Реформи Солона і Клісфена та Перікла в Афінах
Информация - История
Другие материалы по предмету История
озробку нових принципів управління суспільством, в основі яких вимога політичного професіоналізму й формування нової соціальної філософії. Перикл, що беззмінно обирався стратегом в 444/443429р. до н.е., згуртував навколо себе союз однодумців, своєрідну політичну й інтелектуальну еліту афінського суспільства, за підтримкою якої він здійснював всі свої зовнішньополітичні й внутрішньополітичні заходи [8].
Аристотель повязує з імям Перикла два найважливіших закона: про цивільні права й про оплату посадових осіб. Насамперед, була уведена плата суддям. Народний суд, заснований ще при Солоні, становив основу всієї демократичної системи афінської держави. До середини V століття до н.е. геліея поєднувала 6 тисяч афінських громадян, які повинні були засідати в різних судових комісіях, відриваючись від своїх повсякденних справ. Роль суду була багатогранна: він вирішував безліч питань як між самими афінськими громадянами, так і між союзниками Афін по морському союзу, перетворюючись одночасно в найважливіший інструмент контролю над ними.
Отже, уводячи таке нововведення, як оплата праці чиновників, Перикл відкривав дорогу для участі в державних справах самого широкого кола афінських громадян, у тому числі малозабезпечених. Аристотель у творі Афінська політія описував це в такий спосіб: Платню одержує народ за рядові народні збори по драхмі, а за головні по 9 оболів. Потім у судах одержують по 2 оболи; члени Ради по 5 оболів, притани по 6, архонти по 4.
У тісному взаємозвязку з початком виплат платні чиновникам перебувала й інша проведена Периклом реформа цивільна. Відповідно до її вимог, громадянином Афін міг вважатися лише той, чиї мати й батько були афінянами. Значення цього нововведення дослідники оцінюють по-різному. Відповідно до Аристотеля, воно було наслідком занадто сильно розгалуженої цивільної громади, а тим часом громадянство древні завжди розглядали як найважливішу умову успішного функціонування державного організму. Отже, цивільна реформа Перикла мала на меті формування найбільш оптимального по чисельності цивільного колективу, у чому в той період був особливо зацікавлений афінський демос [7].
Крім того, як повідомляє Аристотель, Перикл відняв деякі права в ареопагів й особливо рішуче наполягав на розвитку в держави морської сили…, що по великому рахунку також було, насамперед, в інтересах середніх шарів афінського суспільства.
Таким чином, у період правління Перикла відбувається більш чіткий поділ влади: законодавча належала Народним зборам, виконавча Раді 500 і магістратам, судова геліеї. Одночасно принцип жеребкування поширюється на більшість виборних посад, що також свідчить про зміцнення демократичних початків у керуванні.
У цілому ж можна сказати, що реформи Перикла завершили процес формування системи афінської рабовласницької демократії, забезпечили механізм її успішного функціонування. Широкі кола громадян поліса одержали можливість брати участь у державній діяльності як через обрання посад, так і через участь у роботі Народних зборів. Право бути обраним поширювалося на всіх громадян без обмеження. Введення плати за виконання суспільних функцій створювало реальну можливість для політичної діяльності малозабезпечених громадян. Був визнаний і став реальністю для будь-якого афінського громадянина принцип свободи слова.
Список використаної літератури
- БатырК.И.История государства и права зарубежных стран. М., 1996.
- БостанЛ.М., БостанС.К. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право епохи станово-кастового суспільства): Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів. Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 2000.
- ЗельинК.К.Боротьба політичних угруповань в Аттиці в VІ в. до н.е. М., 1994. С.249
- История государства и права зарубежных стран. Часть 1. Под ред. проф. КрашининниковойН.А. и проф. ЖидковаО.А. М., 1996.
- Курс лекцій по історії держави й права закордонних країн / Під ред. Кузнєцова, Алексєєва й ін. М.Юрайт, 1998.
- СтраховМ.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Підруч. Для студ. юрид. спец. вищ. навч. зал. 2 ге вид., переробл. та допов. К.: Концерн Видавничий Дім Ін Юре, 2003. 584с.
- ЧерниловскийЗ.М.Всеобщая история государства и права. М., 1996.
- ШевченкоО.О. Історія держави і права зарубіжних країн.-К., 1994.