Рельєф та ландшафтна організація
Статья - Разное
Другие статьи по предмету Разное
Рельєф та ландшафтна організація
Сметана О.М., кафедра прикладної екології КТУ
Територія Криворіжжя розташована в межах морфоструктур різного порядку. Регіон входить до складу Східноєвропейської полігенної рівнини (морфоструктура І-го порядку), виникнення якої зумовлене великою тектонічною структурою Східноєвропейською платформою. Північна частина Кривбасу (від горизонталі +100 м і вище) належить Придніпровсько-Приазовській геоморфологічній області цокольних пластово-денудаційних височин (Азово-Придніпровська височина морфоструктура ІІ-го порядку), Центральнопридніпровській денудаційній височині (морфоструктура ІІІ-го порядку) і її зниженій частині Інгуло-Інгулецькій лесовій акумулятивній розчленованій рівнині [83]. Південна частина Кривбасу (від горизонталі +100 м і нижче) знаходиться в Причорноморській геоморфологічній області пластово-акумулятивних та пластово-денудаційних рівнин (морфоструктура ІІ-го порядку), Північно-Причорноморській рівнині (морфоструктура ІІІ-го порядку).
Середня густота горизонтального розчленування території Кривбасу ерозійною сіткою досить висока від 0,8 до 1,6 км/км [43]. Вріз річкових долин відносно вододілів становить 70-90 м, глибина врізу балок 20-40 м. Інтенсивність сучасних тектонічних піднять становить 5 мм/рік (на північному заході регіону) до 2,5-3 мм/рік на півдні [86].
Окрім ендогенних геодинамічних процесів природний рельєф Криворіжжя сформувався і продовжує розвиватись під дією різноманітних екзогенних процесів. Основними серед них є флювіальні, гравітаційні, карстові, суфозійні та еолові. На території Криворіжжя розвинуті кілька генетичних типів природного морфоскульптурного рельєфу флювіальний (створений ерозійною та акумулятивною діяльністю текучих вод), карстовий, суфозійний (сформований за рахунок виносу дрібних мінеральних часток та розчинених водою речовин), гравітаційний, еоловий. Рельєф, в основному, представлений мезо- та мікроформами. З 1881 року, у звязку з розробками родовищ залізних руд та інших корисних копалин, формується новий техногенний рельєф, представлений відвалами, карєрами і провалами.
Балочно-яружна сітка на території Криворіжжя досягає значних розмірів. На цій території балки розвинуті уздовж річкових долин, безпосередньо впадаючи в них, або у крупні балки під прямим кутом чи близьким до нього, довжина їх коливається від 1 до 25-30 км (Кобильна, Зелена, Північна Червона, Крута, Мотіна та ін.). На території Кривбасу налічується 241 крупна балка в межах м. Кривий Ріг 36. По долині р. Саксагань знаходиться 30 балок. В нижніх частинах багатьох балок зустрічаються балочні акумулятивні тераси, які сформовані в алювіально-делювіальних відкладах днищ. Кількість терас коливається від 1 до 3. Днища більшості балок, у цілому, сухі, хоча на їх поверхні залишаються русла тимчасових водотоків [182, 183].
Згідно зі схемою останнього природничо-географічного (ландшафтного) районування території України [60, 183, 194] Криворіжжя розташоване в межах степової зони та двох ландшафтних підзон північної та середньої. Північна та центральна частина Кривбасу знаходиться у північностеповій ландшафтній підзоні, Дністровсько-Дніпровській ландшафтній провінції, Південно-Придніпровській схилово-височинній ландшафтній області та двох ландшафтних районах цієї провінції Середньоінгулецько-Саксаганському і Верхньобазавлуцькому (ділянка регіону, що на схід від річкових долин Інгульця та Саксагані) [147].
Південна частина Криворіжжя, у звязку зі зміною кліматичних умов, ґрунтів і рослинного покриву, входить до складу середньостепової ландшафтної підзони Причорноморської ландшафтної провінції, Бузько-Дніпровської ландшафтної області та двох ландшафтних районів Нижньовисуньсько-Інгулецького (включає правоберіжжя Інгульця та саму річкову долину) і Високопільсько-Апостолівського (займає лівобережжя р. Інгулець, середню та нижню течії р. Камянки). Ландшафти середньостепової половини Кривбасу характеризуються значним розчленуванням поверхні по річкових долинах, розвитком западинно-подових плакорів на межиріччях. Всі ландшафти відносяться до зонального підтипу середньостепові низовинні слабко - та середньодреновані рівнини [174].
Територіальну структуру ландшафтних геосистем Кривбасу утворюють ландшафти таких рівнів як місцевості, урочища, підурочища, фації. Окрім горизонтальної (територіальної, з відповідними територіальними межами), ландшафтам Криворіжжя притаманна також вертикальна організація. За О.Г. Ісаченко, по вертикалі тіло ландшафту складається з геогоризонтів порівняно однорідних шарів, які характеризуються специфічним набором і співвідношенням геомас. Геогоризонти ландшафту розпочинаються від його верхньої межі і закінчуються на нижній. Встановлено, що степові та травянисті лучні ландшафтні фації мають верхню межу, що проходить на висоті 2 м. Вище цієї відмітки вплив ландшафту на атмосферні процеси та метеорологічні показники зникає і горизонтальні кліматичні відмінності між ними згладжуються. За дослідженнями В.Л.Казакова, фації складаються з 13 геогоризонтів, з яких 5 надземних і 8 підземних.
Список литературы
Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта