Рекреацiйний потенцiал Пiвнiчно-захiдного району РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
днойменноСЧ губернiСЧ. Протягом XIX столiття вiн представляв собою провiнцiйне мiсто з невеликими промисловими пiдприСФмствами. Пiд час I СвiтовоСЧ вiйни тут розмiщувався штаб Пiвнiчного фронту.
У роки ВеликоСЧ ВiтчизняноСЧ Вiйни мiсто було окуповане i сильно зруйнований фашистами. Звiльнений у 1944 роцi, тодi ж став центром областi. ПовоСФннi роки пiшли на вiдновлення промисловостi, вiдновлення iсторико-культурноСЧ спадщини продовжуСФться i в нашi днi.
Завдяки своСЧм древнiм памятникiв Псков СФ популярним обСФктом екскурсiй. РЖсторико-художнiй i архiтектурний музей-заповiдник, заснований ще в 1876 роцi, включаСФ: Кремль XII-XV столiть з ТроСЧцьким Собором 1682-1699 рр.., Довмонтов мiсто (1266 р.), Середнiй i окольний мiста i ЗапсковСФ, собори Мiрожского (до 1156), РЖванiвського та Стеногорского монастирiв, численнi церкви, колекцiСЧ iкон псковськоСЧ iконописноСЧ школи XV-XVII ст., росiйського живопису, рукописiв, книг ...
У мiстi збереглося понад трьохсот памяток архiтектури XII - початку XX столiть. Тут стоять бiльше тридцяти храмiв, зведених у XIV-XVII столiттях. Перлиною росiйськоСЧ культури СФ Спасо-Преображенський собор Мiрожского монастиря, побудований в XII столiттi i тодi ж розписаний вiзантiйськими майстрами. В даний чаiе найповнiша ансамбль фрескового живопису до монгольського перiоду Русi. У XVII столiттi Псков, як жоден iнший мiсто, пережив сплеск камяного цивiльного будiвництва, значне число памяток якого дiйшло до наших днiв. В одному з таких комплексiв будинкiв, побудованих найбагатшим псковських купцем СергiСФм Поганкiним, нинi розмiщуСФться Псковський державний музей, де зберiгаСФться найбiльша колекцiя псковськоСЧ iконопису, що маСФ свiтове значення. У пятдесяти кiлометрах вiд Пскова знаходиться Псково-Печерський чоловiчий монастир.
Стародавнi новгородцi славилися як митецькi теслi i навiть на бiй ходили з сокирами. Спочатку будiвлi Новгорода були суцiльно деревяними - фортеця, житловi i господарськi будiвлi, церкви, мостовi i водовiдвiднi труби були зрубанi з колод.
Все мiсто дiлився на пять кiнцi-районiв: Словенський, Плотницький, Людин (Гончарська), Неревський i Загородскiй. Планування мiста йшла вiд центру - Дитинця. Вулицi променями розходилися вiд нього, а паралельнi Волхову вулицi називалися ПробоСЧна. Всi вони, по сутi, були самоврядними громадами всерединi решт i одночасно окремими церковними парафiями. Тому на кожнiй вулицi було по церквi, а часто i не по однiй. Замовниками будiвництва виступали як князi та бояри, так i купцi, i пересiчнi жителi.
Усерединi мiста та в його околицях процвiтали десятки монастирiв, в якi йшли в старостi багато новгородцi. За свою багатовiкову iсторiю Новгород неодноразово перебудовувався, перепланували вулицi, змiнювалася забудова. На змiну деревяним будiвлям прийшли камянi, першим з яких став собор СвятоСЧ СофiСЧ - Премудростi БожоСЧ. На жаль, далеко не всi з памятникiв середньовiчноСЧ архiтектури дожили до наших днiв. Мiсто сильно постраждав i при РЖванi Грозному, i вiд окупацiСЧ шведами, i особливо у Велику Вiтчизняну вiйну.
З 200 з гаком церков у межах мiста збереглися лише 38, хоча в порiвняннi з iншими росiйськими мiстами i це немало. Деякi з них дiють, iншi вiдкритi для вiдвiдування як музейнi обСФкти. Церкви i монастирi (у тому числi дiючi ЮрСФв, Нiколо-Вяжiщскiй та Варлаама-Хутинського) це головнi визначнi памятки Великого Новгорода. Крiм них, працюють iсторичний музей, музей образотворчих мистецтв i чудовий музей деревяного зодчества росiйськоСЧ пiд вiдкритим небом Вiтославлiци.
У мiстi вiдкритi постiйнi i тимчасовi виставки живопису, прикладного мистецтва i рiзних ремесел. У 1992 роцi архiтектурнi памятники Великого Новгорода були включенi до списку СвiтовоСЧ культурноСЧ спадщини ЮНЕСКО.
Якщо у Псковi й Новгородi Великому представлено росiйське зодчество, то в Калiнiнградi колишньому Кенiгсберзi представлено зодчество СФвропейське.
Головним рекреацiйним багатством району серед природних цiнностей СФ заповiдники i нацiональнi парки.
Полiстовскiй заповiдник розташований в схiднiй частинi Псковськiй областi. Знаходиться в межах пiвденно-тайгового болотного комплексу ПолiстовоСЧ-Ловатской системи сфагнових верхових болiт, однiСФСЧ з найбiльших в РДвропi. У природному вiдношеннi схожий з заповiдником Рдейскiй (Новгородська область) i зберiгаСФ разом з ним СФдиний болотний масив. Територiя заповiдника у складi ПолiстовоСЧ-Ловатской болотноСЧ системи включена до перелiку болiт мiжнародного значення.
На територiСЧ заповiдника розташованi Полiстовського iсторико-культурнi обСФкти.
Себежський нацiональний парк (створений в 1996 р, площа - 50,2 тис. га) охоплюСФ район Себежского поозеря на вододiлi басейнiв рiчок Захiдна Двiна i Велика. Представленi озерно-горбистi ландшафти мореннi у крайовiй зонi Валдайського заледенiння.
Велика кiлькiсть озер, зСФднаних рiчками i протоками - Себеж, Орано, Осино, Нечерiца, Глибоке, Свiбло, Бiле i iн
Рослинний покрив представлений южнотаежнимi хвойними лiсами з участю широколистяних порiд, на пiсках розвиненi сосняки, в поглибленнях рельСФфу - дрiбноконтурнi низиннi болота.
У флорi вiдзначено 700 видiв судинних рослин.
Нацiональний парк створений для збереження особливо цiнних природних комплексiв зони змiшаних лiсiв РуськоСЧ рiвнини.
У Новгородськiй областi iснуСФ унiкальний Валдайський нацiональний парк, в якому зустрiчаються рiдкiснi зразки флори i фауни, занесенi до ЧервоноСЧ книги.