Рекреацiйний потенцiал Пiвнiчно-захiдного району РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
РЕФЕРАТ
з диiиплiни Географiя туризму
по темi: Рекреацiйний потенцiал пiвнiчно-захiдного району РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ
ЗМРЖСТ
ВСТУП
1 ГЕОГРАФРЖЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗОНИ ПРЖВНРЖЧНО-ЗАХРЖДНОГО РЕКРЕАЦРЖЙНОГО РАЙОНУ ЦЕНТРУ РФ
2 ДРЖЯ ОСНОВНИХ ФАКТОРРЖВ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРРЖРЗ ЗОНИ
3 ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦРЖЙНОГО ПОТЕНЦРЖАЛУ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСРЖВ ЗОНИ
4 ФУНКЦРЖОНАЛЬНА СТРУКТУРА ТУРИЗМУ РЖ ДОМРЖНУЮЧИХ НАПРЯМКРЖВ
5 ПРОБЛЕМИ РЖ ПЕРСПЕКТИВИ РЕКРЕАЦРЖЙНОГО ОСВОРДННЯ ЗОНИ
ВИСНОВКИ
ЛРЖТЕРАТУРА
ВСТУП
Росiя - це краСЧна, з величезними можливостями для розвитку туризму. У роботi розглядаСФться Пiвнiчно-захiдна рекреацiйна зона центру РФ. Унiкальнiсть цього рекреацiйного району в тому, що вiн багатий як рiзними культурно-iсторичними, так i природними памятками.
Мета даноСЧ роботи - охарактеризувати Пiвнiчно-захiдний рекреацiйний район центру РосiСЧ. На пiдставi мети в роботi поставленi наступнi завдання:
охарактеризувати географiчне положення району;
описати рекреацiйнi ресурси району i його рекреацiйнi потреби;
проаналiзувати фактори розвитку туризму, його функцiональну структуру та домiнуючi напрямки;
описати проблеми i перспективи рекреацiйного розвитку.
1 ГЕОГРАФРЖЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗОНИ ПРЖВНРЖЧНО-ЗАХРЖДНОГО РЕКРЕАЦРЖЙНОГО РАЙОНУ ЦЕНТРУ РФ
У центральний туристський район РосiСЧ входять Центральний рекреацiйний район (Московська область з прилеглими територiями), ВерхнСФволзький рекреацiйний район (Тверська, Ярославська, РЖванiвська, Костромська, Нижегородська, Кiровська областi; Республiки Удмуртiя, Чувашiя i Марiй Ел) i Пiвнiчно-захiдний рекреацiйний район, в який входять Калiнiнградська область, Псковська область та Новгородська область.
Калiнiнградська область утворюСФ анклав. З одного боку вона межуСФ з Польщею, з iншого - з ЛитовськоСЧ республiкою. РЖнша частина розглянутого району межуСФ з Бiлоруссю на пiвднi, ЛатвiСФю - на заходi, Ленiнградською областю - на пiвночi, Тверською областю - на Сходi i Смоленською областю - на пiвденному-сходi.
Пiвнiчно-захiдний рекреацiйний район розташовуСФться в безпосереднiй близькостi вiд Москви та Санкт-Петербурга, що забезпечуСФ зручнiсть транспортних комунiкацiй.
Всi регiони Пiвнiчно-захiдного рекреацiйного району вiдносяться до Пiвнiчно-Захiдного Федерального округу (столиця - Санкт-Петербург).
2 ДРЖЯ ОСНОВНИХ ФАКТОРРЖВ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРРЖРЗ ЗОНИ
Рекреацiйний потенцiал Пiвнiчно-Захiдного району центру РосiСЧ багатий як культурно-iсторичними, так i природними цiнностями. На територiСЧ району знаходяться такi красивi мiста як Псков i Великий Новгород. Гарною архiтектурою славиться Калiнiнград, його особливе географiчне положення забезпечуСФ приплив як росiйських, так i iноземних туристiв. Псков i Великий Новгород також вiдвiдуються росiйськими та iноземними туристами. Красивi природнi мiiя в даному районi придатнi як для короткочасного, так i для довготривалого вiдпочинку. З точки зору розвиненостi рекреацiйних ресурсiв район займаСФ середнСФ положення серед рекреацiйних районiв РосiСЧ.
3 ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦРЖЙНОГО ПОТЕНЦРЖАЛУ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСРЖВ ЗОНИ
У розглянутому рекреацiйному районi iснують наступнi туристськi центри:
У Калiнiнградськiй областi: Калiнiнград, Балтiйськ, Свiтлогiрськ, нацiональний парк Курська коса.
У Новгородськiй областi: Новгород Великий, Стара Русса, Валдай, РЖверський монастир, Боровичi, Карпово, ЗахарСЧна, Язикове, Чудово, Валдайський нацiональний парк, крижi.
У Псковськiй областi: Псков, Пушкiнськi Гори (Святогiрський монастир, Михайлiвське, Тригорську, Петровське), РЖзборськ, Печори, Великi Луки, Хiлово, Алоль, Любенського, озеро Чудське, Себежскiй нацiональний парк.
Мiсто Псков СФ, мабуть, iсторичним i культурним центром Росiйського Пiвнiчно-заходу. Перша згадка про Псковi вiдноситься до 903 року.
Лiтопис оповiдаСФ про одруження князя РЖгоря на Псковитянцi Ользi. З IX-X ст. мiсто - у складi НовгородськоСЧ землi КиСЧвськоСЧ Русi. З початку XII столiття - пiд владою НовгородськоСЧ республiки. З цього часу часто облягали нiмецькими феодалами i лицарями Лiвонського ордену. У ходi НевськоСЧ битви 1240 був узятий лiвонцями; пiсля Льодового побоСЧща 1242 звiльнений новгородцями i псковичями пiд проводом Олександра Невського. До 1348 роцi, коли Псков став центром ПсковськоСЧ республiки, вiн був добре укрiплений i мав розвиненi торгiвлю, ремесла i культуру, свiдченням чому - лiтописи, берестянi грамоти, архiтектура i живопис своСФрiдною псковськоСЧ школи.
З 1510 Псков - важливий вiйськово-оборонний пункт у складi РосiйськоСЧ централiзованоСЧ держави. Пiд час ЛiвонськоСЧ вiйни мiсто в 1581-1582 р. витримав тривалу облогу польсько-литовських вiйськ Стефана Баторiя. Перша половина XVII столiття пройшла в Псковi пiд знаком народних хвилювань; до кiнця столiття економiчна могутнiсть мiста стало падати. Пiд час ПiвнiчноСЧ вiйни мiсто знову стаСФ важливим оборонним пунктом, з якого i почався похiд росiйськоСЧ армiСЧ пiд проводом Петра I до Прибалтики.
З утворенням Петербурга i розширенням кордонiв РосiСЧ в Псковi знову почався економiчний занепад.
У 1708 роцi мiсто було включене до складу РЖнгерманландська, в 1727 роцi - НовгородськоСЧ губернiСЧ. У 1777 роцi став центром Псковського намiсництва, потiм - о