Регулирование и охрана гражданских прав
Реферат - Юриспруденция, право, государство
Другие рефераты по предмету Юриспруденция, право, государство
?ые открытия
Не входит в данный перечень научное открытие. На него исключительного права не возникает, так как оно признается достоянием всего человечства, поэтому право интеллектуальной собственности на него признается лишь условно.
141. Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є
1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) обєкта права інтелектуальної власності;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця обєкта права інтелектуальної власності;
3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві обєкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.
3. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
- Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися) за винятками, встановленими законом.
Аналізуя дану норму права можна зробити висновок, що вона розрізняє два види особистих немайнових прав, що входять до змісту інтелектуальної власності: а) особисті немайнові права, повязані з майновими правами; б) особисті немайнові права, не повязані з майновими правами. Зокрема, особистим немайновим правом, повязаним з правами майновими, є право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) обєкта права інтелектуальної власності. У цьому випадку визнання автором породжує для людини всю сукупність майнових прав інтелектуальної власності. Особистими немайновими правами, повязаними з майновими правами, є право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця обєкта права інтелектуальної власності, та деякі інші особисті немайнові права. Хоча завдання шкоди честі чи репутації творця обєкта права інтелектуальної власності тягне виникнення у нього права на відшкодування моральної шкоди, однак це є наслідком правопорушення, а не результатом творчої діяльності.
Характерною рисою особистих немайнових прав інтелектуальної власності є те, що вони належать конкретній особі саме творцеві обєкта права інтелектуальної власності. Проте у випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам (наприклад, спадкоємці та інші заінтересовані особи мають право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця обєкта права інтелектуальної власності)Особисте немайнове право на визнання творця обєкта інтелектуальної власності автором породжує для нього всю сукупність майнових прав інтелектуальної власності. Разом із тим, навіть якщо він не реалізує жодне з майнових прав інтелектуальної власності, це не вплине на його право бути автором твору, захищати недоторканність цього твору тощо.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть відчужуватися (переходити від автора до іншої особи), лише у виняткових випадках, котрі спеціально встановлені законом. Таке рішення повязане з тим, що ці особисті немайнові права належать саме певній особі автору, творцю обєкта права інтелектуальної власності. Поміж винятків із загального правила можна назвати перехід у разі смерті автора його права на охорону недоторканності твору до особи, уповноваженої на це автором.
Майновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на використання обєкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання обєкта права інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню обєкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права це субєктивні права учасників правовідносин, які повязані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. Майнові права у правовідносинах інтелектуальної власності можуть бути як абсолютним (виключним) правом творця або інших осіб на обєкт права інтелектуальної власності, так і мати зобовязальний характер у правовідносинах, повязаних з переданням цих прав від автора до іншої особи.
Загалом майнові права інтелектуальної власності належать до абсолютних прав речового характеру, мають виключний характер. Разом із тим, у процесі їх використання можуть виникати і права зобовязального характеру (наприклад, при укладенні договору про передання твору автором для використання іншою особою). Хоча майнові права інтелектуальної власності належать до абсолютних прав і підлягають абсолютному захисту, законом можуть бути встановлені винятки та об