Geum.ru

Реалізація категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах

Курсовой проект - Иностранные языки

Другие курсовые по предмету Иностранные языки

ута ретроспекція не обмежується рамками одного речення. Нижня границя розгорнутої ретроспекції одна сверхфазова єдність, верхню границю важко визначити, тому що ретроспективна частина може включати у себе трохи надфазових єдностей, абзац або кілька абзаців.

 

Висновки

 

У результаті проведеного дослідження можна зазначити, що ретроспекція в структурі тексту має різні форми презентації. Розрізняються два типи ретроспекції: композиційно-текстова й відсильна. Наявність у тексті композиційно-текстової ретроспекції веде до утворення відрізка тексту, який можна назвати ретроспективною частиною оповідання. Дія відсильної ретроспекції проявляється в тім, що в тексті виникають ретроспективне посилання.

Функція ретроспекції розглядається з точки зору її ролі в передачі змістовно-фактуальної та змістовно-концептуальної інформації, організації цілісності художнього твору і її значення в розвитку сюжету твору.

Можна виділити дві основні функції ретроспекції:

  1. функція просування сюжетного розвитку;
  2. функція вповільнення сюжетного розвитку.

Ретроспекція як текстова категорія звязана з іншими категоріями, такими як інтеграція, проспекція, континуум, інформативність, підтекст.

Категоріальне поняття ретроспективності не ототожнюється з використанням певних граматичних форм. Сама по собі граматична форма виявляється недостатньою для того, щоб здійснити часове зрушення. Категоріальне поняття ретроспективності не ототожнюється з використанням певних граматичних форм. Сама по собі граматична форма виявляється недостатньою для того, щоб здійснити часове зрушення.

Результати дослідження характеру переакцентуації й аналіз кількісних параметрів ретроспективних відрізків газетного тексту дозволили диференціювати стислу й розгорнуту ретроспекцію. У першому випадку ретроспекція не виходить за межі речення, вона формується окремим словом або словосполученням. Розгорнута ретроспекція не обмежується рамками одного речення. Нижня границя розгорнутої ретроспекції одна сверхфазова єдність, верхню границю важко визначити, тому що ретроспективна частина може включати у себе трохи надфазових єдностей, абзац або кілька абзаців.

 

Бібліографія

 

  1. Антипова Д.Д. Категории ретроспекции и проспекции в научном тексте (на материале английской лингвистической литературы): Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1988. 23с.
  2. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика её исследования (на материале имени существительного). М., 1991. 117с.
  3. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М., 1990. 266с.
  4. Брускова Н.В. Лингвистические аспекты ретроспекции и проспекции в художественном тексте (постановка вопроса) // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. М., 1982. Вып. 189. 114-132с.
  5. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения. Л.: Изд- во ЛГУ, 1977. 143с.
  6. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи. М., Изд-во Русский язык, 1982. 134 с.
  7. Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики // Вопросы языкознания. 1955. № 1. 73-79с.
  8. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. М., 1974. 201с.
  9. Гальперин И.Р. К проблеме дифференциации стилей речи. // Проблемы современной филологии. М., 1965. 87-103с.
  10. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М., 1958. 332с.
  11. Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. Донецьк: ДонНУ, 2006. 338с.
  12. Загнітко А.П. Теорія сучасного синтаксису. Донецьк: ДонНУ, 2006. 378с.
  13. Колшанский Г.В. О природе контекста // Вопросы языкознания. 1969. №1. 48-52с.
  14. Крушельницкая К.Г. О разграничении синтаксических и стилистических значений. // Проблемы синхронного изучения грамматического строя языка. 1983. 176-179с.
  15. Лотман Ю.М. Структура художественного текста // Лотман Ю. М. Об искусстве / Ю.М Лотман. СПб., 1998. 14-288с.
  16. Наер В.Л. Об одной грамматической тенденции в языке газетной информации. 1989. 40-45с.
  17. Николаевская Р.Р. О функционировании существительного широкой семантики в современном английском языке// Иностранные языки в школе. М., 1981. №2 23-25с.
  18. Орлов Г.А. Современная английская речь. М., 1991. 101с.
  19. Пахуткин П.И. Функциональные особенности речевой образности в научном стиле. Автореф. дис.... канд. филол. наук М., 1973. 23с.
  20. Разинкина Н.М. Стилистика английской научной речи. М.: Наука, 1972. 304с.
  21. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика. М., 1989. 211с.
  22. Сизов М.М. Краткость как дифференцирующий признак газетного стиля в газетных информационных сообщениях // Вопросы стилистики английского языка. М., 1980. 166-169с.
  23. Телень Э.Ф. Дифференциация языковых и стилистических средств в газетах Великобританки // Функциональная стилистика и лингводидактика. МГУ, 1988. 24-29с.
  24. Трофимова Э.А. Синтаксические конструкции английской разговорной речи. Ростов, 1972. 221с.
  25. Трофимова Э.А. Структурные особенности английской разговорной речи. Ростов, 1972. 198с.
  26. Теория функциональной грамматики: Темпоральность. Модальность/ А.В. Бондаренко, Е.И. Беляева, Л.А. Бирючин и др. Л.: Наука, 1990. 264с.
  27. Уфимцева А.Н. Слово в лексико-семантической системе язика. М., 1968. 12-15с.
  28. Федорова Л.Н. Основные параметры категории ретроспекции в художественном тексте // Новая советская литература по языкознанию. М., 1982. №10. 45-51с.
  29. Федорова Л.Н. Реализация категории ретроспекции в художественном тексте. Автореф. дис…кандидат филол. Наук: 10.02.15/ Моск. гос. ин-т иностр. яз. и