Ринкові реформи та інтеграція України у світовий економічний та освітянський простір. Потреби економіки та підготовка управлінців нового типу в Україні
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
є місце в Україні.
Отже, ставлячи за мету підвищення темпів економічного зростання як умову зменшення економічного відставання України від розвинених країн, необхідно знижувати податковий коефіцієнт шляхом зменшення податкового тягаря на суспільство.
На останньому необхідно наголосити саме тому, що, послабивши контроль за сплатою податків чи відновивши окремі пільги, можна вже у 2006 році знизити податковий коефіцієнт. Це не означатиме забезпечення кращих умов для економічного зростання в поточному році порівняно з попереднім. Для їхнього створення треба знизити податкове навантаження на суспільство, причому в такий спосіб, який є най адекватнішим вимогам економічного зростання.
Щоб визначити, за рахунок яких податків необхідно знижувати податкове навантаження в Україні, доцільно проаналізувати структуру податкової системи в контексті розподілу податків на податки на споживання, податки на працю і податки на капітал. В основу цієї класифікації податків покладено підходи, використані у статистиці МВФ. Аналіз податкового навантаження на фактори виробництва і споживання можна здійснювати як за допомогою агрегованих податкових квот, так і за допомогою ефективних податкових ставок, які характеризують ступінь використання різними податками (групою податків) потенційної податкової бази, виведеної з СНР. При цьому базою податків на працю є оплата праці найманих працівників (заробітна плата з внесками на соціальне страхування), податків на капітал чистий прибуток, змішаний дохід, податків на споживання - кінцеві споживчі витрати (домогосподарств, некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства, і сектору загального державного управління).
Ми розглянемо лише динаміку ефективних ставок оподаткування праці, капіталу і споживання, маючи при цьому на увазі, що за методологією розрахунків вони дещо відрізняються від зовнішньо невиявлених податкових ставок, що розраховуються в ЄС, тому не можуть порівнюватися безпосередньо. Ми зможемо провести лише порівняльний аналіз співвідношення податкового навантаження на фактори виробництва і споживання. Найвищою в Україні є ефективна ставка спадкування праці. Останніми роками вона встановила на рівні 32 - 34%. При цьому якщо ефективна ставка податку із доходів фізичних осіб унаслідок його реформування зменшилася, то внесків до соціальних фондів-постійно зростає. Податкове навантаження на капітал є вищим, ніж на споживання. Ефективне податкове навантаження на капітал, розраховане щодо його потенційної бази, зменшилося з 63,8 % у 1998 році до 23 % у 2004 році. Якщо розрахувати ефективну ставку податків на капітал відносно фактичного фінансового результату прибуткових підприємств, то після її зростання у 2003 році до 46,3 % у 2004 році вона зменшилася до 33 %, а в 2006 році навіть дещо перевищила рівень 2003 року (46, 9 %). Останнє відбулося в результаті розширення фактичної податкової бази за рахунок скасування низки пільг і зменшення масштабів ухилення від оподаткування.
Оцінюючи викладені тенденції в контексті економічного зростання, можна зробити висновок, що внаслідок забезпечення найвищого ефективного податкового навантаження на фактори виробництва податкова система України не може бути віднесена до числа інститутів, що створюють сприятливі умови для економічного зростання. Щоправда, в європейських країнах із розвиненою ринковою економікою співвідношення між податковим навантаженням на споживання, працю і капітал є аналогічним тому, яке існує в Україні. Однак це багаті країни з великим економічним потенціалом, який дає їм змогу поступитися економічною ефективністю заради справедливості в розподілі доходів. У країнах із меншим потенціалом, які змушені витрачати більше ресурсів на економічний розвиток, останніми роками відбулися зміни в розподілі податкового навантаження. Зокрема у трьох нових країнах - членах ЄС (Естонії, Литві, Словаччині) з чотирьох, за якими надано інформацію, капітал у 2003 році оподатковувався за нижчими зовнішньо невиявленими ставками, ніж праця і споживання, що стало результатом реформування податкових систем цих країн у напрямку створення умов для економічного зростання. Щодо найвищого податкового навантаження на фактор праця, то воно притаманне усім європейським країнам і є наслідком як схожих демографічних проблем, так і схожого прагнення до створення більш чи менш потужних систем державного соціального забезпечення. Враховуючи викладене, виникає сумнів у тому, що Україні вдасться подолати загальноєвропейські тенденції і суттєво змінити пропорцію розподілу податкового навантаження між працею і споживанням, тоді як необхідність і можливість зменшення податкового навантаження на капітал не викликає сумніву. Саме це завдання має стати пріоритетним у процесі реформування податкової системи України.
3. Економіка нашої країни і сучасний менеджер
Одне з вузьких місць здійснення перебудови економіки в нашій країні - проблема управлінських кадрів. За деякими оцінками, "критична маса" керівників, фахівців з економіки та управління, здатних перетворити вигляд наших підприємств і організацій по новим вимогам, повинна скласти не менше 20% від їх загального числа в народному господарстві України. Сформувати такий корпус управлінців нового типу - завдання виключно складна. Саме життя, практика ринкової економіки, підприємництва буде сприяти її вирішенню, поміщаючи тих, хто сьогодні біля керма підприємств, і тих, хто входить у цю нову для себе ро