Реформа охорони здоров'я

Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

?оровя;

  • багатоукладність економіки охорони здоровя і багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції;
  • децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоровя на правовій і договірній основі [6].
  • 2.2 Формування державної політики охорони здоровя

     

    Основу державної політики охорони здоровя формує Верховна Рада України шляхом закріплення конституційних і законодавчих засад охорони здоровя, визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів і пріоритетів, встановлення нормативів і обсягів бюджетного фінансування, створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження загальнодержавних програм охорони здоровя. {Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006} [5].

    Для вирішення питань формування державної політики охорони здоровя при Верховній Раді України можуть створюватися дорадчі та експертні органи з провідних фахівців у галузі охорони здоровя та представників громадськості. Порядок створення та діяльності цих органів визначається Верховною Радою України.

    Складовою частиною державної політики охорони здоровя в Україні є політика охорони здоровя в Республіці Крим, місцеві і регіональні комплексні та цільові програми, що формуються Верховною Радою Республіки Крим, органами місцевого і регіонального самоврядування та відображають специфічні потреби охорони здоровя населення, яке проживає на відповідних територіях

     

    2.3 Реалізація державної політики охорони здоровя

     

    Реалізація державної політики охорони здоровя покладається на органи державної виконавчої влади.

    Особисту відповідальність за неї несе Президент України. Президент України у своїй щорічній доповіді Верховній Раді України передбачає звіт про стан реалізації державної політики в галузі охорони здоровя. Президент України виступає гарантом права громадян на охорону здоровя, забезпечує виконання законодавства про охорону здоровя через систему органів державної виконавчої влади, проводить у життя державну політику охорони здоровя та здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ).

    Кабінет Міністрів України організує розробку та здійснення державних цільових програм, створює економічні, правові та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність в галузі охорони здоровя, забезпечує розвиток мережі закладів охорони здоровя, укладає міжурядові угоди і координує міжнародне співробітництво з питань охорони здоровя, а також в межах своєї компетенції здійснює інші повноваження, покладені на органи державної виконавчої влади в галузі охорони здоровя. {Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006}

    Міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в галузі охорони здоровя, визначають єдині науково обгрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоровя населення, формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення галузі, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядчу діяльність в галузі охорони здоровя.

    Рада Міністрів Республіки Крим, Представники Президента України та підпорядковані їм органи місцевої державної адміністрації, а також виконавчі комітети сільських, селищних і міських Рад народних депутатів реалізують державну політику охорони здоровя в межах своїх повноважень, передбачених законодавством [6].

    3. Програми реформування охорони здоровя 2002 -2007рр

     

    Програма реформування системи надання медичної допомоги населенню.

    Заходи з реалізації Програми реформування системи надання медичної допомоги населенню 2002 року висвітлені у 7 розділах:

    1. Регламентація мінімально необхідного обсягу медичної допомоги(МД);
    2. Формування адекватної організаційної структури системи надання МД населенню області (порядок зміни співвідношення амбулаторного і стаціонарного секторів);
    3. Фінансування механізму ефективного розподілу і використання фінансових ресурсів охорони здоровя;
    4. Підвищення ефективності управління галуззю і створення оптимальних механізмів функціонування медичних установ;
    5. Створення і впровадження багатоканальної системи фінансування МД;
    6. Створення і впровадження системи управління якістю МД;
    7. Визначення механізмів соціального захисту персоналу установ охорони здоровя [7].

    Політика в області фінансової підтримки регіональних систем охорони здоровя України.

    Обсяги реальних фінансових надходжень від населення до системи охорони здоровя в 10-15 разів вищі, ніж показує офіційна статистика. По Одесі їх розмір складає більше ніж 80% державного бюджету, який виділяється на охорону здоровя. Видатки на охорону здоровя в сімейному бюджеті середньостатистичної сімї сягає 50-60% прожиткового мінімуму, прийнятого на Україні. Тому обовязковий компонент реформ - це захист фінансових ресурсів населення, які залучаються в охорону здоровя. Найбільш прийнятим механізмом захисту споживача є система медичного страхування. Саме страхуван?/p>