Реформування податкового законодавства України до європейських стандартів: організаційно-правові засади
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
партнерствам права надавати перевагу сплаті податку на прибуток юридичних осіб та/або обмеження розміру податку, яким обкладаються прибутки, що використовуються для цілей реінвестування, до ставки, співрозмірної із ставкою податку на прибуток юридичних осіб.
2) “Рекомендація Комісії 94/1069/ЄЕС від 7 грудня 1994 р. щодо переведення малих та середніх підприємств”.
Згідно зі ст. 1 зазначеної Рекомендації державам-членам пропонується вжити найбільш прийнятних заходів щодо їхніх правових, податкових та адміністративних систем з метою:
ознайомлення власників з проблемами здійснення переведення і, таким чином, заохочення їх до ефективної підготовки проведення успадкування протягом свого життя;
забезпечення фінансового середовища, сприятливого для здійснення успішного переведення;
надання підприємцю можливості ефективно підготуватись до здійснення переведення за допомогою використання відповідних процедур;
забезпечення збереження партнерства та одноособового володіння на випадок смерті партнера чи одноособового власника;
гарантування успішного переведення членам сімї, враховуючи те, що податок зі спадщини та дарування не становить загрози для продовження існування субєкта господарювання;
заохочення власника за допомогою податкових заходів до передачі свого бізнесу шляхом продажу або передачі працівникам і, зокрема, у випадку відсутності спадкоємця, в межах сімї.
Оскільки податкові процедури не повинні заважати вибору субєктом господарювання найбільш прийнятної для здійснення переведення організацій-но-правової форми, ст. 3 Рекомендації закликає держави-члени забезпечити сприятливе для цього фінансове середовище.
З метою заохочення підприємців розглянути можливість здійснення передачі бізнесу третім особам, якщо це не можна зробити в межах сімї, згідно із ст. 7 Рекомендації держави-члени закликаються:
утримуватись від оподаткування, принаймні щодо частини доходу від доданої вартості чи приросту капіталу з активів бізнесу у випадку продажу і, зокрема, у випадку досягнення підприємцем 55-річного віку;
передбачати податкові заохочення у відношенні реінвестування в інший субєкт господарювання прибутку, отриманого від продажу бізнесу, що не котирується на фондовій біржі і залучений у виробництві чи продажу товарів та послуг;
сприяти передачі субєкта господарювання на користь працівників за допомогою зменшення оподаткування приросту капіталу, отриманого від передачі акцій працівникам, утримання від реєстраційних зборів, або за допомогою податкових пільг з метою надання можливості працівникам до смерті придбати субєкт господарювання, або відстрочення сплати податку до продажу працівником його частки участі. Такі заходи застосовуються однаково як до субєктів господарювання, так і до кооперативів працівників.
3) “Рекомендація Комісії 96/280/ЄЕС від 3 квітня 1996 р. щодо визначення малих та середніх підприємств”.
Згідно із ст. 1 Рекомендації держави-члени, Європейський інвестиційний банк та Європейський інвестиційний фонд рекомендовано:
дотримуватися положень, встановлених у ст. 1 Додатка до Рекомендації стосовно граничних величин річного обороту, суми балансу та чисельності працівників для малих, середніх та мікропідприємств;
дотримуватись максимальних величин річного обороту та суми балансу, якщо вони змінені Комісією відповідно до ст. 2 Додатку до Рекомендації;
вживати необхідних заходів для статистичних даних з огляду на кількісні групи, встановлені у п. 2 ст. 3 Додатка до Рекомендації, особливо там, де це стосується моніторингу фінансових інструментів Співтовариства.
При цьому, ст. 2 Рекомендації встановлено, що граничні величини річного обороту, суми балансу та чисельності працівників, визначені в ст. 1 Додатка, повинні розглядатися як максимальні величини. Держави-члени, Європейський інвестиційний банк та Європейський інвестиційний фонд можуть у певних випадках обирати встановлення нижчих величин. У застосуванні певних політик вони також можуть обирати застосування тільки критерію кількості працівників, окрім сфер, в яких застосовуються норми щодо державної допомоги.
Відповідно до ст. 1 Додатка до Рекомендації малими та середніми субєктами господарювання є такі, що визначаються як підприємства, які:
а) мають менш ніж 250 найманих працівників та/або їх річний оборот не перевищує 40 млн. євро, або баланс не перевищує 27 млн. євро;
б) відповідають критерію незалежності, який полягає у тому, що не більше, як 25 відсотків капіталу чи прав голосу перебувають у власності одного чи у спільній власності декількох субєктів господарювання, які не є малими та середніми субєктами господарювання за цим визначенням.
Якщо необхідно визначитись між малими та середніми підприємствами, то відповідно до п. 2 ст. 1 Додатка до Рекомендації "мале підприємство" визначається як підприємство, яке відповідає таким критеріям:
1) кількість працюючих є менша ніж 50 осіб;
2) річний оборот не перевищує 7 млн. євро або річний баланс не перевищує 5 млн. євро;
3) підприємство відповідає критерію незалежності, тобто 25 відсотків або більше капіталу чи прав голосу не перебувають у володінні одного підприємства або у спільному володінні декількох підприємств.
Крім того, для відповідних випадків передбачено розмежування "мікро", "малих" та "середніх" субєктів господарювання.
Якщо необхідно відрізнити мікропідприємст?/p>