Ресурсозбереження – головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
?, однак їх територіальне розміщення є дуже нерівномірним.
Грязеві покладів функціонують найстаріші в Україні курорти Бердянськ, Євпаторія, Куяльник, Сасикта інші. У північно-західних областях поширені торфові грязі, які використовують на курортах у Миргороді, Моршині, Немирові, Черче та інших.
Соціально-економічні рекреаційні ресурси в Україні формують культурні обєкти, памятки історії, архітектури, археології, етнографічні особливості території тощо. Загальна кількість архітектурно-історичних памяток у державі становить 49147 обєктів. Їхня цінність та чисельність у межах областей істотно відрізняється. Найбільше архітектурно-історичних памяток у Львівській області (2934), Автономній Республіці Крим (3431), Київській (2886) та Чернігівській (2859) областях. Найцінніші культурно-історичні рекреаційні ресурси мають місце у Київській, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Чернігівській областях, Автономній Республіці Крим.
Специфічною складовою частиною рекреаційних ресурсів є соціальні та природні обєкти, явища, події, походження яких тісно повязане з територією України та землями тієї зарубіжної країни, в межах якої вони первісно виникли. На території України налічується кількасот таких обєктів, окремі з них мають світове та європейське значення.
У структурі рекреаційних ресурсів України виділяють дві складові частини: природну і соціально-економічну. Україна має різноманітні природні рекреаційні ресурси (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі тощо). Загальна площа земель, придатних для рекреаційного використання, становить 9,4 млн. га (або 15,6% території країни), у тому числі рівнинних рекреаційних ландшафтів - 7,1%, гірських - 2,3 (у Карпатах - 1,9, в Криму 0,4). Близько 7,8 млн. га відносяться до умовно придатних до рекреації земель. Майже 10% усіх лісів державного лісового фонду мають рекреаційне значення. Особливе місце в системі рекреаційного використання території України посідає Кримський півострів. [5, с.127]
Мінеральні лікувальні води різного складу виявлені майже у всіх областях України, але найбільша кількість джерел зосереджена в західній частині. Зокрема, у Закарпатській області. Багато джерел мінеральної води розвідано у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській областях, є також відкриті джерела в Івано-Франківській, Харківській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Донецькій та Запорізькій областях.
2. Проблеми ресурсозбереження в Україні
2.1 Проблеми металургійного комплексу
Металургійний комплекс складається з чорної і кольорової металургії, що в свою чергу обєднують основні і допоміжні виробництва від добування сировини і палива та одержання допоміжних матеріалів до випуску й прокату металевих виробів. Основним виробництвом металургійного комплексу є випуск готового металу, допоміжним - виробництво сплавів.
Від чорної металургії в першу чергу залежить розвиток важкої промисловості. Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу.
Підприємства чорної металургії оснащені старим, майже зношеним, допотопним обладнанням, металургійні заводи експлуатуються понад нормативні терміни, існує значна технологічна відсталість у порівнянні з розвиненими країнами.
Чорна металургія України надмірно енергозатратна, вона є найбільшим споживачем електроенергії (~20 %). (Таблиця №1 Питомі витрати енергоресурсів на окремі види продукції (робіт)) [ 1 с.30]
Низький вміст металу у сировині вимагає збагачення руд. Дана галузь споживає ~20 % всього використання прісної води, а тому проблема забезпечення прісною водою є дуже актуальною. Фактично, недостача прісної води є єдиним негативним фактором розвитку чорної металургії. Для виплавки 1т чавуну потрібно 20т прісної води, причому 30 % втрачається безповоротно, а інша частина проходить 5-кратну очистку та повертається на підприємство.
У звязку з усіма вищеназваними проблемами, виникає одна з найголовніших проблем чорної металургії: неконкурентність та велика вартість продукції, що призводить до виштовхування наших підприємств з ринку.
Кольорова металургія галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів(алюмінію, магнію, титану, міді, кобальту, олова), рідкісних та дорогоцінних металів.
Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.)
Нині на відміну від чорної кольорова металургія в Україні розвинута порівняно слабо. Повязано це з тим, що у минулому на території нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби в кольоровому металі задовольняються й досі за рахунок багатих родовищ з різних районів колишнього СРСР.
Кольорова металургія енергомістке виробництво. На виплавлення 1 т магнію треба до 22 тис. кіловат-годин електроенергії.
Для виплавлення 1 т алюмінію необхідно до 20 тис. кВт-год електроенергії. (Таблиця №1 Питомі витрати енергоресурсів на окремі види продукції (робіт)) [ 1 с.30]
На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтис