Реформування податкового законодавства України до європейських стандартів: організаційно-правові засади
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?ація майна” означає будьяку операцію, що передбачає отримання доходу. Надання прав користування й будівництва на певний строк за відшкодування є експлуатацією матеріального майна, а відтак економічною діяльністю. Тому будьяка особа, яка експлуатує матеріальне майно з метою одержання доходу, є платником ПДВ і має право на зменшення податкового зобовязання.
Директива відрізняє платника податку від податкового боржника. По-датковим боржником є особа, зобовязана перерахувати податок до бюджету відповідної державичлена ЄЕС, незалежно від того, виступає вона платником податку чи ні. Як правило, при поставках товарів/послуг всередині Співтовариства податковим боржником виступає платник податку продавець. Директива надає державамчленам право самостійно визначати податкового боржника в поставках, здійснюваних закордонними податковими резидентами. Таким податковим боржником може бути призначений представник продавця або особа, на користь якої здійснюється така поставка. При наданні податковими резидентами інших країн певних видів послуг (рекламних, інформаційних, консультаційних, фінансових, страхових, з підбору персоналу, з передачі авторських прав, патентів, ліцензій, торгових знаків та інших подібних прав) податковим боржником є особа, яка отримує такі послуги. А у випадку імпорту товару податковим боржником виступає особа, визначена як така законодавством держави імпорту.
Шоста директива зазначає, що обєктом оподаткування ПДВ є операції з поставок (надання) товарів/послуг та імпорту товарів, здійснювані за відшкодування. Отримане за такі операції відшкодування є базою оподаткування. Обовязковою умовою при визначенні бази оподаткування ПДВ, як це постановив Суд ЄС у справі Apple and Pear Development Council v. Commissioners of Customs and Excise, є наявність безпосереднього звязку (правовідносин з приводу предмету поставки) між наданим товаром/послугою та отриманим відшкодуванням . Для товарів/послуг, проданих всередині ЄС, база оподаткування включає податки, збори та інші обовязкові платежі, крім ПДВ, а також додаткові витрати комісійні платежі, витрати на пакування, транспортування й страхування. Проте директива забороняє включати до бази оподаткування знижки цін при достроковій оплаті та під час продажу, а також суми, передані платнику податку покупцем для здійснення додаткових витрат в його інтересах.
Слід памятати, що поставки товарів та послуг у межах Співтовариства, здійснювані особами з різних державчленів, є внутрішніми операціями, а не експортноімпортними. Відповідно, для Співтовариства імпортною операцією є ввіз на його територію товарів із третьої держави. Податок на додану вартість нараховується на сплачену імпортером ціну товару. Якщо ціна не сплачується або вона не є єдиним відшкодуванням, базу оподаткування імпортованого товару визначають за вартістю товару на відкритому ринку. При цьому вартість товару на відкритому ринку визначається як ціна на такий товар у державі експорту, яку імпортер мав би сплатити продавцю за умов справедливої конкуренції на час виникнення податкового зобовязання. База оподаткування імпортованих товарів включає: 1) податки, збори та інші обовязкові платежі, стягнені поза державою імпорту; 2) податки, що стягуються при імпорті, крім ПДВ; 3) додаткові витрати комісійні платежі, витрати на пакування, транспортування та страхування, що мали бути сплачені на шляху товарів до першого місця призначення на території Співтовариства (яким є вказане в транспортному документі місце, а при відсутності вказівки перше місце ввезення вантажу до держави імпорту).
В умовах єдиного ринку, територія якого майже повністю співпадає з територією державчленів ЄС і територією застосування законодавства ЄС про податок на додану вартість, важливим з точки зору оподаткування ПДВ є визначення місця здійснення оподатковуваних операцій. Шоста директива встановлює єдині правила визначення місця здійснення поставки. Якщо товар транспортується, місцем здійснення поставки є місце його відправлення. При відправленні товару з території третьої держави місцем поставки є держава імпорту товару. Якщо товар не транспортується й не відправляється шляхом диспетчеризації, місцем його поставки є місцезнаходження товару під час здійснення операції поставки.
Час виникнення у платника податку податкового зобовязання щодо сплати ПДВ Шоста директива повязує з настанням події, з якою вступають в дію юридичні умови стягнення податку. Інакше кажучи, це момент виникнення у податкового органа права вимагати від платника податку його сплати. За загальним правилом, встановленим Шостою директивою, податок стягується після поставки товарів або надання послуг. У разі оплати товарів/послуг до їх надання податок має бути сплачений при отриманні платежу або кредитуванні рахунку.
Податкове зобовязання щодо імпортованих товарів настає на момент їх ввезення на територію Співтовариства. Дата виникнення податкового зобовязання щодо сплати ПДВ з імпортованих товарів, з яких стягуються митні платежі, сільськогосподарські збори та інші спільні для Співтовариства обовязкові платежі, може співпадати з датою виникнення податкових зобовязань з таких платежів. Якщо з імпортованих товарів не стягується жоден спільний платіж, державичлени можуть застосувати для визначення часу виникнення поддаткових зобовязань з ПДВ відповідні правила визначення дати виникнення податкових зобовязань з митних платежів.
Разом з виникненням зобовязання щодо сплати ПДВ у