - 90-120 днів і пізньостиглі - 120-150 днів. Щоб мати столову картоплю у ранні строки вирощують ранньостиглі сорти. На технічні та кормові цілі використовують переважно пізньостиглі сорти.
Картопля відноситься до культур, які добре витримують беззмінні посіви. Проте при вирощуванні в беззмінних посівах картопля більше уражується різними хворобами і шкідниками, менш продуктивно використовує поживні речовини ґрунту.
Тому найвищі врожаї картоплі одержують при розміщенні її в сівозмінні після кращих попередників. Найвищі врожаї картоплі одержують після озимих культур по пласту багаторічних трав, зернобобових культур та однорічних трав. На Поліссі кращими попередниками для картоплі є люпин на зерно, льон-довгунець.
У лісостепових районах України добре росте картопля також, після кукурудзи на силос, а в умовах достатнього зволоження - після цукрових буряків.
У південних районах високі врожаї картоплі збирають лише на зрошуваних ділянках, в заплавах річок, на низинних землях.
Картоплю часто садять першою культурою після освоєння болотних, заплавних і торфових ґрунтів. На цих ґрунтах картопля є добрим попередником для багатьох культур, особливо для багаторічних трав, які висівають для залуження.
Картопля є одним з кращих попередників для ранніх ярих зернових культур і льону-довгунця.
Внесення добрив під картоплю є обовязковою умовою одержання високих врожаїв бульб. Вона засвоює з ґрунту значно більше елементів живлення, ніж інші сільськогосподарські культури, за винятком бурянів.
Найбільш цінним добривом для картоплі є органічне, зокрема гній. Вона добре реагує на внесення високих норм гною до 60-80 т/га Але при збільшенні норми гною понад 50 т/га знижується їх ефективність та підвищується собівартість картоплі. Тому вносять під картоплю залежно від ґрунтово-кліматичних умов зони та агротехніки такі норми гною: на Поліссі-40-50 т/га , у лісостеповій зоні - 30-40 т/га і у Степу 20-30 т/га. Норми рідкого гною збільшуються у 1.5-2 рази. Кращі результати дає внесення гною восени під зяблеву оранку. В районах Полісся можна вносити і навесні під культивацію або нашій зябу. Оптимальні норми внесення мінеральних добрив рекомендують азоту - 90-120, фосфору - 90-120 і калію - 120-150 кг діючої речовини на гектар. Мінеральні добрива повинні бути збалансовані за елементами живлення і найкраще співвідношення М:Р:К - 1:1:1.3. Основну частину мінеральних добрив вносять під зяблеву оранку. Азотні добрива вносять весною, під передпосівний обробіток ґрунту. Ефективним є локальне внесення добрив підчас нарізання ґрунту. Решту добрив вносять при посадці: азоту -15-20, фосфору 15-20 і калію - 20-25 кг діючої речовини на гектар і 30-40 кг азоту в підживлення.
Кращими для картоплі азотними добривами є сечовина, сірчанокислий амоній і аміачна селітра, з калійних - сульфат калію і калімагнезія, фосфорних - суперфосфат.
2. Овочівництво, як важлива галузь сільського господарства
Овочами називають різні соковиті органи або частини органів травянистих рослин (корені, бульби, стебла, квітки, листки, плоди, кореневища), які людина використовує як їжу.
Овочеві культури містять багато вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин. Часник, цибуля та інші овочі містять ще ?/p>